Після перемоги на виборах мера столиці у травні 2014 року, Віталій Кличко та його команда отримали шалений кредит довіри від киян. Вже наприкінці червня новоспечений мер ще й отримав повноваження голови КМДА за рішенням Президента. Враховуючи, що фракція «УДАР-Солідарність» мала переважну більшість місць у Київраді, інструментів та важелів для змін у столиці в нового очільника міста було більш ніж достатньо.
Втім, Віталій Кличко не поспішав їх втілювати. Більшість пунктів програми кандидата, задекларованої напередодні виборчих перегонів у 2014 році, майже без змін можна переписати вже у цьогорічні передвиборчі наміри чинного мера столиці.
Формально, плани змінити місто заблукали у численних проектах концепцій, які наступні півроку розробляли в мерії. А на початку 2015 року чинний мер ніби напам'ять вивчив чергову політичну мантру про «хронічну нестачу коштів у бюджеті Києва». Період «медового місяця» із виборцем, який тривав більше півроку, закінчився, і у команди Кличка почалися проблеми з рейтингами. Попри те, що нині чинний мер є фаворитом виборчих перегонів, кияни вже без особливого ентузіазму сприймають його обіцянки змінити місто на краще.
Втім, попри важкий старт виборчої кампанії, яка на її початку ознаменувалася конфліктом із командою Президента, Віталій Кличко зберігає лідерські позиції серед кандидатів у мери й має найбільше шансів вже вдруге посісти крісло столичного градоначальника.
Обіцянки-цяцянки
Одразу після закінчення мерської кампанії у столиці в 2014 році експерти були одностайні у своїх прогнозах, що наступні 1,5 роки команда Віталія Кличка працюватиме в «передвиборчому режимі». Насправді, чинний столичний голова активізувався лише навесні цього року. Вже в квітні-травні було оголошено «безкомпромісну» боротьбу із МАФами та звільнення переходів метро від стихійної торгівлі. Щоправда, у кошик досягнень мера можна сміливо віднести відновлення центральної частини міста після тривалих вуличних боїв між протестувальниками та правоохоронцями під час Революції Гідності.
Бум активності Віталія Кличка припав на останні кілька місяців. Напередодні 1 вересня були відкриті нові дитячі садочки, здійснено капітальний ремонт кількох доріг. Від імені мера киянам почали приходити листи із повідомленнями про соціальну підтримку у вигляді грошової допомоги до Дня людей похилого віку. Очільник столиці пообіцяв освітянам додатково доплачувати з міського бюджету, а кілька станцій метро дійсно обладнали безкоштовними точками Wi-Fi.
Втім, більшість обіцянок мера сипляться немов із рогу достатку: в передвиборчій лихоманці мало не щодня Кличко декларує наміри здійснити справжню урбаністичну революцію. Із 97 обіцянок політика, які наразі перебувають у стані виконання, близько 70 було дано за останні 4-5 місяців. Відверто кажучи, здійснити їх меру у поставлені дедлайни (а це, переважно, до кінця 2015 року) явно не вдасться. Наприклад, команда чинного мера провалила обіцянку протягом двох місяців встановити безкоштовні роздаткові точки доступу до Інтернету на п'яти станціях метрополітену, впоравшись зі своїм завданням тільки на 60%. Тому наміри вже у 2016 році встановити безкоштовний Wi-Fi на всіх станціях київського метрополітену виглядають вкрай сумнівно. Так само непереконливо лунає з вуст чинного мера й обіцянка вже до кінця цього року відкрити 15 нових скверів у столиці. Будьмо чесними: для цього столичній владі серед інших турбот потрібно мало не щодня відкривати по одному новому парку.
Ще низка обіцянок Віталія Кличка є відвертим популізмом, адже навряд чи столична влада буде спроможна здійснити капітальний ремонт більш ніж у 500 столичних під’їздах будинків до кінця цього року, а також вплинути на зниження комунальних тарифів та не підвищувати квартплату для киян (адже уряд вже задекларував поетапне збільшення тарифів для всього населення України аж до кінця 2017 року). Так само занадто оптимістичною є обіцянка мера запустити 66 нових тролейбусів вулицями столиці до кінця цього року. Невиконаною залишилася й обіцянка Кличка припинити практику відключень гарячої води влітку: і хоча тарифи суттєво зросли, кияни й надалі змушені по кілька тижнів митися в холодній воді.
