Візит Президента України до США не буде таким райдужним, як планувалося раніше. Петро Порошенко та його команда за 5 останніх тижнів так і не змогли досягти бажаного результату – розв’язати урядово-парламентську кризу до візиту в Сполучені Штати Америки.
Ціль була вже майже досягнута, однак, як завжди, в процесі перемовин за створення нової коаліції замайоріли «золоті акції» лідерів менших фракцій. Подібні сценарії відбуваються повсякчас, згадаймо «коаліціаду» 2006 року: своєю «золотою акцією» вдало скористалися тодішні лідери СПУ, однак уже на дострокових парламентських виборах у 2007 році партія не змогла подолати навіть прохідний бар’єр у 3%.
Втім, більшість українців вже стомилися слідкувати за надшвидкою зміною політичних уподобань своїх народних обранців: позиції змінюються так часто, що за всіма маневрами просто не встигнути. Особливо, якщо кожна зміна вектору ретельно пояснюється основними спікерами політичних сил з екранів телевізорів під час численних ток-шоу.
Яскравим свідченням подібної тенденції є «Радикальна партія Олега Ляшка», яка ще з вересня 2015 року то входить, то виходить із коаліції. Під час останніх переговорів щодо вступу до нової більшості під прем’єра Володимира Гройсмана головний «радикал» України забажав місце спікера парламенту. Після відмови фракція «РПЛ» уже офіційно відкликала підписи, про що було повідомлено у Верховні Раді.
Нині ж естафета «золотої акції» перейшла до фракції «Батьківщини».
Непримиренний партнер
Юлія Тимошенко та її політична сила від самого початку переговорів про створення нової коаліції зайняли найзручнішу позицію. З одного боку, «Батьківщина» готова підставити плече Президенту та його соратнику Гройсману в ролі нового очільника уряду, з іншого – залишається вірною своїм програмним цілям. Так-так, попри те, що вимоги «Батьківщини» з точки зору економічних реалій звучать як неприхований популізм, проте саме з цими програмними цілями партія балотувалася на виборах та здобула голоси виборців.
Тож як би не закінчилися переговори про створення нової коаліції, «Батьківщина» все одно залишиться на дуже сприятливих позиціях. Спочатку Юлія Тимошенко серед необхідних умов приєднання до більшості оголосила про необхідність підтримки 18 законопроектів «Батьківщини», більшість з яких просто унеможливлює подальшу співпрацю з МВФ та міжнародними донорами. Згодом фракція залишила тільки 5 принципових вимог і погодилася на ухвалення лише 10 законопроектів. Втім, навіть серед цих умов є кілька принципових соціально-економічних маркерів, які роблять пропозиції Тимошенко неприйнятними для пропрезидентської команди. Основні з них – зниження тарифів на послуги ЖКГ, підвищення прожиткового мінімуму, зниження ренти на видобуток природного газу, зміна політики щодо аграріїв, індексація пенсій і заробітних плат. На таке новий уряд на чолі з Гройсманом піти не може, адже це автоматично призведе до припинення співпраці з міжнародними донорами, а значить, і до дефолту. Більше того, такий сценарій девальвує всі можливі рейтинги чинного Президента. Фактично, Петро Порошенко може повторити шлях свого колишнього соратника на посаді глави держави Віктора Ющенка.
З іншого боку, «Батьківщині» абсолютно байдуже, чи сформується коаліція. Головний інтерес Тимошенко – дострокові парламентські вибори. І чим швидше, тим краще.
Без арифметики не обійтися
В умовах створення коаліції з фракцією «Батьківщини» йдеться про приєднання 18 нардепів до нової парламентської більшості. Втім, для мінімального функціонування більшості «Народному фронту» та «БПП» буде достатньо залучити підписи всього 7 нардепів до нової коаліційної угоди. Разом у «БПП» та «НФ» є 219 багнетів (відповідно 138+81). Єдиний принциповий момент, на якому дуже наголошують у «НФ», - створювати нову більшість мають саме суб’єкти такого процесу, а це лише парламентські фракції.
Тож, після одноманітних та принизливих перемовин із «Батьківщиною», в пропрезидентській команді вирішили скористатися «планом Б» - доформувати власну фракцію позафракційними депутатами. На щастя, обирати є з кого: за даними сайту Верховної Ради, наразі таких у парламенті є цілих 50 народних обранців. Чи згодні піти подібним шляхом і у фракції «НФ», достеменно невідомо, адже рейтинги цієї політсили не надто заохочують нових потенційних кандидатів приєднатися до команди Арсенія Яценюка в парламенті.
Тоді як в «БПП» уже не цураються будь-яких методів, аби лише наповнити фракцію дорогоцінними голосами. Так, після швидкого та сумнівного з точки зору законодавства позбавлення депутатських мандатів Миколи Томенка та Єгора Фірсова керівництво фракції прийняло неоднозначне рішення повернути до лав пропрезидентської сили скандального нардепа Олега Барну. Як до такого кроку поставляться партнери по коаліції з «НФ», лідера яких Барна виносив із сесійної зали парламенту в пікантних позах, передбачити важко.
Про бажання відмовитися від послуг «Батьківщини» стало зрозуміло після входження до фракції «БПП» нардепів, яких раніше виключили із «Самопомочі». «Ірина Суслова (яку виключили із «Самопомочі») вступила до фракції «БПП». Прогнозую, що до «БПП» вступить і колишній «радикал» Вітко, якого Ляшко не зміг позбавити мандата. Також ходять чутки, що тягнуть до «БПП» виключених із «Самопомочі» (після голосування за зміни до Конституції наприкінці серпня 2015 року, всупереч рішенню фракції – Ред.) Гопко, Пташник, Єднака, Кривенка, Кишкаря. Також ведуть переговори з Балогами (а їх у нинішній Раді аж четверо) та депутатами-мажоритарниками, які добровільно вийшли з «БПП», – розкрив нові інгредієнти «коаліційної кухні» нардеп від «БПП» Сергій Лещенко на своїй сторінці у Facebook.
Такі математичні вправи із наповненням нової коаліційної більшості точно не обіцяють нинішньому скликанню парламенту тривалого життя. Навіть якщо вдасться залучити необхідну кількість голосів (226), голосування такої більшості будуть вкрай несистемними та вразливими. А значить, кожна урядова ініціатива буде «спотикатися» на свідомих чи несвідомих протиріччях між двома головними учасниками більшості – «БПП» та «НФ». В останніх у разі дотримання домовленостей у розпорядженні щодо блокування будь-якої законодавчої ініціативи нового складу Кабміну буде свій спікер. Нагадаємо, на цій посаді в «НФ» бачать нинішнього віце-спікера Андрія Парубія.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»