Цілі, які поставив МВФ, наш уряд може виконати, лише скоротивши соцгарантії, але виборець цього не прийме.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник, аналізуючи інформацію про те, що МВФ може припинити співпрацю з Україною через Держбюджет на 2016 рік.
«Скоріш за все, це погоджено та є спільною стратегією з Яресько та Яценюком. Це своєрідна форма шантажу й тиску на український парламент з посилом про те, що якщо вони не ухвалять фінансову складову, яку підготувала Яресько, то грошей не буде», – пояснює він.
Проте, за його словами, програма фінансування і так зривається, оскільки з $17,5 млрд Україна отримала близько $7 млрд і ще кілька траншів ми мали отримати до кінця цього року, але вже не отримаємо.
Щодо вимог, то, як підкреслив експерт, цілі МВФ стандартні.
«Досягти макроекономічних показників – мінімальний дефіцит Бюджету, рівень інфляції, курс долара. Наш уряд не може запропонувати нічого, окрім як досягати цих цілей за рахунок скорочення соціальних гарантій. До проекту Держбюджету закладено скорочення фінансування медицини, освіти, культури та інших сфер змайже на 15 млрд грн. Зрозуміло, що депутати за такий проект Бюджету не голосуватимуть», – розповідає політолог.
І тут виникає конфлікт, оскільки виборець цього не зрозуміє й це загрожує депутатам втратою рейтингу. Виходить, що це плюс Яресько перед МВФ і мінус депутатам перед населенням.
«Конфлікт практично підвішує всю економічну діяльність уряду та є, враховуючи важливість податкової реформи та Держбюджету, прихованою формою вотуму недовіри уряду», – резюмував Бортник.
Як відомо, Мінфін заклав до Держбюджету на 2016 рік зростання ВВП на 2% та інфляцію в 12%. Також проект Держбюджету-2016 побудований на прогнозі середньорічного курсу 22,4 грн/дол.