Минулий тиждень був наповнений театральними виставами та барвистими скандалами. Здавалося б, після Барни, який виносить прем'єр-міністра із залу за страшно сказати що, громадськість вже складно чимось здивувати. Але ні: російськомовне з'ясування вірменина та грузина, хто з них більший українець, яке майже дійшло до рукоприкладства, перевершило навіть минулі події. Це, насправді, погано: театру в нашій політиці вистачало завжди, а от трохи стриманої серйозності вже не завадило б.
Але давайте по порядку.
Мітинг міліціонерів
Вихідні були відзначені дивним і прекрасним видовищем: мітингом міліціонерів, які не пройшли атестацію. Вони зібралися під будівлею МВС, щоб засудити завзяте очищення правоохоронних органів від старих кадрів. Мовляв, а де ж нам тепер харчуватися? Громадськість у соцмережах і біля телеекранів аж заходилася від співчуття.
Втім, злі язики звернули увагу на те, що мітинг згорнувся відразу після того, як міністр Арсен Аваков у Фейсбуці оголосив про те, що тим, хто не пройшов атестацію, нічого не світить. Що, мовляв, занадто підозріло: чи не було все, що відбувається, підготовлено саме для того, щоб міністр міг красиво відмовити?
Старі-нові прокурори
Як би там не було, дивитися на мітинг було приємно. От би ще й судді з прокурорами так! Але ні. Минулого тижня генпрокурор Віктор Шокін призначив 154 людини на керівні позиції в регіональних прокуратурах. Всі вони - зі старої кадрової обойми. Гарними словами це не охарактеризуєш.
Підвищення зарплат держслужбовцям
Тим часом Арсеній Яценюк від імені всього Кабміну відзвітував про виконану роботу. А після - оголосив про підвищення зарплат держслужбовцям на 25%. Рішення викликало несхвальний гул: мовляв, не напрацювали. Хоча, насправді, це скоріше коригування зарплат щодо інфляції, а не призначення тих ставок, на які можна залучити на держслужбу професіоналів. Нагадаю, саме неможливість утримати нормальну команду на таких хлібах стала основним поясненням екс-міністром транспорту Андрієм Пивоварський його відставки.
Заборона КПУ
Цікавою новиною тижня стала відмова Київського апеляційного адміністративного суду розглядати апеляцію на заборону Компартії. Це стало вироком для цієї політсили: вона заборонена й рішення не підлягає оскарженню. Ця новина одночасно засмутила лідера російських комуністів Геннадія Зюганова та представників Amnesty International. Останні заявили про те, що це - симптом обмеження свободи слова. Той випадок, коли, з одного боку, складно сперечатися, але з іншого - потрібно все ж зробити знижку на особливості місця, моменту та контексту.
Скандал Саакашвілі vs Аваков
Як би не хотілося, але, на жаль, не можна, описуючи ці дні, не торкнутися скандалу, який стався на Національній раді реформ, де між собою зчепилися глава Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі з одного боку й міністри Арсен Аваков і Арсеній Яценюк - з іншого. Чорна кішка між ними пробігла давно: Саакашвілі, з потурання Президента, давно перетворився на затятого критика уряду, прямо (але, на жаль, часто без прямих доказів) заявляє про корумпованість його глави. Досі контрудари уряду стосувалися швидше політичної та економічної сфер (так, після «розносу», влаштованого Саакашвілі на Одеській митниці, частина товарних потоків була спрямована в її обхід), але цього разу емоції вирвалися назовні й міністр внутрішніх справ почав грубити губернатору відкрито. Той також не поліз у кишеню за словом. Результат: зірване засідання Нацради, огидний скандал (добре хоч Адміністрація Президента притримала відео і скандал не потрапив у міжнародні новини) і необхідність публічно декларувати єдність АП, уряду і Ради - при тому, що вже всім очевидно, що з нею великі проблеми. Тим більше, що взаємна інформаційна війна триває, уряд випускає зворушливі загальні заяви у дусі «чесне слово, ми не корупціонери», Саакашвілі анонсує створення нового антикорупційного форуму... Загалом, схоже, нас чекають наступні серії гучних, публічних і не завжди красивих розбірок.
Конференція Путіна
Антигероєм тижня для української внутрішньої політики вкотре став президент РФ Володимир Путін. Він давав прес-конференцію. Давав він її, треба сказати, в нервовий момент: менш ніж за день до цього ФРС США оголосила про підняття процентної ставки, що означало подальше зміцнення долара щодо рубля та нафти. А тут ще й необхідність говорити з журналістами. Серед іншого, Володимир Путін вперше визнав, що на території України, виявляється, є російські військові фахівці, які «вирішують певні питання». Але не регулярні війська, підкреслив він.
Та й правда - що тут приховувати? За день до цього російські ГРУшники Александров і Єрофєєв, спіймані в Україні, почали розповідати в суді, що «поки нас не звільнять, жодних обмінів полоненими не буде». Ось і Путін заявив про те, що потрібно працювати над формулою «всіх на всіх».
Нові паспорти
Переходимо до більш радісних вістей: в Україні все ж було розпочато випуск біометричних ID-карт з електронними чіпами. З початку наступного року вони почнуть поступово замінювати внутрішні паспорти. В цілому ці штуки повинні значно полегшити спілкування українця з державними органами: на них міститься значна частина інформації, яка може їм знадобитися, а також унікальний цифровий підпис. Непоганий заділ на майбутнє - якщо Україна згодом, наприклад, всерйоз задумається над розвитком технологій електронного голосування.
Ну й нарешті, головна новина минулого тижня: Єврокомісія констатувала готовність України до безвізового режиму. Причому, що дуже важливо - без додаткових умов. Це, по суті, відмашка на реальний запуск процесу скасування віз, за результатами якого українці (в усякому разі, ті, хто встигне отримати біометричні паспорти) зможуть їздити без віз до країн Шенгенської зони вже з кінця липня 2016 року.
Що ж, це - той рідкісний випадок, коли «За це стояв Майдан!» можна сказати з упевненістю і без зайвих спекуляцій.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло»