Об'єктивно в законі про люстрацію є питання щодо конституційності.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила керівник проектів із питань конституційного права Центру політико-правових реформ Юлія Кириченко, аналізуючи ситуацію з переглядом ву конституційному суді «Закону про очищення влади» та поверненням представників режиму Януковича до влади.
«Головне зауваження Венеційської комісії в тому, що поєднано дві мети – безпосередня люстрація, захист від попереднього режиму, який узурпував владу, та антикорупційний блок, що виписано окремим законом щодо заборони обіймати посади людям, які підозрюються в політичній корупції», – розповідає Кириченко.
Як підкреслила експерт, головна суть у питанні покарання людей, які підозрюються в корупційних діях, що має бути індивідуалізовано, розділено з питанням люстрації та переміщено до антикорупційного законодавства.
«Є нюанс, який на сьогодні вже стосується не всього складу, а п'яти суддів Конституційного суду, які залишаються на посадах, зокрема й голова КС, щодо яких порушено кримінальне провадження про ухвалення завідомо неправосудного рішення 30 вересня 2010 року, яке сприяло Януковичу узурпувати владу та змінило в неконституційний спосіб Конституцію», – пояснила вона.
Нинішні зміни до КУ залишають цих суддів Конституційного суду на посадах, хоча можливості змінити склад є, додала експерт.
«В 2014 році парламент звільнив тих суддів, які були призначені до КС за квотою, призначив нових та рекомендував це зробити Президенту та з'їзду суддів. Досі цього не зроблено. Фактично, на підставі постанови 2014 року вони мали бути звільнені в зв'язку з порушенням присяги. Це можна зробити в будь-який момент. У такому разі до процесу щодо люстраційного закону увійдуть 5 нових суддів», – проаналізувала ситуацію Юлія Кириченко.
Нагадаємо, декілька тижнів тому Президент України Петро Порошенко пообіцяв, що процес призначення нових суддів Конституційного суду розпочнеться в 2016 році та проходитиме лише на конкурсній основі.