Найефективніша боротьба із корупцією в Україні останні два роки відбувається у віртуальному просторі. Поки триває так зване «реформування» Генпрокуратури, створюються все нові і нові органи боротьби із корупцією на найвищому рівні, злочинці усіх можливих рівнів або давно втекли за межі України, або вдало переховуються на її ж території.
Тим часом у публічній площині тривають запеклі дискусії щодо ймовірних нових затримань, розслідувань та покарань корупціонерів, державних злочинців та їхнього оточення. Насправді, найбільше дістається «стрілочникам» – тим політикам чи виконавцям злочинних доручень, які не встигли втекти, або просто не мали змоги організувати своє «зникнення».
Загальновідома аксіома – справжня боротьба із корупцією не може відбуватися у публічній площині – схоже, свідомо ігнорується. Здається, що якби міністр внутрішніх справ Арсен Аваков мав змогу організувати буцегарню на окремій сторінці у Facebook, вона б вже давно була переповнена злочинцями. Однак, на ділі все відбувається навпаки: замість реальних результатів отримуємо чергову порцію пояснень, чому українським правоохоронцям не вдається провести ефективне розслідування, вчасно затримати і надати переконливі факти провини тих чи інших корупціонерів, політичних злочинців та їх соратників.
Хрестоматійним прикладом «боротьби» із олігархами можна вважати останні події довкола ймовірного повернення бізнесмена Дмитра Фірташа в Україну з-за кордону, де проти нього вже порушено низку кримінальних справ. Втім, складається враження, що уся правоохоронна система працює не на фактичне затримання Фірташа, а неначе усіма можливими методами закликає його не приїжджати в Україну.
Битва заяв
Наприкінці листопада на рівні Кабміну було прийняте непублічне рішення анулювати усі дозволи на приліт в Україну чартерних рейсів неукраїнської реєстрації. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський обережно коментував таке рішення, аргументуючи його появу необхідністю впровадження додаткових засобів безпеки. Насправді ж, і народні депутати, і джерела у Кабміні та Адміністрації Президента не приховували: таке рішення було пов’язане із бажанням Дмитра Фірташа 2 грудня взяти участь у роботі з’їзду Федерації роботодавців України, яку він очолює з 2011 року. Схоже на те, що до останнього моменту олігарх не мав наміру капітулювати, тож його вирішили попередити вже «прямим текстом».
Так, у ніч на 2 грудня на Facebook-сторінці міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з’явився допис, в якому він попередив Дмитра Фірташа: у разі його повернення, поліція здійснить його затримання. «Окремо хочу відзначити, що ті спекуляції та хитрощі, які використовувалися паном Фірташем з метою уникнути правосуддя з боку України і США, перебуваючи в очікуванні суду щодо екстрадиції з Австрії в США - приречені на провал. При будь-якому результаті, опинившись під контролем правоохоронців США або України, чи внаслідок суду в Австрії, США або на основі рішень українського слідства і судів - пан Фірташ буде відповідати за всією суворістю закону - за всіма пред'явленими йому звинуваченнями і підозрами, на основі співробітництва Мін'юсту і ФБР США, Генеральної прокуратури та МВС України», - зазначив міністр.
При цьому, у своєму пості Аваков розголосив подробиці низки кримінальних проваджень стосовно Дмитра Фірташа та економічної діяльності підконтрольних йому підприємств. Тим самим заздалегідь надаючи юристам олігарха можливість ретельно вивчити усі ці епізоди для формування подальшої стратегії захисту свого клієнта. Справи стосуються нанесення збитків державі діяльністю групи компаній «Ostchem», власником якої є Фірташ; оборудок на газовому ринку, одним із учасників яких була компанія олігарха «РосУкрЕнерго»; неповернення кредиту рефінансування банку «Надра», гарантованих особисто Дмитром Фірташем.
У всій цій «публічній пересторозі» появі олігарха передували офіційні заяви МВС про відсутність будь-яких кримінальних проваджень стосовно Дмитра Фірташа. «У МВС немає проваджень, в яких він фігурує як підозрюваний», – заявив речник МВС Артем Шевченко, додавши, що у низці справ Фірташ фігурує як свідок. Тож поки що заяви міністра внутрішніх справ та його соратників із депутатської фракції «Народного фронту» швидше виглядають як свідомі публічні застереження. «Ніякий Фірташ в Україну не приїде, ви це побачите. Бо якщо він сюди приїде, він буде арештований», – заявив соратник Авакова, нардеп та член колегії МВС Антон Геращенко.
