Понад п’ять тисяч кандидатів у всіх регіонах країни висуватиме на місцевих виборах 2015 року новостворена цієї політичної осені партія «Наш край». Про це вчора було заявлено на з'їзді політичної сили, що пройшов з доволі помпезним розмахом, нехай і з елементами кращих традицій офіціозу та величі.
«Напевно, лише на з'їзді асоціації міст можна побачити таку кількість мерів, як сьогодні у залі», – відзначив один із наших співрозмовників.
Людей, що нині обіймають, або ж свого часу обіймали посади міських голів чи просто працювали в органах місцевого самоврядування, у залі й справді вистачало. А статусні у своїй манері говорити та поводитись присутні на з'їзді нардепи Олександр Фельдман і Антон Кіссе, що, як відомо, наряду з іншими стали засновниками партії, лише вчергове підкреслювали специфіку аудиторії, що зібралася.
Проте не це головне. Адже основним завданням і, вочевидь, інтригою з'їзду, як і очікувалось, стало проголошення імен тих, хто представлятиме партію на місцевих виборах в якості кандидатів чи то в мери, чи то в депутати. І хоча вже зараз зрозуміло, що в кожного із них своя роль і бачення ведення кампанії, нових віянь у майбутні політичні розклади, а головне шанси кандидатів на місцях, висуванці від «Нашого краю» однозначно додатуть.
Є серед них як претенденти на посаду очільників обласних центрів, так і міст обласного значення чи невеличких містечок. Комусь, зважаючи на ті політичні реалії, що сформувалися в регіонах, буде призначена роль технічних, хтось вирішив таким чином реалізувати власні амбіції, ну а окремі персони стануть головною ударною силою партії, намагаючись боротись за першість в електоральних перегонах. «Слово і Діло» виокремило шість ключових фігур, що, на нашу думку, викликають особливий інтерес, зважаючи на власні шанси та конкуренцію опонентів. Серед них: чинний міський голова Миколаєва Юрій Гранатуров, екс-мери Житомира та Херсона Володимир Дебой та Володимир Сальдо, екс-нардепи Сергій Кальцев та Андрій Табалов, а також чинний нардеп-харків'янин Олександр Фельдман.
Є у відповідному списку ще дві не менш цікаві фігури – давній фігурант судових процесів і чинний міський голова Чернігова Олександр Соколов, а також в. о. мера Дніпропетровська Галина Булавка.
Проте наразі говорити про реальні шанси Соколова на виборах мера складно, тому що в Чернігові більшою інтригою, за словами експертів, буде визначення переможця у протистоянні на місцевому рівні команд нардепів Валерія Дубіля та Владислава Атрошенка.
Що ж стосується Галини Булавки, то її висунення стало відвертою несподіванкою. Але навряд чи це внесе серйозні корективи до загального ансамблю дніпропетровського протистояння між командами ще двох нардепів Олександра Вілкула та Бориса Філатова. До того ж, як відзначив у своєму коментарі «Слову і Ділу» дніпропетровський волонтер Дмитро Колєсніков, до Булавки також є багато запитань. За його словами, нинішній виконувач обов’язків мера Дніпропетровська не здатна до відкритого стилю роботи, а прозорі стосунки з громадськістю міста – не її пріоритет, а відтак про реальність її шансів на перемогу говорити дуже важко.
Ударний батальйон
За словами голови Миколаївської обласної організації «Комітет виборців України» Олександра Ухмановського, Юрій Гранатуров не є самостійною фігурою й сильно залежить від певних груп впливу, що дуже негативно позначається на самому місті. «На практиці він являє собою класичний образ досить ефективного орговика на посаді заступника, але не повноцінного керівника», – говорить експерт. Однак, попри доволі серйозний антирейтинг підтримки у місті, відсутність монолітності інших політичних сил у боротьбі проти чинного мера дозволяє Гранатурову зберігати хороші шанси на перемогу.
