Мейнстрім минулого року, а саме – боротьба із корупцією, плавно перетікає у 2016-й. Головне питання: чи зможуть створені антикорупційні органи нарешті розпочати боротьбу зі зловживаннями та коли очікувати перших результатів? Нагадаємо, у 2015 році було створено шість спеціальних органів, які займатимуться розслідуванням корупційних справ із різних питань: від зловживань найвищих посадових осіб, до повернення вкрадених активів.
Запуск роботи антикорупційних органів супроводжувався постійними скандалами. Один із найбільш гучних – затягування із обранням членів Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК). Одне із головних завдань цього органу – перевірка відповідності даних, вказаних у деклараціях чиновників, реальному рівню їхнього життя. Погодьмося: декларації - це справжній клондайк для майбутніх антикорупційних розслідувань.
Втім, повноцінна робота НАЗК ніяк не може стартувати. І хоч створення та діяльність органу були одним із важливих пунктів для Єврокомісії в оцінці просування України у виконанні Плану щодо візової лібералізації, наприкінці 2015 року на шляху роботи НАЗК виник новий гучний скандал.
Електронне декларування: підготовка затягується
Вже на початку 2016 року в ухваленому Верховною Радою та підписаному Президентом Держбюджеті «випадково» закралася поправка про відтермінування запуску системи електронної подачі декларацій чиновниками до 1 січня 2017 року. Інтриги ситуації додає та обставина, що, за свідченнями і нардепів, і урядовців, саме в урядовому варіанті Держбюджету цієї поправки не було. Тобто «доповнення» з’явилися вже на рівні парламенту. Невдовзі стало відомо, що автором скандальної поправки був нардеп із групи «Воля народу» Андрій Деркач. Його колеги по парламенту взялися за порятунок ситуації: так, поспіхом, 5 січня до ВР був внесений та зареєстрований законопроект №3755 щодо скасування скандальної поправки. Залишається лише гадати, коли нардепи візьмуться за відновлення справедливості, адже законопроект лише 11-12 січня потрапив на розгляд відповідних парламентських комітетів.
Нова система фінансового контролю чиновників, одним із елементів якої є електронне декларування доходів, мала за графіком тривати з 1 січня до 1 квітня 2016 року. За оцінками експертів, свої декларації для подальшого аналізу НАЗК відповідності рівню життя мали подати більше 1 мільйона чиновників різного рівня. Серед них – і найвищі посадові особи, нардепи, судді.
Однак є ще один рівень протидії – Міністерство юстиції. Саме воно за розпорядженням Кабміну мало створити та «передати на баланс» НАЗК «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» до 1 січня 2016 року. Тобто саме той інструмент, який мав стати базою для роботи НАЗК із електронними деклараціями. Оскільки цього зроблено не було, чиновники можуть подати свої декларації за старою процедурою. Тобто в паперовому вигляді.
Чим небезпечна ситуація? По-перше, такі обставини не сприяють задекларованому курсу на боротьбу з корупцією. По-друге, значно ускладнюють, якщо взагалі не унеможливлюють роботу НАЗК у 2016 році. По-третє, і це вже торкнеться не лише чиновників, а й решти громадян України, – може вкотре загальмувати надання безвізового режиму з ЄС. «Це може бути одним із факторів, який може ускладнити запровадження безвізового режиму, тому що перед Україною поставили п`ять завдань, які необхідно виконати. У цій ситуації, враховуючи європейську бюрократію, якщо початок дії нової системи фінансового контролю відкладається, то це може бути сприйнято європейськими чиновниками як певне порушення домовленостей», - вважає політолог Кость Бондаренко.
Експерти наголошують ще на низці аспектів, пов’язаних із технічними складнощами. Адже усі декларанти до того, як звітувати, повинні мати сертифіковані електронні цифрові підписи та пройти процес авторизації в системі Єдиного державного реєстру декларацій.
НАЗК у напівстатусі
Проте перепони із відтермінуванням електронного декларування для початку роботи НАЗК поки що є похідними. На роботу агентства в новому Бюджеті-2016 вже передбачено 484 млн грн, з яких 391 млн – на державне фінансування партій. Однак основна проблема для початку повноцінної роботи НАЗК залишається старою – відсутність повного складу.
Річ у тім, що для початку функціонування агентства, яким керує колегіальний орган із 5 членів, було достатньо обрати трьох. Зі скандалами та складнощами, які тривали більш ніж півроку, ними стали Віктор Чумак, Олександр Скопич та Наталія Корчак. Втім, щоб обрати голову, потрібен повний склад НАЗК, тобто усі 5 членів. «НАЗК працює, хоча і не в штатному режимі, але напрацьовує всю внутрішню документацію, підшуковує приміщення, etc., щоб у час Ч, у повному складі рушити вперед», - наголосив на своїй сторінці у Facebook Віктор Чумак. Ситуація парадоксальна, адже за умови фактичного функціонування НАЗК, без голови агентства неможливо призначити працівників апарату, затвердити кошторис органу, підписувати рішення НАЗК. Наприклад, з приводу того ж самого запровадження нової системи електронного декларування, взяття на баланс Єдиного державного реєстру декларування тощо. Європейський Союз в офіційному коментарі вже наголосив на тому, що обрати повний склад НАЗК необхідно до 1 квітня 2016 року.
Але на останніх засіданнях в грудні 2015 року комісія так і не спромоглася обрати ще двох членів НАЗК. Низка громадських організацій звинувачує в таких діях Кабмін. Мовляв, конкурсна комісія, де більшість мали представники влади, «протягнула» на керівні посади близьких до прем’єр-міністра чиновників, проігнорувавши кандидатів від громадськості. Втім, ситуація, яка склалася під час конкурсу, є неоднозначною: серед членів Конкурсної комісії від громадськості є ті, які не погоджуються із такою точкою зору.
Крім того, проблеми можуть виникнути і з нинішнім складом НАЗК. Так, 30 грудня стало відомо про колективний позов експертів «РПР» та одного із викладачів НаУКМА до Окружного адміністративного суду міста Києва з вимогою визнати протиправним призначення заступника голови Національного агентства України з питань державної служби Олександра Скопича членом НАЗК. Причина – конфлікт інтересів. Адже за нього проголосував один із членів конкурсної комісії – Костянтин Ващенко, який є безпосереднім керівником Скопича, а, отже, це є прямим порушенням закону «Про запобігання корупції».
Цікаво те, що суд може прийняти рішення щодо незаконності призначення Кабміном одразу 3-х членів НАЗК, а не тільки щодо Олександра Скопича. Тоді конкурс потрібно буде проводити ще раз – знову питання стоятиме про обрання повного складу агентства. Чисто теоретично можемо констатувати, що в подібному випадку початок роботи НАЗК відкладеться щонайменше на кілька місяців. Тобто до 1 квітня, на чому наголошує ЄС, можна і не встигнути. Не хотілося б перевіряти терплячість європейських партнерів, однак в такому разі Україна знову постане перед питанням чергового відтермінування довгоочікуваного безвізового режиму з ЄС.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»