Більшість новин цього тижня так чи інакше сходяться до двох тем: або україно-російське протистояння, або переділ виконавчої влади в Україні. Але були й винятки. З них і почнемо.
Львів і нетрадиційні стосунки
Сумною новиною минулих вихідних став зрив «Фестивалю рівності» у Львові – групі молодих людей в балаклавах не сподобалася ЛГБТ-складова фестивалю.
Відповідальність за спроби закидати камінням готель з учасниками фестивалю, а пізніше і самих учасників, згодом взяли на себе праворадикали з організації Misanthropic Division.
Як би там не було, засмучує навіть не стільки сам факт, скільки самоусунення правоохоронців і міської влади, які не надто намагалися перешкодити атакуючим. Що загалом недобре позначилося на іміджі Львова: якщо відсутність толерантності ще можна списати на ідеологію і місцевий колорит, то відсутність завзяття захищати закон – вже не дуже.
Шевцов на свободі
Український суд вчергове показав себе найгуманнішим судом у світі: підозрюваний у зраді екс-голова Вінницької поліції Антон Шевцов був відпущений на волю прямо в залі суду. І це при тому, що зовсім недавно його взяли при спробі виїхати на територію РФ. Адвокати Шевцова просто затягнули час, і суддя Юрій Ковбаса відпустив його з формулюванням «у зв'язку із закінченням терміну розгляду клопотання слідчого СБУ про застосування запобіжного заходу - залишити його без розгляду». Після судового засідання Шевцов просто сів у чорний джип, який вже чекав на нього, і зник у невідомому напрямку.
...Савченко — ні...
А ось кого не відпустили, так це Надію Савченко. Їй оголосили вирок: двадцять два роки тюремного ув'язнення. Прокуратура просила двадцять три, але суд і тут був гуманний. Жартую. Жартувала і сама Савченко. Коли під час вироку прозвучала характеристика обвинуваченої як «типової бандерівки» і в залі пролунав сміх, суддя пригрозив видалити із зали всіх, кому весело. «Мені весело!», - відразу відгукнулася Надя. На жаль, суддя і тут виявився непослідовний.
Як би там не було, тепер справа Савченко вже не буде прикидатися судовим провадженням. І відкрито перейде у той статус, в якому і була спочатку: політичного торгу про повернення заручників. Обговорювалася ця тема і на переговорах Володимира Путіна з держсекретарем США Джоном Керрі, який днями відвідав Москву (всупереч розхожим твердженням, що США не ведуть переговорів з терористами). Згодом Юлія Тимошенко заявила, що домовленість про повернення Савченко вже укладена на вищому рівні. А прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що її доля - виключно в руках його шефа. Що ж, побачимо.
...але Грабовському ще гірше
І, завершуючи справи судові – у кінці тижня було виявлено труп адвоката Юрія Грабовського. Примітно, що раніше він захищав спійманого в Україні ГРУшника Олександра Александрова. 10-го березня на акаунті Грабовського в Facebook з'явилася інформація, що він тимчасово залишає Україну через якісь загрози, а пізніше - фотографії Шарм-ель-Шейха. Вранці 25 березня його тіло було виявлено неподалік від Жашкова.
За словами головного військового прокурора України Анатолія Матіоса, Грабовський був викрадений, а видимість його виїзду за кордон імітували зловмисники. На тілі Грабовського був виявлений браслет з вибухівкою – прокурор пояснює це спробами викрадачів запобігти втечі викраденого. Як би там не було, Грабовський був застрелений. Прокуратура запевняє, що підозрювані вже затримані і дають свідчення.
Проблеми в прокуратурі
Втім, у прокуратури у самої вистачає проблем: на цьому тижні вона потрапила відразу в кілька скандалів. По-перше, це стосується звинувачень замгенпрокурора Давида Сакварелідзе, який стверджує, що керівництво відомства продовжує руйнувати розслідування справи «діамантових прокурорів», звільняючи його команду слідчих.
Причому стоїть за всім цим особисто генпрокурор Віктор Шокін, пов'язаний з «діамантовими» діловими зв'язками. У відповідь на звинувачення помічник Шокіна Владислав Куценко заявив, що слідчі не звільнені, а просто переведені, а Сакварелідзе навмисно дискредитує керівництво ГПУ.
Ще один скандал пов'язаний з громадською організацією «Центр протидії корупції». Її голова Віталій Шабунін звинуватив Віктора Шокіна в тому, що той розіслав до місцевих прокуратур інструкції, як уникати передачі справ в Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП). Більш того, опублікував документи.
У відповідь у ГПУ заявили, що готові до співпраці з НАБУ, а інструкції лише прояснювали співробітникам окремі процедурні моменти. І паралельно зажадали – і отримали – у Печерського суду право на перевірку документів і речей «Центру протидії корупції» в рамках досудового розслідування. Слідчі ГПУ шукають «гроші уряду США, які виділялися на реформу кримінальної юстиції і, на думку ГПУ, мали надходити безпосередньо на рахунки правоохоронного органу».
