Після тривалої перерви (а востаннє у пленарному режимі народні депутати працювали ще 25 грудня 2015 року) Верховна Рада України розпочинає новий політичний сезон. Проаналізувавши порядок денний на цей пленарний тиждень, експерти аналітичної групи «Левіафан» виявили низку цікавих законопроектів.
Очікувано з порядку денного останнього пленарного тижня третьої сесії восьмого скликання прибрана конституційна реформа в частині децентралізації, а отже цей тиждень буде проходити без гучних та занадто резонансних законопроектів. Утім, на нашу думку, слід звернути увагу на такі проекти законів, які включені до порядку денного на найближчий час.
Дати статус учасників бойових дій податківцям
Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо гарантій соціального захисту деяких категорій осіб із числа учасників антитерористичної операції (р. №3206) та проект Постанови про внесення зміни до Постанови Верховної Ради України від 29.05.2014 № 1286-VІІ «Про забезпечення належним медичним обслуговуванням військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, які зазнали поранення, контузії чи іншого ушкодження здоров'я під час проведення антитерористичної операції на сході України» за авторства народного депутата України Олега Недави (р. №3137). Відповідно до цих проектів, соціальний захист учасників АТО, а відповідно і статус учасників бойових дій слід поширити і на працівників податкової міліції. На думку Недави, рядовий та керівний склад податкової міліції мають право на соціальний захист, адже постійно «вживають заходів для виявлення, аналізу та перевірки фінансових операцій, які можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму».
Окремо слід зауважити, що цей статус досі не можуть і, скоріш за все, не отримають учасники добровольчих батальйонів, які на початку АТО використовувались у військових операціях нарівні з регілярними підрозділами ЗСУ, на відміну віж фіскалів.
Покарати посадовців гривнею
Група депутатів на чолі з депутатом Оксаною Продан пропонує ввести персональну матеріальну відповідальність посадовців контролюючих органів (тобто органів ДФС). Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо посилення відповідальності посадових та службових осіб контролюючих органів (р. №1265) пропонує узаконити механізм, згідно з яким шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу, незалежно від вини цієї особи. Держава своєю чергою отримує право стягнути з цієї посадової особи суму, яка була виплачена з Бюджету як відшкодування в порядку регресу.
У цього законопроекту мало шансів бути ухваленим, оскільки він суперечить положенням Цивільного кодексу України (ч. 2 ст. 2, ст. 1174), за яким шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадової або службової особи при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, а не «за рахунок коштів Державного бюджету, передбачених для фінансування цього органу», як це передбачено в законопроекті.
Ініціатива щодо притягнення посадовців до особистої персональної відповідальності за завдану шкоду не є чимось новим. У Верховній Раді минулого скликання були аналогічні законопроекти авторства народних депутатів Фурсіна, тої ж Продан та інших.
Списати борг «Чорноморнафтогазу»
Вирішили згадати депутати і про «Чорноморнафтогаз», про який пересічні українці зазвичай пам’ятають лише завдяки сумнозвісним «вишкам Бойка». Наразі народний депутат Ігор Насалик у своєму проекті закону про заходи економічної стабілізації Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз» у зв'язку з тимчасовою окупацією території України (р. №2060а) пропонує встановити до 1 січня 2017 року мораторій на стягнення заборгованості з Державного акціонерного товариства «Чорноморнафтогаз», а також списати підприємству податковий борг, який станом на 2 червня 2015 року становив понад 115 млн грн, в тому числі по податку на прибуток – більше 7,6 млн грн, по авансових внесках з податку на прибуток – понад 60 млн грн, по сплаті за користування надрами для видобування корисних копалин – більше 47 млн грн та за збір у вигляді цільової надбавки до чинного тарифу на природний газ – близько 19 тис. грн. Також нардепи пропонують установити, що умовні відсотки на суми поворотної фінансової допомоги, яка залишається неповерненою підприємством, за 2014 рік не нараховуються.
Водночас незрозумілим залишається те, за який період у підприємства виник податковий борг, та яким чином Державний бюджет має компенсувати суму недоотриманих надходжень. Відсутність цих даних у пояснювальній записці є порушенням закону «Про регламент Верховної Ради України». Також нез'ясованим залишається питання, про яку саме фінансову допомогу йдеться та якому суб’єкту вона має бути надана. Що в свою чергу може зашкодити інтересам інших господарюючих суб’єктів.