В цьому переконаний ще один громадський активіст Денис Барашковський. За його словами, попри нарощування медійної активності такими відомими політичними фігурами у місті, як Дятлов, Сенкевич та Ільюк, Гранатуров теж не відсиджується. Він працював на перемогу попереднього міського голови, а тому знає механізми і має важелі впливу для того, щоб такий же позитивний результат виборів отримати й на свою користь. Наприклад, уже зараз відомо, що напередодні виборів на маршрути в місті вийдуть 40 закуплених за кордоном тролейбусів, два з яких уже курсують містом, що дозволить Гранатурову використати цей привід для власного позитивного позиціонування, а також підтвердження іміджу господарника та мера, що дбає про проблеми громади. Вочевидь, на подібний імідж у місті, а головне – забезпечення власного партійного штика у кріслі мера, дуже розраховує й сама партія.
Ще одним кандидатом, якого підтримає «Наш край» на виборах і який має доволі непоганий електоральний потенціал для перемоги, є Андрій Табалов. Він уже не перший рік розвиває у Кіровограді власні громадські, соціальні, культурні проекти в рамках громадського проекту «Рідне місто».
Як відомо, в Кіровограді, де збирається висуватися екс-нардеп, чинний в. о. мера від ВО «Батьківщина» Іван Марковський уже заявив про те, що не балотуватиметься. Один із головних потенційних опонентів Табалова Максим Березкін також повідомив, що не братиме участі у виборах. Останнє, вочевидь, продиктовано продажем головного активу сім'ї «Групи Креатив», у якому працювала значна частина містян, і внаслідок чого бізнесмен й зазнав основних імджевих втрат, що однозначно знайдуть своє відображення на подальшій політичній кар'єрі Березкіна.
До речі батько Березкіна, нардеп Станіслав Березкін цього тижня також відзначився. Журналісти впіймали його з телефоном вартістю близько півмільйона гривень. І це при тому, що загальний дохід нардепа минулого року склав лише 4 мільйони гривень.
З числа інших кандидатів може спробувати і, очевидно, висуне власну кандидатуру депутат міськради Артем Стрижаков. Він хоча й має певний рейтинг у місті, але навряд чи може претендувати на те, щоб бути поставленим в один ряд з такими важковаговиками, як Табалов чи Березкін.
Відтак, в умовах відсутності інших знакових політичних фігур, які б заявляли про власні наміри балотуватись в мери міста, фігура Табалова може стати ще одним плюсом на карті партійного представництва з числа мерів від партії «Наш Край». До того ж, не виключено, що навіть у першому турі. Адже за словами кіровоградського політолога Дмитра Сінченка, позитивна динаміка зростання рейтингу Табалова цілком дозволяє не виключати подібного сценарію.
Мери вчорашнього дня
Таких серед переліку облич, яких підтримала партія, також вистачає. Проте найбільш колоритними на тлі всієї решти виглядають Володимир Дебой (екс-мер Житомира) та Володимир Сальдо (екс-мер Херсона).
Інтрига з висуненням Дебоя зберігалася до останнього. А враховуючи розгортання баталій одразу між трьома потенційними переможцями – Любов'ю Цимбалюк, Сергієм Сухомлином і Наталією Чиж, – поява четвертого не додає оптимізму першим. Тим більше, зважаючи на заяви Володимира Михайловича на обласному з'їзді представників партії, основними своїми опонентами він бачить саме людей, що зараз при владі або встигли там побувати, а значить, Сухомлина і Цимбалюк.
«Ще кілька років тому бюджет Житомира ми майже на 60% формували за рахунок власних доходів. Це, зокрема, дозволяло вирішувати чимало комунальних проблем. Зараз же грошей у міста немає. За півтора року всі досягнення Житомира були знівельовані через некомпетентність нової влади. Вона не спромоглася реалізувати проекти, започатковані за час моєї роботи на посаді міського голови, і не запропонувала своїх», – наголосив у розмові з журналістами на прес-конференції у середу колишній очільник Житомира.
