Місяць, який минув з дати призначення Юрія Луценка новим генпрокурором, хоч і не ознаменувався тектонічними зсувами в роботі ГПУ, однак вкотре довів їх невідворотність. Днями, перебуваючи в Брюсселі, Юрій Луценко розповів про плани докорінно змінити роботу Генпрокуратури та повідомив про перші результати своєї діяльності на новій посаді.
На його думку, основним завданням нової ГПУ є відновлення довіри до відомства, пошук «нових облич» та реформаторські кроки в частині скасування слідства й відновлення прокурорського самоврядування. А ще – початок «великої риболовлі». «Я не великий рибак по життю, але ніколи не ходив з наміром зловити конкретну рибу. Просто наживлював гачок і закидав його в озеро. Тут аналогічно - підхід до всіх однаковий. До чиновників і колишньої, і нинішньої влади. Спрацьовує одна наживка - незаконне збагачення», – метафорично зазначив Луценко.
Попри побоювання експертів, що діяльність нового очільника ГПУ супроводжуватиметься гучними заявами та не менш ефектними затриманнями, поки що не виправдалися. Дійсно, Юрій Луценко демонструє високий рівень публічності під час своєї роботи, втім, не зловживає й безпідставним «піаром».
А от щодо кадрової політики в бік Юрія Віталійовича вже лунала критика і з боку представників громадськості, і з боку окремих політиків та політичних сил. З одного боку, йому закидають близькість до пропрезидентської команди, що, начебто, є запобіжником для розслідувань корупційних махінацій серед оточення Президента. З іншого – навіть рішучі кадрові зміни в ГПУ не вирішують усього комплексу проблем, з якими зіткнувся новий генпрокурор. Сам Юрій Луценко, що було досить неочікувано, досить обережно висловився щодо власної кадрової політики до «старої гвардії» заступників свого попередника Віктора Шокіна.
«Ввічливі» кадрові рішення
Вже невдовзі після свого призначення, взявши деяку паузу в публічній площині, Юрій Луценко оголосив про перші кадрові ротації в ГПУ. Передусім він у ввічливій формі «попросив» написати заяви про звільнення першого заступника генерального прокурора Юрія Севрука, заступників Романа Говду та Олега Заліска.
«Де будуть Заліско, Говда, Севрук - питання до них. Вони отримали моє наполегливе прохання звільнитися», - в непритаманній стриманій для себе манері зазначив Луценко. Хоча троє заступників і виконали наполегливе прохання нового очільника ГПУ, втім, критичних зауважень з боку громадських активістів Луценку таки не вдалося уникнути. Перш за все, критика стосувалася його наміру залишити на посаді одного із заступників, який керує слідством, скандального Юрія Столярчука.
Щоправда, до честі нового генпрокурора, він суттєво «урізав» слідчі повноваження Столярчука. А після однієї з перших нарад з адвокатами Небесної Сотні, оголосив про зміни в структурі ГПУ. Він ліквідував управління, яке вело справи щодо злочинів під час подій Революції Гідності, а також вивів з-під компетенції Столярчука Управління спецрозслідувань прокурора Сергія Горбатюка «через взаємне протистояння». При цьому Горбатюк відтепер звітуватиметься напряму генпрокурору, а слідству передані додаткові функції процесуального керівництва.
Серед іншого Юрій Луценко своїми рішеннями щодо реорганізації роботи ГПУ відзначив діяльність військової прокуратури, яку очолює Анатолій Матіос. Їй він передав найбільш резонансні економічні справи соратників екс-президента Януковича. До слова, цей крок також викликає суперечливу реакцію серед громадських активістів та політиків. Так, на думку голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, такі справи потрібно було б одразу передати до НАБУ, а в цій ситуації такий крок Луценка він розцінює як «пряме порушення підслідності».
Обережні кадрові перестановки можливо пояснити й відсутністю в Луценка достатньої кількості кваліфікованих спеціалістів серед своє команди однодумців, яким можна було б довіряти. На думку експертів, серед найбільш вдалих кадрових змін (з точки зору реального очищення відомства від попередників) є призначення активіста Революції Гідності та учасника АТО Петра Шкутяка на посаду керівника внутрішньої безпеки. Крім того, на посаду очільника комісії з відбору до генеральної інспекції ГПУ може бути призначено помічника федерального прокурора США Богдана Вітвицького.
Реформами у відомстві займатиметься адвокат Валентина Теличенко. Саме вона була адвокатом Мирослави Гонгадзе у справі про вбивство її чоловіка – журналіста Георгія Гонгадзе. Зокрема, в 2011-2013 роках Теличенко представляла інтереси заарештованих «політичних в’язнів» режиму Віктора Януковича в Європейському суді з прав людини, серед яких був і нинішній генпрокурор Юрій Луценко.