Можливо, метою цього законопроекту є звільнення від кримінальної відповідальності керівників АТ «Чорноморнафтогаз», на чиїй совісті лежить несплата податків у великих розмірах до бюджетів усіх рівнів. Імовірно, ініціаторів законопроекту слід шукати саме серед них.
Росії – відповідальність, Україні – пенсіонери
Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо вдосконалення законодавства про тимчасово окуповані території (р. № 2004а) пропонує нарешті визнати непідконтрольну Києву територію на сході України «окупованою і відповідно поширити на неї положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», що тягне за собою визнання де-юре Україною факту військової агресії Російської Федерації з усіма правовими наслідками.
З іншого боку, визначаючи сухопутну територію окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, територіальні морські та внутрішні води окупованими Україна фактично бере на себе обов’язки щодо виплати пенсій громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території і не отримують пенсій та інших соціальних виплат від уповноважених органів Росії (ч. 2 ст. 7 закону), що за суттю суперечить риториці української влади, яка не раз уже чітко наголошувала на неможливості виплати пенсій та інших соціальних виплат на непідконтрольній Україні території зони АТО.
Також законопроект пропонує заборонити в’їзд на тимчасово окуповану територію та виїзд із неї іноземцям та осібам без громадянства, що унеможливить перетин кордону особами з російським громадянством з Криму. Очевидно, що це викличе шквал критики з боку міжнародних правозахисних організацій, адже ця норма може бути інтерпретована як така, що суттєво звужує права та свободи.
Також, слід звернути увагу, що закон пропонується доповнити ст. 10-1, яка забороняє переміщення товарів на тимчасово окуповану територію або з неї, що фактично створює всі правові підстави для повної блокади Криму.
І головне, якщо сухопутну територію окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, територіальні морські та внутрішні води України, що прилягають до цієї території визнати окупованою територію, там неможливо буде провести будь-які вибори до моменту повної деокупації, відповідно до ч. 5 ст. 8 закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Що хоча і може бути імплементовано у логіку Мінських домовленостей, але, скоріш за все, спричинить негативну реакцію як Російської Федерації, так і наших міжнародних партнерів.
Скасувати поправку Деркача-Місика
Є серед поданих на розгляд і проект закону №3755 авторства Вадима Денисенка («БПП») «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» (щодо роботи електронної системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування)», підготовлений з тим, щоб впровадити вже у 2016 році електронну систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Фактично проект скасовує ганебну поправку, яка була протягнута при рогляді Бюджету й відтерміновувала електронне декларування до 2017 року. Радимо небайдужій громадськості звернути увагу на те, хто дійсно підтримає цей проект та проголосує за його включення до порядку денного сесії.
Повернутися до норм «диктаторського закону»
Проект закону №3465 авторства Мустафи Найєма, Світлани Заліщук та Сергія Лещенка з «БПП» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо невідворотності покарання осіб, які вчинили тяжкі та особливо тяжкі злочини)» передбачає можливість проведення спеціального досудового розслідування та спеціального судового провадження (заочне розслідування чи судовий розгляд) щодо осіб, які оголошені в розшук.
Тобто пропонується можливість заочно, без присутьності особи, проводити досудовий розгляд справи щодо неї та засуджувати особу, знов-таки, без її присутності. Така ж норма містилась і в «диктаторському законі» №3587, ухваленому 16 січня 2014 року, але там був інший, більш м'який критерій і закон поширювався на менше коло осіб.
Вивозити сміття без втручання держави
Законопроект №1581д авторства депутатів-членів Комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства Альони Бабак («Самопоміч»), Дмитра Андрієвського, Петра Сабашука («БПП») «Про житлово-комунальні послуги» розроблений з метою врегулювати правові й організаційні відносини, пов’язані з наданням і споживанням житлово-комунальних послуг.
Документом передбачається припинення державного регулювання цін на послуги з управління багатоквартирними будинками. Визначається обов’язковим страхування цивільно-правової відповідальності управителів багатоквартирних будинків за шкоду, заподіяну спільному майну. Керуючі будинками призначатимуться виконавчими органамм місцевих рад.
Крім приведеного, визначається й перелік державних соціальних нормативів: гранична норма витрат на управління житлом та оплату комунальних послуг, залежно від одержуваного доходу; соціальна норма житла та соцнормативи користування комунальними послугами, на оплату яких держава надає пільги та встановлює субсидії тощо.
