Новий закон про електронне декларування доходів чиновників далекий від досконалості, проте громадянське суспільство України та Європейський Союз навіть урізаний варіант цього закону вважають перемогою.
Він також дозволить українським громадянам перетинати кордон ЄС у безвізовому режимі, пише Джош Коен на сторінках сайту організації Atlantic Council, повідомляє «Слово і Діло».
Для того, щоб викорінити корупцію, яка безроздільно панує у владних кабінетах України, потрібно надати органам прокуратури можливість порівнювати офіційні доходи українських чиновників з їхнім фактичним достатком.
«Переслідуючи цю мету, Верховна Рада ухвалила закон про електронне декларування доходів у жовтні 2014 року, згідно з яким кожен держчиновник має подавати електронну декларацію про розкриття фінансових активів своєї сім'ї», – йдеться в статті.
Проте 16 лютого цього року парламентарі ухвалили поправку, яка забороняє притягати держчиновників до кримінальної відповідальності за некоректну подачу декларації про доходи.
«Це підриває весь задум початкової версії закону про електронне декларування та робить його практично марним», – цитує Atlantic Council провідного експерта з боротьби з корупцією громадянської групи «Реанімаційний пакет реформ» Дмитра Котляра.
Важко зрозуміти, на що сподівалися парламентарі, зважившись на такий крок, проте прихильники всеосяжного реформування України відразу виступили з різким протестом. ЄС також засудив чиновницький маневр, підкресливши, що безвізового режиму українцям не бачити.
Тиск досяг мети й Президент Порошенко змушений був накласти вето, а 15 березня Верховна Рада змушена була усунути низку недоліків у законодавстві про електронне декларування.
До плюсів нового закону можна віднести низку пунктів.
Перше, й найголовніше, – ввпровадження кримінальної відповідальності за подачу неправдивих даних про доходи з 2016 року. Таким чином, реформатори спробували уникнути можливості приховування чиновниками своїх капіталів на офшорних рахунках цього року.
Другий важливий пункт полягає в зобов'язанні чиновників вказувати дані про своє подружжя, навіть якщо вони не живуть разом.
Третя важлива вимога закону – зобов'язання декларувати цінне майно, яке було придбано до набуття чинності нового закону (коштовності, антикваріат тощо).
І наостанок, новий закон зобов'язує держоргани, де працює той чи інший чиновник, стежити, щоб вони подавали свої декларації до нового Національного агентства із запобігання корупції. Такий крок дозволить агентству зосередитися на перевірці точності декларацій, а не просто на обробці форм.
Не обійшлося без недоліків. Так, новий закон не передбачає відповідальності за неправдиву інформацію в декларації про доходи до 137 тис. грн (близько $5 тис.).
Закон також запроваджує адміністративні заходи покарання у вигляді сплати штрафів. Це створює для чиновників можливість відбуватися невеликими штрафами замість терміну ув'язнення.
В Україні йде складна боротьба між реформаторами та поплічниками старих порядків. «Захід має продовжити надавати максимальний тиск, щоб змусити впертих київських чиновників рухатися складним, але необхідним шляхом змін», – завершує думку Джош Коен.