Цього політичного тижня новин було не дуже багато. А ті, що були, часто стосувалися такої неприємної теми, як реванш тих сил, яких українці ретельно намагалися позбутися на Майдані.
Крах реформи МВС
Наприклад, реформа МВС. У понеділок представники багатьох громадських організацій, так чи інакше пов'язаних із Майданом («Автомайдан», «Народний тил», Combat-UA), вийшли з атестаційних комісій при МВС. За їх словами, спроба очищення кадрового складу МВС зійшла нанівець: мовляв, атестаційні органи формують з досвідчених бійців старого режиму і їх кишенькових організацій, звільнити когось складно, та й зі звільнених більшість оперативно відновлюються через суд. А відтак, подальшого сенсу залишатися в процесі й легітимізувати його своєю присутністю волонтери і правозахисники не бачать.
«Зараз фактично повний реванш на користь старої системи. І те, як відбувається переатестація в регіонах після Одеси та Миколаєва, свідчить про те, що реформи як такої немає. Це окозамилювання. В одній з областей, де зараз іде атестація, з 28 осіб керівного складу був звільнений тільки 1. Про яку реформу, про який зламаний хребет старої системи ми говоримо?» – заявив представник організації «Народний тил» Роман Синіцин.
Ситуацію прокоментували як міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, так і глава Національної поліції Хатія Деканоїдзе. Перший стверджує, що відсоток тих, хто поновився через суд, не настільки й високий, друга – що ніхто й не очікував, що очищення буде одномоментним. Якось взаємно суперечливо вийшло.
Спокуси Конституційного суду
Або ось Конституційний суд. Він на цьому тижні працював відразу над кількома цікавими рішеннями. Зокрема, скасував раніше встановлену максимальну пенсію суддів-відставників у 10740 грн (нову норму, зазначену в законі «Про судоустрій і статус суддів» та нові зміни до пенсійного законодавства). Аргументація (тільки не смійтеся!) – мовляв, це зробить суддів потенційно залежними.
На цій мажорній ноті суд повинен був узятися за винесення рішення по законопроекту про люстрацію. Само собою, громадськість напружилася й навіть провела невеличкий пікет на підтримку очищення влади. Олії у вогонь підлило те, що в ЗМІ просочилася інформація про готовність суду люстрацію все-таки скасувати, і більше того – була навіть опублікована копія резолютивної частини готового рішення. А впливові особи на кшталт генпрокурора Юрія Луценка почали давати коментарі в дусі «нічого, ось цей законопроект скасують – ще кращий підготуємо», що вже й зовсім увігнало народ у зневіру й породило версію про те, що саме скасуванням люстрації влада розплатилася з «Опозиційним блоком» за підтримку судової реформи.
Однак у підсумку суд взяв і переніс винесення рішення. А документ, що просочився, назвав «однією з робочих версій». Здається, нас чекає друга серія.
Казус Савченко
Неприємне враження залишила й низка виступів нещодавньої героїні, а нині – народного депутата Надії Савченко. Спочатку вона зателефонувала на радіо «Вести» й дала, по суті, невелике телефонне інтерв'ю, в якому закликала домовлятися з ватажками терористів «ДНР» і «ЛНР» в обхід Москви. Мовляв, нехай вони будуть начебто у статусі депутатів від цих регіонів, а вона готова поговорити з ними з української сторони.
Тут є кілька проблем. По-перше, вони не є депутатами: їх ніхто не обирав. По-друге, домовитися з ними в обхід Москви неможливо: така самодіяльність з їх боку призведе лише до їх швидкої і передчасної кончини. По-третє, переговори з ними безпосередньо в якості представників своїх регіонів – саме те, чого два роки безуспішно домагається Кремль, який стверджує, що «не є стороною конфлікту».
У наступному публічному виступі Надія закликала всіх учасників бойових дій відмовитися від власних пільг. Ініціатива цікава, але з огляду на те, що сама Надія де-факто була дезертиром (пішла воювати в «Айдар», залишивши власну військову частину, але досить швидко потрапила в полон), у багатьох може викликати неприйняття.
Пізніше вона заявила, що бойовиків необхідно амністувати. В цілому, про це можна було б дискутувати – зрозуміло, що це буде фундаментальною умовою будь-яких переговорів. Але аргументація у Савченко виявилася забійною: мовляв, «тому що там багато хлопців непоганих, які просто пішли популяти». Похвалила вона й лідера луганських терористів Плотницького – мовляв, не такий він і поганий, в полоні нормально ставився.
Нарешті, Надія заявила, що країні потрібні перевибори парламенту.
Таким чином, із чотирьох гучних реплік Савченко три могли б належати Віктору Медведчуку, і одна – Юлії Тимошенко. Сумно.
Заміна складу ЦВК
Розбавимо матеріал гарною новиною. Президент України Петро Порошенко зробив до парламенту два подання: про звільнення 12 членів ЦВК і про призначення нових 11 (ще одна кандидатура – шпарина для узгодження). Таким чином, є надія, що старий склад Центрвиборчкому все-таки піде на ротацію. Парламент обіцяє розглянути подання до 16 червня.
Звалище національного масштабу
У Львові триває скандал через пожежі на сміттєзвалищі в передмісті. Мер міста Андрій Садовий закликав Президента і прем'єр-міністра оголосити звалище зоною екологічного лиха і попросив Мінрегіонбуд прискорити узгодження проекту з його рекультивації. У відповідь Президент не втримався від «шпильки», й попросив мера облцентру не політизувати проблему вивезення сміття в місті. Проте все ж таки зібрав термінову нараду екологів і «надзвичайників», наказавши негайно ліквідувати пожежу.
Не політизувати, втім, уже не вийде. У четвер опоненти Садового, в першу чергу з націоналістичних партій, влаштували безлади в міськраді Львова та мітинги – поруч із нею. Вимоги ті ж самі: загасити та розібрати звалище. Що зараз, об'єктивно, зовсім не до мерської снаги.
Обстріли і ОБСЄ
На лінії розмежування в середині тижня почалося сильне загострення. З боку терористів запрацювала великокаліберна артилерія, ведучи вогонь із Донецька по його передмістях, контрольованих українською армією. У свою чергу, сепаратисти заявляють про обстріли Донецька українськими силами і викликані ними руйнування житлової забудови.
Разом із тим, терористи розгорнули кампанію провокацій проти місії ОБСЄ. Так, був затриманий і звинувачений у шпигунстві на Україну їх водій. Згодом його відпустили, але затримали колишнього директора програм з надзвичайних ситуацій гуманітарної організації Mercy Corps Ukraine Оксану Микитенко, звинувативши... в роботі на ЦРУ і в тому, що благодійна організація доставляла гуманітарну допомогу без санкції Плотницького. Також бойовики збивали дрони ОБСЄ, що глава місії Олександр Хуг розцінив, як пряму атаку на мандат організації.
Схоже, комусь – навіть не в Донецьку і Луганську, а, радше, в Москві – дуже не подобається перспектива можливого розширення місії від моніторингової до великої поліцейської – з контролем за українсько-російським кордоном. У всякому разі, на пропонованих зараз умовах.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слово і Діло»