Ще зовсім недавно експерти прогнозували високу ймовірність перемоги на виборах мера Одеси тому кандидату, якого публічно підтримає діючий голова Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі. Останній нещодавно відмовився очолити виборчий список пропрезидентської партії «Блок Петра Порошенка» до Одеської обласної ради. Втім, члени його команди таки візьмуть участь у місцевих виборах: заступник губернатора Марія Гайдар піде кандидатом від «БПП» до Одеської облради, а радник Саакашвілі, екс-заступник міністра економіки Олександр Боровик – балотується на міського голову Одеси від пропрезидентської політичної сили.
Експерти відразу ж запідозрили лихе: Боровик не має серйозного політичного впливу та впізнаваності серед одеситів, а отже – має найнижчий рейтинг аби конкурувати із такими серйозними кандидатами як діючий мер Геннадій Труханов або впливовим одеським політиком Едуардом Гурвіцом. Тож навіть широкої медійної підтримки від чинного очільника Одеської ОДА не вистачить для того, аби допомогти кандидату від «БПП» за місяць до дня голосування набрати необхідну політичну вагу.
Виникає логічне запитання: чому у пропрезидентської партії не знайшлося більш гідної кандидатури для здобуття стратегічної переваги у надважливому, в політичному сенсі, місті-мільйоннику в традиційно проросійськи налаштованому південному регіоні України?
Та схоже, що така тенденція – не випадковість, а неприємна закономірність.
Візьми і… домовся!
У «БПП» ніколи не приховували своїх слабких кадрових позицій у південних та східних областях України. Особливо гостро проблема постала напередодні місцевих виборів, адже кадровий кістяк майбутніх кандидатів у місцеві ради потрібно підбирати з місцевих політиків. Традиційно, пропрезидентські політичні сили робили ставку на впізнаваних та авторитетних політиків, але що робити, якщо своїх кандидатів просто не встигли «виростити» або їх просто не вистачає? Їх можна замінити активними політиками, навіть якщо вони раніше належали до табору політичних опонентів. «Ті люди, які активно себе показали після Революції, ті, які були рядовими членами, точніше статистичними членами «Партії регіонів», можуть бути серед нас. Я цього не виключаю», – заявив голова парламентської фракції «БПП», член центральної ради «УДАР-Солідарність» Юрій Луценко напередодні партійного з’їзду, який ухвалив рішення про початок висування кандидатів від пропрезидентської політсили на місцевих виборах.
Однак із висуванням кандидатів на мерів великих міст південно-східних регіонів ситуація дещо інакша. Її пікантність для пропрезидентської сили полягає у тому, що «відкрита», публічна підтримка колишніх «регіоналів» чи інших одіозних представників регіональної політичної фауни принесе значні іміджеві втрати на загальнонаціональному рівні. Тож потрібно домовлятися. Один із найдієвіших способів зберегти обличчя і домовитися із опонентами під подальші політичні гарантії – це висунути заздалегідь «слабких» кандидатів на вибори міських голів.
Показовими є приклади висування кандидатів від «БПП» у низці великих міст південно-східного регіону. Як і в Одесі, пропрезидентська партія у найбільшому місті-мільйоннику на сході (не враховуючи непідконтрольний українській владі Донецьк) – Харкові, ще в серпні не мала гідного кандидата на противагу кандидату від партії «Відродження», екс-«регіоналу» Геннадію Кернесу. Вже у вересні «БПП» кандидатом у мери висунув бізнесмена, голову міської партійної організації, депутата Харківської обласної ради Олександра Давтяна. Останній відомий тим, що у 2006 році підтримав кандидатуру Михайла Добкіна на посаду харківського міського голови, а вже на виборах харківського мера у 2010 році, незважаючи на те, що очолював харківську міську організацію «Фронту змін», публічно підтримав кандидатуру Геннадія Кернеса.
Цікавою є й ситуація в Дніпропетровську. Основна боротьба за посаду очільника міста розгорнеться не між провладним кандидатом та бізнес-групою Ігоря Коломойського: команда впливового бізнесмена та екс-голови Дніпропетровської ОДА буде змагатися із колишнім «регіоналом», нардепом від «Опозиційного блоку» Олександром Вілкулом. Поки кандидат у мери від «УКРОПу» Борис Філатов готується дати гідну відсіч Вілкулу, «БПП» висуває чинного нардепа Максима Курячого. Фактично, це означає те, що і команда Курячого, і команда Вілкула, який має однозначно більший рейтинг у регіоні, об’єднають зусилля у боротьбі з Борисом Філатовим. Самі «укропівці» переконані: Дніпропетровськ «здали» під Вілкула. «В рамках кулуарних домовленостей з «Опозиційним блоком» президентська партія «Солідарність» висунула явно непрохідного кандидата в мери Дніпропетровська – нардепа від «БПП» Максима Курячого, фактично віддавши місто кандидату від «Опозиційного блоку» Олександру Вілкулу», – нещодавно заявив нардеп, член міжфракційного об'єднання «УКРОП» Олександр Дубінін.
