Чотири найбільш поширені маніпулятивні технології, які використовують політичні сили для отримання бажаного результату голосування на виборах – це страх, популізм, патріотизм і патерналізм.
Такі дані повідомив керівник Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки України Володимир Полевий, передає «Слово і Діло» з посиланням на сайт РНБО.
Він пояснив, що під впливом страху людина не може зробити раціональний вибір. «Страх – улюблений інструмент наших політиків. Фашисти, розп’яті мальчики, тітушки чи беркут, очікуємо штурм, ядерна зброя та російські танки в Києві, Руїна та громадянська війна, агресор, беззаконня, хаос – цим нас лякають. Як правило, по цьому нам вказують на винних і пропонують вихід – голосувати за себе, любимого, що принесе мир, стабільність, порядок чи збереже країну», – аналізує експерт.
Що стосується популізму, то тут, на думку Полевого, українці самі повинні чітко фіксувати, коли політики говорять те, що хочеться почути, а не те, що вони реально зроблять.
«Запам’ятайте, що тарифи, контрактна армія, відбиття російської агресії, індексація пенсій чи зарплат – це не те, для чого йдуть до місцевих рад, не компетенція місцевих органів самоврядування. Це – популізм. Це обіцянки, які нічого не варті. Солодка брехня, яку ми любимо», – констатує експерт.
«Контрактна чи призовна армія, мобілізація чи демобілізація – це вирішують народні депутати України і Президент, а не фракція «Батьківщини» чи «УКРОПу» в Лебединському районі» – додав він.
У свої обіцянках та заявах політичні сили особливо щедрі на патріотизм. «Це заклики до нашого стадного рефлексу, до колективного підсвідомого, це коли «ми-українці», «наша нація», Ненька і вишиванка, макові віночки і дітки у шароварах. Це зручна ширма, за якою, як правило, ховається корпоративний інтерес: «Укрспирт», «Укртранснафта», «ВЕЗ Крим», акцизи, тендери та повернення ПДВ. У регіональному вимірі – це дерибан землі, муніципальні тендери, комунальна власність», – пояснює Полевий.
Четвертою маніпулятивною технологією політиків на місцевих виборах є так званий патерналізм. «Це «Команда Кличка» у Мукачевому, «Блок Порошенка» у Рахові, та «люди Садового» у Золотоноші. Це коли ми віримо у доброго царя та сильного лідера та голосуємо за їх світлий образ, а не за конкретного урку – місцевого представника», – підсумував керівник Інформаційно-аналітичного центру національної безпеки.