Визнання геноцидом депортації кримських татар – емоційний жест, який не матиме наслідків.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів експерт-міжнародник Олег Волошин, аналізуючи інформацію про те, що Верховна Рада визнала геноцидом депортацію кримськотатарського народу в 1944 році.
«Насправді, українська влада могла давно ухвалити це рішення, ще на початку 90-х. Зрозуміло, що проводилися виселення, й те, як вони проводилися, те що вони проводилися свідомо за національною ознакою, не викликає жодних сумнівів. Щоправда, це ж саме було паралельно й з іншими народами Криму. Про це також потрібно памятати, тому що так само виселяли кримських греків», – розповідає експерт.
Це була свідома політика Сталіна нібито як покарання за колабораціонізм, за співпрацю з німецькими окупантами під час Другої світової війни. Те ж саме стосувалося чеченців, яких виселяли з їхньої Батьківщини, та інших народів. Тому ознаки геноциду є.
«Це важливий емоційний, психологічний жест для підтримки кримських татар, але він не матиме якихось суттєвих наслідків у глобальному сенсі. Це частина політики Києва щодо підтримки татар як інструмента боротьби за повернення Криму», – пояснив Волошин.
«Очевидно, що це зроблено на фоні анексії Криму, а не тому, що хтось в Україні почав серйозно перейматися питаннями кримських татар. На жаль, всі роки Незалежності кримські татари були, як «неулюблені діти», аж поки не виникла проблема з Кримом», – підсумував Олег Волошин.
Нагадаємо, в серпні 2015 року голова Меджлісу кримськотатарського народу, народний депутат України Рефат Чубаров запевнив, що проект постанови про визнання депортації кримських татар геноцидом кримськотатарського народу буде ухвалено.
Переглянути всі обіцянки голови Рефата Чубарова можна тут.