А поки суд та діло (буквально), в Мережі набирає популярність петиція за призначення генеральним прокурором Сергія Горбатюка, начальника головного слідчого управління ГПУ. Він добре себе показав у розслідуванні справ Небесної сотні, стверджують адвокати, які працюють над цими справами. Цікаво, що варто було цій петиції «злетіти» – Горбатюку відразу ж запропонували посаду прокурора Львівщини. Він, втім, відмовився. До слова, окремі коментатори відзначають і його недоліки: він працював у ГПУ двадцять років, що характеризує його як «зрослого з системою», а також представляв обвинувачення у справі проти Юлії Тимошенко – загальновизнано політично ангажованій.
Прем'єріада
Здається, це четверті підсумки тижня, у яких ми згадуємо торги за прем'єрське крісло. Є ймовірність, що наступні підсумки стануть останніми.
Визначилися основні кандидати: нинішній міністр фінансів Наталія Яресько та спікер Ради Володимир Гройсман. Є ймовірність постановки невеликого спектаклю, в ході якого «БПП» і «Народний фронт» подадуть Яресько, вона не набере достатньо голосів, потім вони подадуть Гройсмана і той пройде. Тобто, Яресько в даному випадку буде зображувати спробу все ж подарувати народу прем'єра-технократа, яку зірвуть інші фракції Ради. І можна буде, під анекдотичний «не шмогла», голосувати за Гройсмана, який влаштовує більшість ключових гравців (а якщо ще не більшість – є тиждень на доторгуватись). Альтернативний варіант – подати Гройсмана відразу. З огляду на те, що його підтримав з'їзд партії «БПП», ця версія вже здається більш імовірною.
Якщо прем'єром все ж стане Гройсман, це не стане кінцем світу. Він – не демон, та й Яресько не ангел, і навіть не такий радикальний реформатор, як багато хто бачить (згадаймо протистояння навколо Податкового кодексу). Проблема в іншому. По-перше, Гройсман – «системний гравець». Його збереження здасться багатьом спробою продовжити стару тактику договірних і підкилимних рішень, з якими його образ співвідноситься більше, ніж з реформаторським запалом. По-друге, Гройсман – людина Порошенка. Отримавши такого прем'єра, Петро Олексійович замкне на собі не тільки всі ключові важелі влади, а й усю відповідальність за те, що відбувається в країні. З нього ж буде і весь спрос – і якщо раніше це можна було списувати на нерозбірливість нашого народу в питаннях розподілу повноважень гілок влади, то тепер така вимогливість отримає реальні підстави.
Фірсова і Томенка позбавили мандатів
До слова, партія «БПП» на тижні продемонструвала не найвищу якість політики: її вищезгаданий з'їзд прийняв рішення про позбавлення мандатів двох нардепів – Єгора Фірсова та Миколи Томенка. А також виключив з виборчих списків низку людей, які не пройшли до парламенту, але мали б на це шанси в разі складання мандатів нинішніми депутатами.
З одного боку, причини зрозумілі: позбавляються від внутрішньої опозиції і людей, афілійованих з іншими центрами сили (в першу чергу, з групою «Приват»). І навіть формально мають право: депутати покинули парламентську фракцію. З іншого боку, це плювок у виборців: адже вони голосували за список, в якому були ці люди. Негарно. І викликало чергові суперечки у фракції, знову оголивши її мозаїчність. А нічого не поробиш: перед виборами фракція створювалася за принципом «я його зліпила з того, що було».
Авдіївка під вогнем
Ситуація на фронті залишається напруженою. Особливо гаряче зараз в районі промзони на південь від Авдіївки. Після короткої перерви, викликаної поїздкою по цих місцях місії ОБСЄ на чолі з Олександром Хугом, терористи відновили і посилили атаки на позиції українських військових. Дуже вже їм хочеться видавити українців з промзони – одночасно стерти ганьбу від її безглуздої втрати, в процесі якої різні підрозділи терористів помилково били один в одного, і убезпечити свої пересування по Ясиноватській транспортній розв'язці.
Але не так сталося, як гадалося: українські війська встигли добре закріпитися і успішно відбили всі атаки тижня, завдавши терористам значних втрат.
Характерно, що ЗСУ, які б'ються від оборони, для цього не доводиться використовувати заборонене Мінськими угодами озброєння. А ось російсько-терористичні загони змушені використовувати важку техніку і великокаліберну артилерію. Це не залишається непоміченим: глава місії ОБСЄ Хуг вже поскаржився на те, що бойовики не допустили його до Ясинуватої. А також заявив про численні свідчення присутності на Донбасі регулярних російських частин.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло»