У більшості територіальних виборчих комісій ще не завершено підрахунок голосів, а кандидати додають до своїх рейтингів останні виборчі відсотки, однак у низці українських міст уже сформувалися пари учасників другого туру виборів. І в декількох із них уже точно не буде чинних мерів. «Сюрпризом» недільного голосування українців став несподівано низький рейтинг міського голови Запоріжжя Олександра Сіна: за результатами волевиявлення він набирає лише близько 9% голосів виборців і не потрапляє навіть до трійки лідерів.
Разом із Сіном головними невдахами місцевих виборів-2015 сміливо можна назвати чинного міського голову Івано-Франківська Віктора Анушкевичуса, Ужгорода – Віктора Погорєлова, та в. о. мера Дніпропетровська Галину Булавку.
Олександр Сін, що очолював міську адміністрацію Запоріжжя з листопада 2010 року, встиг за час своєї політичної кар'єри роздати більше 240 обіцянок. Будучи одним із найвідповідальніших мерів України, Сін посів 5 місце серед усіх міських голів за рівнем відповідальності. «Словом і Ділом» зафіксовані 44% або 106 виконаних обіцянки Сіна, при цьому 104 обіцянки (43%) запорізький мер реалізувати все ж не зміг. Серед останніх важливих провалених обіцянок Сіна – заява про ліквідацію стихійної торгівлі в обласному центрі. У міській раді визначили, що, незважаючи на всі запобіжні заходи та численні рейди правоохоронців, торгівля «з землі» залишається актуальною проблемою міста. Імовірно, усьому виною – занадто м'які рішення судів, однак за фактом варто визнати, що в цілому мер із цією обіцянкою не впорався.
Ще одна невиконана обіцянка Сіна пов'язана з вирішенням екологічної проблеми Запоріжжя. Місто, що страждає від постійних шкідливих викидів у атмосферу численних промислових підприємств, так і не отримало обіцяних мером 100% коштів, сплачуваних підприємствами-забруднювачами. Міністерство екології залишилося глухим до звернень представників Запорізької міськради, тож обласний центр і досі отримує лише частину з цих грошей.
Не зміг міський голова і вдвічі скоротити черги до дитячих садочків. Із січня 2013 року, коли Сін дав цю обіцянку, по січень 2015-го ситуація з улаштуванням дітей до дошкільних навчальних закладів практично не змінилася: на початку цього року в черзі до дитсадка стояли 1523 дитини (проти 1473-х – у 2013-му).
Іншим довгожителем вітчизняної політики, якому вже точно не судилося очолювати міську адміністрацію протягом наступних 5 років, став мер Івано-Франківська Віктор Анушкевичус. Він очолює місто протягом 2 каденцій – з 2006 року. Відтоді «Слово і Діло» зафіксувало 119 його обіцянок, 52 з яких (тобто 44%) – виконані, ще 57 (48%) – провалені. Серед останніх – зобов'язання почати в 2012 році будівництво хірургічного корпусу міської клінічної лікарні. Як з'ясувало «Слово і Діло», за фактом підготовка до робіт почалася не так швидко, як планував Анушкевичус: станом на лютий 2013 року лише розроблялася робоча документація для майбутнього корпусу медзакладу.
Також не впорався Анушкевичус із зобов'язанням у тому ж таки 2012 році залучити 26,3% додаткових прямих іноземних інвестиицій. Тоді мер Івано-Франківська дещо переоцінив свої можливості, адже у 2012-му обсяги прямих іноземних інвестицій не те що не зросли, а зменшилися на 88% у порівнянні з 2011 роком. Ще однією обіцянкою Анушкевичуса, якій так і не судилося збутися, стала заява про будівництво водопровідної насосної станції на вул. Целевича, яке мало початися у 2012 році, проте так і не стартувало через відсутість фінансування.
Міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов, що, за даними екзит-полів, не отримав на місцевих виборах навіть 3% голосів, особливою відповідальністю також не відрізняється. Він – старожил закарпатської політики, оскільки очолював обласний центр уже тричі – з 2002 по 2006, з 2010 по 2014 рр. і з 2014-го. Із 72 обіцянок ужгородського мера виконана наразі лише 21 (тобто 29%). Натомість обіцянок зі статусом «не виконано» в пасиві Погорєлова – вже 34 (або 47%). Зокрема, Погорєлов за 4 роки не зміг забезпечити місту цілодобове водопостачання. Ще будучи кандидатом на посаду мера у 2010 році, він заявив, що місто отримуватиме воду на постійній основі однак станом на липень 2014 року вода в окремих районах міста, як і раніше, подавалася за графіком.
Не зумів Погорєлов розв'язати й одну з транспортних проблем столиці Закарпаття, а саме – розширити транспортний міст через річку Уж. Зробити це планувалося шляхом ліквідації пішохідних тротуарів, однак перед цим, за планами мера, поруч мав з'явитися окремий пішохідний міст. Станом на 2014 рік усе, на що спромоглася місцева влада – це виділити кошти на ремонт транспортного мосту, натомість про його розширення на той час не йшлося.
Ще однією масштабною обіцянкою, реалізації якої так і не дочекались ужгородці, стало вирішення проблеми твердих побутових відходів. Проваливши дану ще 2005 року обіцянку побудувати сміттєпереробний завод, у 2011-му Погорєлов пообіцяв жителям міста принаймні пошукати інвесторів для цього проекту, а тим часом – знайти новий полігон для вивезення сміття. Але і з цим не впорався.
Щодо Дніпропетровська, то його очільниця Галина Булавка виконує функції мера лише з березня 2015 року. 7 місяців для виконання масштабних обіцянок, звісно, дуже короткий термін. Наразі в процесі виконання значаться 19 зафіксованих «Словом і Ділом» зобов'язань Булавки. Система народного контролю обов'язково перевірить стан їх виконання та надасть їм відповідний статус, втім, уже сьогодні можна сказати, що за той час, який Булавці лишився на посаді в. о. міського голови, вона навряд чи встигне оснастити всі будинки лічильниками газу, тепла та води, запровадити часткове медичне страхування чи нові стандарти дошкільної та шкільної освіти.
Тим же, хто замінить поки ще чинних українських мерів на їхніх посадах, «Слово і Діло» нагадує: всі їхні передвиборчі (і не лише) обіцянки, найімовірніше, уже на контролі активістів проекту, які пильно стежитимуть за роботою політиків до самого кінця їхньої кар'єри.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла».