Сфера соціальної політики завжди виконувала роль своєрідної «морквинки» в планах політиків. Саме популізм з боку влади та подвійні стандарти в отриманні соціальних пільг, яких дотримується більшість населення України, довели ситуацію до колапсу. Особливо гострою нині є проблема з дефіцитом Пенсійного фонду, який створює суттєві дисбаланси для Державного бюджету.
Експерти прогнозують, що наприкінці року Україну очікує ще один виклик – криза з комунальними боргами та необхідність перегляду системи субсидій для населення.
Тема будь-якої соціальної допомоги прогнозовано стає заручником передвиборчого популізму політиків. Поки одні з них перебувають при владі та намагаються бодай якось втримати ситуацію на плаву, інші – безпідставно спекулюють на цій болючій тематиці. Безумовно, зиск від таких дій один: отримати якомога більше голосів виборців та здобути владу. А оскільки традиційно в Україні й надалі сильними залишаються патерналістські очікування більшості громадян, які все ж таки сподіваються отримати від держави хоча б якусь пільгу, соціальний популізм є найкоротшим шляхом для політика або партії до влади.
З іншого боку, велика частина підприємців та громадян, що працюють, намагаються якомога краще оптимізувати свої прибутки, щоб зменшити податкові відрахування до бюджетів та соціальних фондів. Виникає ситуація замкненого кола, адже підвищувати соціальні стандарти держава не в змозі, тоді як справді соціально вразливі верстви населення залишаються напризволяще зі своїми проблемами.
Найбільшою небезпекою для нового уряду є те, що вирішення проблеми соціальної політики стане мало не основним завданням для убезпечення країни від можливих соціальних вибухів. За даними квітневого дослідження соціологічної компанії TNS, серед найбільших страхів українців (60% опитаних) – невиплата зарплат та пенсій. Ще однією внутрішньою проблемою, яка викликає соціальну напругу в суспільстві, є загроза безробіття (близько 54% респондентів).
Урядовий порядок денний
Ключова стратегія уряду Володимира Гройсмана – втримати соціальну сферу на плаву, поки триватиме запуск економіки країни. Саме на це спрямовано більшість ініціатив соціального блоку нового Кабміну – заходи з економії та запровадження адресних механізмів нарахування різноманітних пільг.
Соціальний блок у новому Кабміні посилили профільним віце-прем’єром – ним став екс-міністр соціальної політики в обох попередніх урядів Арсенія Яценюка Павло Розенко. Міністерство соцполітики очолив давній соратник Володимира Гройсмана ще з часів його роботи мером Вінниці – Андрій Рева.
Павло Розенко ще в попередньому уряді вів тривалі дискусії з тодішньою очільницею Мінфіну Наталією Яресько: предметом суперечок було питання можливості збільшення податкового навантаження для підприємців задля покриття дефіциту Пенсійного фонду. Втім, Яресько вдалося відстояти свої позиції. Щоправда, сам Розенко вже в новому уряді «порадував» українців новиною про дворазове поступове зростання соцстандартів вже цього року. Так, із 1 травня, згідно з рішенням уряду, основні соціальні стандарти збільшили на 6%: прожитковий мінімум зріс з 1330 до 1399 грн, мінімальна заробітна плата – з 1378 до 1450 грн, а пенсія – з 1074 до 1130 грн. В грудні соцстандарти планують підвищити ще на 6%.
Ще одна проблема, яку доведеться вирішувати уряду, – соціальні виплати переселенцям. Наприкінці лютого Кабмін Арсенія Яценюка вирішив призупинити соціальні виплати тим особам, щодо яких сумнівається, чи вони справді є переселенцями. Приводом для цього стало виявлення СБУ шахрайських схем щодо отримання такої допомоги від держави особами, які насправді не є переселенцями, а лише використовують такий статус із метою власної наживи. Завдання для нового уряду – перевірити відповідність надання та підтвердити справедливість виплат для так званої категорії внутрішніх переселенців. Йдеться про 1,7 млн українців, яким держава виплачує соціальну допомогу з Держбюджету.
