Квоти потрібні в будь-якому разі, оскільки засилля неукраїномовних пісень в ефірі музичних радіостанцій перейшло всі розумні межі. Саме по собі квотування – це розумний захід, але питання в тому, як це буде виписано та розподілено.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповіла редактор сайту «Детектор медіа» Галина Петренко, аналізуючи ініціативу встановлення мовних квот.
Проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах №3822 пропонував 35% квот на україномовні пісні, причому в часових проміжках з 6:00 до 12:00 та з 18:00 до 24:00.
Щодо альтернативного законопроекту №3822-1, то, на її думку, цей варіант виписаний більш м'яко.
«Законопроект подали представники індустрії. Суть у тому, що цим законопроектом також передбачається, що частка творів із текстом державною мовою має становити не менше 70% від загального обсягу», – розповіла Петренко.
За її словами, є винятки. Наприклад, не розповсюджувати такі квотні вимоги на розмовні радіостанції чи станції, музичний формат яких робить це неможливим. У такому разі пропонується зараховувати квоту ведення дикторами інформаційних програм українською мовою, якщо таке ведення становить не менше 60% тривалості цих програм.
Вже завтра голосування має бути включено до порядку денного, хоча й №3822 також вносили на голосування, але ВР до нього не дійшла.
«Зараз ідеться про перше читання й, звісно, в теорії можна проголосувати, а потім внести правки до другого й зробити ідеальний законопроект, який влаштує всіх, але оскільки законодавчий процес у нас є хаотичним, не всі вірять, що правки взагалі потім будуть», – пояснила головний редактор ресурсу.
Варто нагадати, що російські пропагандистські фільми в Україні заборонені з 4 червня 2015 року.
У квітні 2016 року Президент України Петро Порошенко підтримав повну заборону будь-яких фільмів виробництва Російської Федерації, випущених із 1 січня 2014 року.