Таким чином, держава регулюватиме тільки основні тарифи – за воду, газ, світло. Послуги ж двірників, обслуговування ліфтів, обслуговування прибудинкової території, вивезення сміття, охорона і т. п. будуть встановлюватися відповідно до договору з управлінням багатоквартирного будинку. На диво, в законі практично відсутні корупційні ризики.
Амністувати вагітних і пенсіонерів
Проект №2118 закону про амністію братів Віктора і Павла Балог, внесений з метою зменшення кількості осіб, які утримуються в місцях позбавлення волі, та, як наслідок, заощадження бюджетних коштів, що витрачаються на утримання засуджених.
Пропонується амністувати такі категорії осіб (за умови скоєння ними нетяжких або середньої тяжкості злочинів): неповнолітні, вагітні жінки, особи, у котрих є діти до 18 років чи діти-інваліди, пенсіонери, учасники бойових дій (в т. ч. АТО), особи, які мають літніх батьків, особи, що відбувають покарання в Донецькій та Луганській областях тощо.
Проект має кілька юридично недолугих норм, але це принципово не впливає на його зміст. З великою ймовірністю можна говорити про схвалення його парламентом та підпис Президентом, адже це суттєво зекономить бюджетні кошти та додасть політикам певну кількість прихильників із числа амністованих.
Перетворити місцевих депутатів на кнопкодавів
У резонансному законопроекті №3693 «Про внесення змін до закону України «Про статус депутатів місцевих рад (щодо відкликання депутатів місцевих рад)», поданому за співавторства Юлії Тимошенко, Олега Ляшка, Олега Березюка та Юрія Луценка, парламентарі, начебто прикриваючись добрими намірами, пропонують врегулювати питання відкликання депутатів місцевих рад як за народною ініціативою, так і за ініціативою партійних організацій, що висували цих депутатів. Однак запропоновані документом правові механізми вже спричинили обурення серед частини суспільства з активною громадською позицією.
Можливо, дещо передчасно, але цілком справедливо можна говорити, що положення цього документа не узгоджуються з Основним законом. Іншими словами, є неконституційними. А те, що він наприкінці 2015 року був підтриманий у стінах парламенту в першому читанні, м’яко кажучи, викликає неприємні емоції та здивування. Однак до таких «новорічних несподіванок» за останні кілька років українське суспільство вже мабуть звикло.
Нардепи пропонують доповнити законодавство про місцеві вибори правовими нормами, які надають право місцевим організаціям партій, котрі висунули кандидатів, вносити пропозиції про відкликання обраних депутатів. Такі рішення ухвалюються на зборах місцевих партійних організацій, від яких були висунуті депутати, після чого будуть передаватися до виборчих комісій. Законопроект передбачає, що дані рішення будуть остаточними й не зможуть бути оскаржені в суді. Підставою для їх ухвалення може слугувати широке коло загальновизначених обставин, серед яких, наприклад, вихід (виключення) депутата з фракції, голосування всупереч інтересам фракції, невідповідність діяльності депутата меті та завданням партії.
Фактично, законопроект спрямований на створення умов для забезпечення можливості повного й тотального контролю за діяльністю депутатів місцевих рад, обмеження їхньої свободи, волі, що в широкому сенсі спотворює ідею місцевих рад, їх депутатства та місцевого самоврядування, як конституційно задекларованого демократичного інституту та однієї з форм народовладдя. Запропоновані документом механізми дозволять виключити будь-якого депутата за власні погляди на розв'язання питань, що відрізняються від погляду депутатської фракції (фактично – партійного керівника). Словом, місцеві депутати стануть простими кнопкодавами, що виконують волю партійного лідера. А непокора його рішенням викличе миттєве та безапеляційне позбавлення мандату. Кому це вигідно? Відповідь на питання очевидна – лідерам великих партій, місцеві організації яких отримали представництво в радах усіх рівнів.
У розвинутих демократичних країнах з усталеними правовими традиціями неприйнятною є навіть ідея відкликання депутатів місцевих рад без голосування виборців, тобто в порядку, відмінному від процедури їх обрання.
Як бачимо, на порядку денному є чимало суперечливих законопроектів, а значить, пленарний тиждень обіцяє бути гарячим.
Микола Мельник, Сергій Назаренко (аналітична група «Левіафан»), Спецільно для «Слово і Діло».