Фактично, з останньої декади березня національна валюта поступово зміцнює свої позиції. Аналізуючи графік котирувань між парою «гривня-долар», можна із впевненістю констатувати: українська валюта повернула свої показники на рівень кінця січня цього року.
Головне запитання, яке турбує мало не кожного українця: чи матиме гривня потенціал для подальшого укріплення? Експерти своєю чергою намагаються пояснити причини такої поведінки нацвалюти та проаналізувати напрямок подальшого руху курсу національної грошової одиниці.
Особливо цікавою для аналізу є співставлення поведінки валютних коливань із політичними подіями в Україні. Якщо раніше будь-який девальваційний стрибок гривні в курсову безодню сприймався як закономірний наслідок чергової політичної кризи, то останній місяць чітко показав: коливання курсу майже перестали залежати від дій політиків чи влади. І навпаки – останні впевнені дії Нацбанку з корекційними виходами на міжбанк з купівлі та продажу валюти сприймалися ринком лише як позитивний фактор для зміцнення гривні.
Особливої уваги заслуговує той факт, що Україна через тривалу коаліційну та урядову кризу досі не отримала довгоочікуваного траншу від Міжнародного валютного фонду. Саме він мав стати головним стабілізуючим чинником для національної валюти у кризовий період. Однак і тут експерти дещо помилилися. То в чому причина зміцнення гривні та чи довго триватиме її переможна хода з повернення втрачених позицій?
Валюти вистачає всім?
Ще одне питання: наскільки впливовою є роль НБУ в процесі зміцнення гривні. Можна цілком впевнено констатувати: регулятор обрав досить вигідну стратегію поведінки в тих обставинах, які склалися на валютному ринку.
Річ у тім, що нині є всі передумови для того, щоб гривня продовжила своє зміцнення до позначки 24 грн/дол. Поки що валюти всім вистачає. Сприяють цьому кілька суттєвих факторів:
– за останні 2 місяці значно зросла виручка українських експортерів;
– завершилася тривала політична криза, що дає підстави сподіватися на швидке отримання грошей міжнародних кредиторів, а значить, і потенційних іноземних інвесторів;
– закінчився опалювальний сезон, під час якого певна кількість енергоносіїв закуповувалася за кордоном в іноземній валюті;
– майже завершилася посівна, що також зменшило обсяг закупівлі аграрниками валюти для подальшої купівлі пального;
– стабілізувалася банківська система, до того ж, для докапіталізації низки великих банків з-за кордону були перераховані додаткові валютні надходження;
– НБУ поступово лібералізує валютний ринок. Гарною новиною для іноземних інвесторів стало повідомлення про можливе зняття обмежень на виведення дивідендів за кордон.
Чому ж НБУ не дозволяє й далі укріпитися нацвалюті, поступово викуповуючи обсяги вільного долара на міжбанку до своїх резервів? Річ у тім, що наразі експортери є єдиним потужним економічним джерелом надходження іноземної валюти до економіки країни. В очікуванні траншів МВФ та інших іноземних донорів НБУ зараз грає на полі українського постачальника сировини на світові ринки. Якщо регулятор зробить інакше й дозволить укріпити гривню, впаде виручка експортерів. З іншого боку, така ситуація хоч й на певний час дозволила стабілізувати курсові гойдалки, однак знижує купівельну спроможність українців на внутрішньому ринку. Адже більшість громадян отримують свої доходи у гривні.
Сприяє посиленню позицій національної валюти й тривалий традиційний період травневих свят. Цього року українці особливо витрачають свої заощадження, адже на них припало й святкування Великодня. Тому відносне затишшя на валютному ринку, а з ним і тенденції до зміцнення гривні збережуться, за підрахунками фінансистів, принаймні до 10 травня.
Втім, на думку більшості експертів, подальше зміцнення гривні можливе лише в разі збереження позитивних тенденцій на світових сировинних ринках: якщо експортери й надалі нарощуватимуть поставки за кордон, а Нацбанк достатньо поповнить золотовалютні резерви, то й курс гривні може поступово повернутися в коридор 22-24 грн/дол.
Без політичної складової
Період оптимізму навряд чи буде тривалим. Ще в березні попередній склад Кабміну Арсенія Яценюка прогнозував, що навіть за умови зростання економіки середньорічний курс гривні становитиме щонайменше 26,9 грн/дол. Тоді як у Держбюджеті-2016 ще в грудні минулого року курс нацвалюти закладався на рівні 24,1 грн/дол.
Ще минулого року аналітики вказували на те, що курс гривні суттєво занижений. Це означає, що і в уряду, і в НБУ є простір для маневру, й що зміцнення гривні на кілька рівнів може стати хорошим приводом для влади покращити електоральні рейтинги в передвиборчій боротьбі. Оскільки посада голови НБУ традиційно перебуває під впливом саме президентської вертикалі, то й очікувати певних змін у політиці регулятора слід лише з огляду на зміну політичного вектору в пропрезидентській команді. Це означає, що можлива відставка голови Нацбанку Валерії Гонтаревої, яка обговорюється в політичних колах вже більше року, стане реальною лише тоді, коли потрібно буде або посилити позиції Глави держави, або навпаки – «випустити пару».
Попри те, що зміни в курсі гривні за останній місяць були лише опосередковано пов’язані з політичними подіями в державі, це не означає, що так триватиме й надалі. Боротьба між політиками лише посилюватиметься й питання до керівництва Нацбанку виникатимуть із новою силою. Зокрема, це створюватиме й значний тиск на політику НБУ. Наразі вже помітні прояви подібних тенденцій: так, у квітні нардепи ініціювали створення тимчасової слідчої комісії з розслідування причетності голови Нацбанку до її можливого лобіювання роботи російських банків в Україні. Крім того, прізвище Гонтаревої фігурувало в офшорному скандалі.
Наразі складається враження, що нинішню ситуацію з посиленням курсу гривні в НБУ використовують для поповнення валютних запасів напередодні чергового тривалого періоду нестабільності. Адже керівництво регулятора неодноразово попереджало, що навіть за підтримки МВФ середній курс долара у 2017 році становитиме щонайменше 27,2 грн/дол., а вже наприкінці наступного року – 27,8-28,0 грн/дол.
Експерти й надалі рекомендують українцям не переоцінювати власні фінансові можливості та не вплутуватися в курсові гойдалки з наміром заробити на коливаннях валют. Як і раніше, пересічному громадянину варто звернути особливу увагу на метод економічного планування заощаджень за принципом 40/30/30, де перша складова – це орієнтовна необхідна сума в національній валюті, достатня для життя домогосподарства протягом 2 місяців; дві наступні – це можливі заощадження в іноземній валюті (як правило, це долар та євро), для згладжування «курсових просідань» та планування великих покупок (нерухомість, авто, побутова техніка), а також мандрівок за кордон.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»