Перевірити всіх навряд чи вдасться, тож Мінцсополітики доведеться ретельно спільно попрацювати із СБУ та іншими правоохоронними органами для виявлення порушників.
«Нам потрібен єдиний механізм, який би, з одного боку, полегшував людям життям, а з іншого — не створював можливостей для зловживань. Якщо ми будемо фінансувати соціальні виплати особам, які займаються протиправною діяльністю під прикриттям статусу внутрішньо переміщених осіб, то за чинним законодавством це називається фінансуванням тероризму з усіма наслідками, що з цього випливають», - заявив новий міністр соціальної політики Андрій Рева.
Втім, поки що новий міністр запам’ятався українцям ще двома неоднозначними заявами про неможливість проводити монетизацію субсидій та необхідність підвищення пенсійного віку для тих осіб, що працюють. Щодо монетизації пільг, то це, на думку міністра, призведе до плутанини та нецільового використання коштів, наданих державою конкретному громадянину. Щодо альтернативи пошуку грошей для покриття дефіциту Пенсійного фонду, Андрій Рева цілком серйозно припустив і варіант із підвищенням пенсійного віку. Мовляв, подібний крок може бути тимчасовим і вже за 5 років дозволить повністю покрити дефіцит Пенсійного фонду. Крім того, західні кредитори неодноразово натякали на подібний сценарій задля отримання чергових траншів допомоги. Щоправда, за словами міністра, поки що до таких дій в уряді не вдаватимуться.
Три кроки для змін
Звичайно, на тлі прогнозів щодо зростання ВВП у 2016 році всього на 1,1% очікувати значного покращення у сфері підвищення соціальних стандартів не слід. До того ж, суттєві дисбаланси в українській економіці фактично підривають подальшу можливість існування ефективної соціальної сфери. Наразі йдеться про її суттєву перебудову.
За словами Президента, наступного року в Україні прогнозується зменшення інфляції до рівня 8%. «У нас вже є позитивна динаміка в першому кварталі. Можу сказати, що інфляція в I кварталі становить близько 5%. Ми оптимістично дивимося в майбутнє з таргетування показника інфляції до 12% за рік і на наступний рік ми будемо мати можливість перейти до 8% інфляції», - заявив Петро Порошенко під час свої прес-конференції. Такий крок, на думку економістів, зможе дещо компенсувати знецінення соціальних виплат, зростання яких анонсували в уряді.
Втім, суттєвим залишається запровадження трьох важливих реформ у соціальному секторі, без яких перебудувати та оздоровити всю систему буде просто неможливо.
По-перше, йдеться про створення єдиної бази державних соціальних виплат. Йдеться про аудит усіх категорій пільговиків, починаючи від субсидій, допомоги з безробіття, закінчуючи пенсіями та пільгами учасникам бойових дій в АТО. Так, у 2015 році Мінфін вже розпочав процес очищення соціальних видатків Бюджету від незаконних отримувачів різних видів допомог. Після цього Мінсоцполітики була передана інформація про 248 тисяч осіб, які могли незаконно отримувати соціальну допомогу від держави у розмірі близько 2,8 млрд. грн. на рік. Тепер Міністерство має перевірити всі схожі випадки та внести їх до єдиної бази даних. Без цього, на думку експертів, неможливо говорити про будь-яку економію та облік державних коштів, які виділяються на соціальну сферу.
По-друге, йдеться про роздержавлення та демонополізацію сфери надання соціальної допомоги, а також можливості надання її в адресному, монетизованому вигляді. Щоправда, наразі в Україні нараховується більше 19 мільйонів пільговиків. Без чіткого аудиту та перегляду кількості пільгових категорій населення грошей для їх монетизації може просто не вистачити.
По-третє, запуск пенсійної реформи. Йдеться про запровадження повноцінної системи пенсійної страхування - загальнообов’язкового та добровільного рівнів. Саме від запровадження подібної системи залежатиме успішність й низки інших реформ, зокрема детінізації заробітних плат. До того ж, експерти наголошують на необхідності наведення ладу й у системі нарахування державних пенсій.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»