При цьому, як у казці, в переддень виборів у бюджеті міста несподівано з’явилися й необхідні кошти для наведення ладу в столиці. «Ми пам’ятаємо часи, коли у столиці масово будувалися й ремонтувалися дороги – тоді 100% податку на доходи фізичних осіб залишалися у бюджеті столиці. Сьогодні 60% ПДФО держава вилучає з бюджету Києва. І на ці 40% коштів, які нам залишають, ми маємо виконувати функції столиці», – бідкався мер у червні цього року, коли виборча кампанія була тільки у зародковому стані. Тоді як уже наприкінці вересня в команді Кличка не втомлюються повторювати тезу про те, що завдяки першим досягненням децентралізації в столичному бюджеті таки з'явилися вільні кошти.
Що ж все-таки вдалося зробити?
На жаль, системної роботи в будь-якій сфері реформування столиці так і не розпочато. Успіхи можна сміливо назвати «частковими». Очищення проходів до столичної підземки від МАФів має короткостроковий передвиборчий ефект: за певний час кіоски просто з’являються в інших непередбачуваних місцях. Столична підземка як була нерентабельною два роки тому, такою залишилася й нині. Сектор столичного ЖКГ також не може похизуватися системними якісними змінами, хоча певні успіхи, безумовно, є.
Болюче місце – необхідність системної реконструкції київських доріг, починаючи від заміни покриття, і закінчуючи перебудовою вулиць для нових паркувальних місць та додаткових смуг руху. Обіцянка Кличка бодай частково обмежити автомобільний рух у центрі столиці так і залишилася невиконаною. Окремі ремонти проведено, однак це лиш точкові кроки: відремонтовані вулиці Братська, Західна, Ігоревська, Сортувальна, Віскозна, Тулузи, Магнітогорська і Магнітогорський провулок, Газопровідна. Завершено реконструкцію Святошинського та Ковельського шляхопроводів, а також частково відновлено дорожнє покриття на проспекті Перемоги. Втім, навіть малі успіхи не минають без курйозів: вже за тиждень після ремонту дороги в районі площі Перемоги асфальтне покриття знову деформувалось.
Перші системні досягнення можна віднести хіба що до сфери боротьби із незаконними забудовами. Поки що мер вчасно реагує на вимоги киян протистояти нечистим на руку забудовникам. Так, столична влада на вимогу киян не дала незаконно забудувати стадіон «Старт», а Київраді із подачі мера вдалося врятувати велотрек у центрі Києва, який має історичне значення. Нарешті, була виконана обіцянка щодо запровадження прозорих процедур розгляду земельних питань і були проведені перші відкриті земельні аукціони.
Експерти одностайні у висновках: причини зниження рейтингів Віталія Кличка – у несистемному підході до роботи та у недостатній компетенції. Адже нинішня посада Кличка – перший серйозний виклик для нього як керівника високого рівня. До 2014 року Віталій Кличко тричі безуспішно намагався стати мером Києва. «Перебуваючи ще у статусі кандидата, але вже будучи в передчутті перемоги, Кличко одразу розставив пріоритети: боротьба з корупцією, прозорий бюджет, залучення інвестицій, зміна системи управління містом, інвентаризація міського майна та формування у місті команди професіоналів-управлінців. По частині з цього, як, наприклад, ініціювання ряду аудиторських перевірок комунальних підприємств, початок роботи Антикорупційної ради при міському голові чи проведення «інвестиційних конкурсів», міському голові вдалося реалізувати позитивні починання. Проте це скоріше ознака локального реагування на ситуацію, аніж структурного підходу в роботі над реформуванням міста», – вважає регіональний аналітик «Слова і Діла» Олександр Філоненко, підбиваючи підсумки роботи столичного градоначальника за останній рік. За словами експерта, за цей період Кличку не вдалося реалізувати більше 50 власних обіцянок.
Тож такі результати роботи чинного мера можуть принести додаткові політичні ризики і після 25 жовтня. Падіння рейтингів майже вдвічі дає шанс конкурентам Віталія Кличка серйозно полоскотати нерви чинному меру столиці в другому турі виборів.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»