Загальне реформування України, яке почалося в 2015 році, ще не можна назвати незворотнім процесом. Проте українці, як і раніше, дивляться в майбутнє з оптимізмом.
Як проходить процес модернізації країни у важких умовах війни та часткової окупації територій, пише Мелінда Херінг на сторінках Atlantic Council, повідомляє «Слово і Діло».
«Важко відчувати оптимізм щодо України, але українці, як і раніше, дивляться в майбутнє з великим оптимізмом, ніж європейці», – говорить Брюс Стоукс із дослідницького центру Pew Research Center.
Так, незважаючи на те, що 66% українців під час опитування назвали стан економіки країни «дуже поганим», а ще 28% респондентів охарактеризували його, як «досить поганий», 48% жителів країни вважають, що наступне покоління житиме краще, ніж вони.
«Дуже важливо, щоб Захід не розчарувався та не припинив свою підтримку. Заходу слід дивитися ширше й враховувати те, що відбувається в інших містах України, таких як Одеса та Львів. Це справжні лабораторії змін», – зазначила менеджер українського форуму Лондонського Королівського інституту міжнародних відносин Chatham House Орися Луцевич.
Повільні українські реформи
Одна з проблем України полягає у втраті часу з початку кризи, якого в країни замало. Але Захід продовжує надавати допомогу, більше того, деякі відомі західні політики буквально розсипаються в компліментарних промовах.
«Вони (українці – Ред.) демонструють дивовижну стійкість», – сказав посол США в Україні Джеффрі Пайєтт у кулуарах Київського безпекового форуму.
Заступник генерального секретаря НАТО Олександр Вершбоу також погоджується, що для оптимізму є підстави. «Дивно, що Україна досягла таких результатів», – сказав він, додавши, що «поки що є по-справжньому гарна можливість домогтися подальшого прогресу».
Просуванню реформ мають сприяти санкції, накладені на Росію західними демократіями. Вони виступають стримулюючим фактором проти російського експансіонізму. «В Україні Росія не домоглася того, на що розраховувала. Але при цьому немає жодних шансів на те, що Великобританія або будь-яка інша країна посилить санкції», – каже колишній посол Великобританії в Україні Ендрю Вуд.
Як Заходу допомогти Україні в подальшому?
Всі сходяться на думці, що модернізацію України потрібно продовжувати, хоча реформи й не досягли критичного рівня. Наприклад, боротьбу з корупцією та реформування правоохоронних органів очолило громадянське суспільство, а не влада.
Девід Кремер з Американського інституту Маккейна запропонував Заходу розглянути питання про запровадження адресних санкцій проти українців, замішаних у корупції у вищих ешелонах влади. «Україні необхідно зібратися із силами та навести лад», – сказав він, закликавши при цьому залучити до розслідувань ФБР.
Кілька експертів наголосили на важливості реформування судової системи. «Все, чого досягла Україна, залежатиме від того, як вдасться «домовитися» з прокуратурою. Головне завдання зараз – це знайти генерального прокурора, який зможе заслужити довіру громадськості», – зазначив Пайєтт.
Нова надія
Після двомісячної «прем'єріади» призначення 14 квітня Володимира Гройсмана на посаду прем'єр-міністра заморозило політичну кризу. Але ще до його призначення в експертних колах домінувала думка про його недостатню орієнтацію на реформи.
«Думаю, що дехто надто поквапився поставити хрест на новому уряді. Неправильно стверджувати, що новий Кабінет міністрів не здатен проводити реформи», – каже Пайєтт.
Не дарма Фонд Сороса обрав саме Вінницю зразком для наслідування іншим містам, коли мером міста був Гройсман. Як вважає Пайєтт, Гройсман є частиною нової України, й будемо сподіватися, що він має рацію.