Сам Дмитро Фірташ вже 2 грудня відмовився від приїзду на з’їзд Федерації роботодавців. «Я прийняв рішення перенести свій приїзд в Україну. Мені дуже прикро, що сьогоднішня українська влада здійснила безпрецедентні кроки та зробила усе, щоб зірвати мій приїзд в Україну», – розповсюдили заяву свого очільника у прес-службі Федерації роботодавців України.
Нові політичні перспективи?
Уся публічна війна української влади з Фірташем пов’язана із намірами останнього повернути собі колишній політичний вплив.
Основою для цього має стати нинішня Федерація роботодавців та частина колишніх «регіоналів», які зараз осіли в партії «Опозиційний блок». Ще частину команди Фірташа планувалося сформувати із досі непублічних «нових облич» з його бізнесової орбіти на теренах України.
Ідеологічною основою для політичного позиціонування команди Дмитра Фірташа є документ під назвою «План модернізації України», презентація якого мала б відбутися саме під час з’їзду Федерації роботодавців. Подробиці документу поки що невідомі, однак у своїй заяві Фірташ повідомив, що у розробці «Плану модернізації України» брали участь «провідні європейські експерти, українські вчені, український бізнес», а його реалізація розрахована на період 10 років. Як правило, презентація подібних документів, та ще й з такою медійною підготовкою є нічим іншим, як заявкою на повернення до участі у великій українській політиці.
Це й не дивно. Дмитру Фірташу є за що боротися в Україні: він ще не втратив усіх своїх бізнес-активів, хоча певна їх частина зосереджувалась на території окупованого Криму та непідконтрольній українській владі території Донбасу. Особливої уваги заслуговують облгази, більшість з яких є у власності олігарха. Їм особисту війну оголосив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк ще цієї весни, після прийняття відповідного закону парламентом, зобов’язав Дмитра Фірташа, як власника 75% газопостачальних і газорозподільних потужностей в Україні, платити державі гроші за використання внутрішніх газових труб. «У нас, виявляється, практично всі газорозподільчі мережі – це державна власність. І за дивним збігом обставин облгази, які належать групі Фірташа-Льовочкіна, безкоштовно користуються всіма газорозподільчими мережами, які знаходяться в державній власності. Уряд вимагає прийняття відповідного закону, який передбачає виключне право користування такими газорозподільчими мережами на платній основі. Гроші платіть державі», – заявив Яценюк.
Втім, експерти вважають, що насправді розслідувати справи проти Фірташа представники нинішньої влади не збираються. Цілком очевидний суто економічний інтерес до бізнес-імперії олігарха, а усі публічні випади по відношенню до бізнесмена – лише спроба «домовитися». Раніше про «негласні домовленості» заявляв народний депутат із фракції «БПП» Сергій Лещенко. А напередодні можливого візиту Фірташа в Україну, версію свого колеги підтримав і нардеп Мустафа Найєм. Елементи змови на найвищому рівні побачили і у таборі опозиціонерів. Так, народний депутат із «Опозиційного блоку» Вадим Рабінович повідомив, що має інформацію стосовно того, що міністр внутрішніх справ Арсен Аваков дав вказівку полку «Азов» провести «народний арешт» Дмитра Фірташа. Мовляв особисто Арсеній Яценюк розпорядився зробити усе можливе, аби опальний олігарх не зміг здійснити візит в Україну.
На тлі падіння рейтингів діючої влади та відсутності серйозних розслідувань українських правоохоронних органів, Фірташ цілком реально планує взяти політичний реванш. Тим паче, що ресурсів у нього достатньо. «Фірташ бачить, що нічим не закінчилися справи його поплічників. Судова система не реформована. Верховенство грошей в країні зберігається. На всякий випадок напоготові завжди буде літак, яким оперативно можна втекти. Має достатньо інформаторів, які вчасно підкажуть, коли запахне смаженим. Зараз він переживає серйозні економічні втрати. За його відсутності акули трішки пощипали бізнес в Україні. Він хоче знову повернути впливовість», - вважає засновник та керівник громадської організації «Центр UA» Олег Рибачук. Більше того, ймовірно бізнесмен має велику кількість компрометуючої інформації про нинішніх високопосадовців постреволюційної України. Адже період їхнього становлення припав саме на роки «розквіту» бізнес-імперії олігарха.
Як би в подальшому не склалася політична кар’єра Дмитра Фірташа, дії української правоохоронної системи викликають серйозні запитання. Навіщо очільнику МВС публічно погрожувати затриманням та розповідати деталі кримінальних проваджень напередодні ймовірного візиту олігарха до України? Що він хотів сказати, демонструючи у соцмережах фото озброєних спецпризначенців, які начебто чекають на літак Фірташа? І чи так має діяти правоохоронна система держави для того, аби убезпечити її громадян від бажання знову взяти відповідальність за неспроможність політиків до ефективних дій шляхом нового революційного піднесення?
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»