Наскільки поділяють думку Дебоя самі містяни, покаже час, проте той факт, що екс-очільник міста може відщипнути потроху в кожного з трьох вищеназваних лідерів перегонів, включає його також до когорти кандидатів, які можуть здійснити серйозний вплив на кінцевий результат виборів.
А от колишній мер Херсона Володимир Сальдо, як показує соціологія, має всі шанси не просто скласти конкуренцію чинному меру Володимиру Миколаєнку, а й навіть перемогти. За даними дослідження, проведеного у Херсоні Інститутом соціальних технологій «Соціополіс», у першому турі виборів міського голови за Сальдо готові проголосувати 25,2% опитаних, в той час як за чинного мера міста Володимира Миколаєнка – 20,3%. У другому турі різниця між кандидатами також залишається незначною, але, за інформацією соціологів, опитані також віддають перевагу Сальдо – 34,2%, а Володимира Миколаєнка підтримали 32,5% респондентів.
Крім того, не слід забувати, що проблем на виборах Миколаєнку може додати не лише Сальдо, але й свої ж таки партійці. Адже як говорить регіональний аналітик «Слова і Діла» Тимур Фаур, конфлікт між головою обласної організації ВО «Батьківщина» Юрієм Одарченком та мером міста Володимиром Миколаєнком наразі тільки поглиблюється.
«Конфлікт у херсонській «Батьківщині» перебуває на поверхні інформаційного простору. Тому, якщо компроміс не буде знайдено, Миколаєнку, скоріш за все, доведеться заручитися підтримкою свого першого заступника Ігоря Пастуха, якого в Херсоні називають справжнім мером міста. Хоча це не єдина площина, де міському голові доведеться шукати партнерів. Адже, враховуючи конфлікт з міською радою, де більшість у колишніх «регіоналів», для повноцінної роботи в разі перемоги йому доведеться шукати союзників і серед них», – констатував він.
З депутата в мери?
Те, що в Україні цілком можливий варіант переходу політика від депутатства до мерства, чітко засвідчила минулорічна весняна виборча кампанія, коли лідер політичної партії «УДАР» Віталій Кличко відмовився від власного депутатського мандату, отримавши перемогу на дострокових виборах мера столиці. Але чи реально це у Харкові, де кандидатом від «Нашого краю» буде йти нардеп-мажоритарник Олександр Фельдман, – питання сумнівне.
Принаймні, за словами харківського блогера Олександра Костенка, свого часу Фельдману було поставлено завдання стати другим. «Тоді ще не була відома ситуація з кримінальним переслідуванням Кернеса у справі зі зникненням активістів Євромайдану, але зараз, судячи з реалій, скоріш за все, це завдання було підкориговано, й висунення його кандидатом – це підготовка до непередбачуваних результатів електорального голосування», – переконаний він. Справедливості заради слід відзначити, що Олександру Борисовичу, напевно, буде чи не найлегше вступати у виборчу кампанію, адже харків'янам добре знайомий його благодійний фонд, реалізовані соціальні та культурні проекти. Хоча ті ж таки містяни знають, що, як вдало підмітив ще один громадський активіст Юрій Ліхота, «Фельдман не був тільки в «Правому секторі». І це навряд чи додає йому бонусів у майбутній виборчій кампанії.
Проте всі вищезгадані персони – це лише вершина айсбергу, який, маючи політичні успіхи на цих виборах, не виключено, що робитиме всі намагання потрапити й до парламенту. Тим більше, що з ким як не з представниками місцевого самоврядування, людьми, які знають і яких знають, це робити найвигідніше. Але це питання навряд чи матиме актуальність раніше наступної весни.
Нагадаємо, що стежити за ходом подій і дізнаватися про попередні результати місцевої виборчої кампанії тепер можна за допомогою онлайн-спецпроекту «ОБРАНІ».
«Слово і Діло»