Які б заяви не робили кандидати у мери Дніпропетровська під час виборчої кампанії, очевидно одне: пропрезидентська партія не спромоглася чи не захотіла висувати від себе потужного кандидата на посаду міського очільника в одному із найбільших промислових міст південно-східного регіону. Підтверджують такий сценарій і експерти. «Кампанія (за посаду міського голови – Ред.) буде жорсткою, брудною та без жодних сантиментів, але шанси залежатимуть від багатьох чинників. Зокрема, себе поводитиме Адміністрація Президента. Є два сценарії: АП може зайняти нейтральну позицію, або неформально, неофіційно, але надавати певну підтримку Вілкулу. Філатова вони не підтримуватимуть через конфлікт з Коломойським», – пояснив «Слову і Ділу» експерт Петро Олещук. Політичний експерт Андрій Золотарьов вважає, що активізація виборчої кампанії Масима Курячого може призвести до того, що до другого туру кандидат від «УКРОПу» Борис Філатов взагалі не потрапить. І тоді, скоріш за все, перемогу таки отримає Вілкул.
Подібна історія з «подвійним дном» із висуванням кандидатів від пропрезидентської партії відбувається і в Миколаєві. Так, вчора Миколаївська міська організація партії «БПП» офіційно висунула кандидатом в мери міста ректора Чорноморського державного університету імені Петра Могили Леоніда Клименка. Проте загальновідомим є те, що серед низки кандидатів у мери фаворитом є чинний міський голова Миколаєва Юрій Гранатуров. Він іде на вибори під прапорами новоствореної партії «Наш край». За інформацією експертів, партія «Наш край» є регіональним політичним проектом, який непублічно є дітищем спікера Володимира Гройсмана та діяльність якого координується на Банковій. «А теплі взаємини Гранатурова з Гройсманом ще з часів мерства останнього, вочевидь, дозволили міському голові Миколаєва заручитися особистою підтримкою голови ВРУ, що теж не пройде непомітно в ході майбутніх виборів», – вважає голова громадської організації «Центр антикорупційних розслідувань» Денис Барашковський.
І вже зовсім детективною є історія з висуванням кандидата від «БПП» в мери Кіровограда. Одразу після Революції Гідності в цьому регіоні фактично продовжують господарювати колишні «регіонали» та тісно пов’язані з колишньою владою місцеві бізнесмени. У вересні минулого року в Адміністрації Президента на посаду очільника Кіровоградщини призначили колишнього «регіонала» Сергія Кузьменка. Цьогоріч історія повторюється: щоправда, кандидатом на посаду мера Кіровограда від «БПП» став не черговий «регіонал», а впливовий бізнесмен, генеральний директор компанії «Ятрань» Андрій Райкович. «Це колективна кандидатура, яку запропонувала група підприємців, два депутати Верховної Ради України Костянтин Яриніч і Станіслав Березкін, а також частина колишніх «регіоналів» і представники «БПП», – розповів «Слову і Ділу» голова Кіровоградського територіального відділення ВГО «Комітет виборців України» Володимир Гришко. Щоправда, на думку експерта, таке висування виконуватиме суто технологічну роль, адже сам Райкович далекий від політики, більшу частину свого часу проводить за кордоном. Тож не виключено, таке висування матиме на меті подальші «торги» влади з місцевими елітами. «Так як підприємницькі структури Кіровограда не мають свого сильного претендента і виставляють бізнесмена, насмілюсь припустити, що це робиться лише для того, щоб посісти місце голови. Натомість місяців за шість Райкович може покинуте свою посаду, а на його місце буде знову призначений секретар міської ради або ж нова кандидатура», – зауважив пан Гришко.
Очі бояться, а руки роблять
Вочевидь, у «БПП» все частіше замислюються над створенням своєї власної мережі більш ефективних партійних осередків, які зможуть «виховати» своїх регіональних лідерів. Втім, як показує вітчизняний досвід проведення виборчих кампаній, під час політичних змагань в хід йдуть будь-які методи. Головне – досягти бажаного результату.
Тим паче, що «БПП» самі не впораються – занадто великим є різнобарв’я політичних гравців у різних регіонах України. А поки що замість розвитку партійних структур та системної важкої ідеологічної роботи з виборцями українські політики вкладають гроші і час в розвиток нових регіональних проектів під вибори та намагаються використати власний публічну впізнаваність для поширення впливу на місцеві ради. Так, нещодавно стало відомо про створення чергового регіонального проекту під патронатом Володимира Гройсмана «Вінницька європейська стратегія». Партія з такою назвою йде на вибори в міську раду та висуває кандидатом в мери Вінниці нинішнього секретаря й виконувача обов'язків міського голови Сергія Моргунова.
Вочевидь, обрана пропрезидентською командою стратегія «партій-метеликів» та домовленостей із колишніми опонентами в перспективі призведе лише до втоми виборців та падіння рейтингів. А самі місцеві вибори-2015 ризикують стати не новим якісним ривком до довгоочікуваних змін, а черговим розчаруванням діями політиків.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
***
Редакція «Слово і Діло» може не поділяти точку зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.