За квотою «Народного фронту» першим заступником генпрокурора став народний депутат, адвокат Дмитро Сторожук. Саме його призначення було однією із принципових вимог фракції «Народного фронту» під час голосування за нового очільника ГПУ. Луценко не став зривати домовленості, чим продемонстрував професійний політичний підхід до такого роду призначень.
Про те, що Луценко прийшов в ГПУ всерйоз і надовго, свідчить і його активна позиція щодо співпраці з представниками США. Своєю чергою, посол США в Україні Джеффрі Пайєтт публічно підтримав нові кадрові призначення та звільнення, проведені генпрокурором. «Ми очікуємо, що нові призначення та звільнення скомпрометованих людей сприятимуть зростанню суспільної довіри до цієї інституції», - зазначив Пайєтт.
Сам Луценко на своїй сторінці у Facebook оголосив про спільні наміри разом з американськими партнерами розпочати активну «чистку» лав ГПУ, якою і має зайнятися вже згадуваний Богдан Вітвицький. «Погодили з американськими партнерами формат і графік створення Генеральної інспекції, яка виявлятиме перевертнів у ГПУ. Проситиму депутатів уточнити для цього закон. Планую з липня призначити американського помічника федерального прокурора українського походження Вітвицького очолити конкурсну комісію», - повідомив генпрокурор.
Цікаво й те, що Луценко не наважився на швидкі рішучі зміни серед керівників слідчих департаментів ГПУ, які поки що зберегли свої посади. «Вони мають 100 днів, щоб довести до суду все, що може бути доведене в цей термін», - заявив генпрокурор про мотиви свого рішення.
Без зміни вектору?
Щоправда, останній місяць також не минувся й без гучних скандалів, що продовжує наводити на думку про відсутність суттєвих змін у підходах до роботи ГПУ. Передусім ідеться про скандал довкола обшуку співробітниками ГПУ та СБУ приміщень Одеської ОДА. Обшуки проводилися в рамках кримінального провадження за фактом незаконних операцій із відшкодування ПДВ посадовими особами генерального консульства Грузії в 2012-2013 роках.
В ГПУ вже повідомили про те, що в результаті обшуків було вилучено «чорнову документацію», яка свідчить про ймовірне здійснення незаконних фінансових операцій. Сам глава Одеської ОДА Міхеіл Саакашвілі встиг назвати таку діяльність слідчих політичною розправою. Експерти ж стверджують, що подібні кроки свідчать про мовчазну згоду нового очільника ГПУ з політичними цілями, які переслідує Президент. «Це продовження тенденції до витіснення грузинської групи. Цілком імовірно, що зараз хочуть дотиснути Саакашвілі», - вважає директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
Ще більшої критики зазнало рішення генпрокурора передати розслідування економічних злочинів періоду президентства Віктора Януковича з управління Сергія Горбатюка до компетенції військової прокуратури, а саме - заступнику військового прокурора генерал-лейтенанту Володимиру Жербицькому.
«Це близький до Медведчука слідчий, який за часів Потебенька вів справи на Тимошенко, за що, за словами самої Тимошенко, отримав звання генерала. Таким чином, буде досягнута головна мета. Багато соратники Януковича вже давно проінвестували закриття справ проти себе. Столярчук із Шокіним багато разів намагалися зламати Горбатюка, щоб він «увійшов у положення». В підсумку Шокіна та Столярчуку це не вдалося й вони рік вставляли Горбатюку палиці в колеса... А тепер прийшов Луценко й легким порухом руки передає справи «списку санкцій» Жербицькому. Це тисячі томів кримінальних справ, ознайомлення з якими нових прокурорів якими займе місяці», – зазначив народний депутат Сергій Лещенко.
Пізніше з його вуст стане відомо й про те, що через бездіяльність ГПУ Інтерпол зняв деякі обмеження з колишнього соратника екс-президента Януковича Юрія Іванющенка, завдяки яким той віднині безперешкодно може подорожувати світом.
Такі випадки та рішення нового генпрокурора, які наче залишаються в «тіні», намагаються врівноважити гучними затриманнями корупціонерів. Наприклад, під час отримання хабара було затримано низку чиновників та першого заступника голови Миколаївської облдержадміністрації, в підвалах будинку якого було виявлена грандіозна схованка різноманітних багатств. Крім того, Луценко прозвітував і про перші успіхи в роботі військової прокуратури, якій передав справи економічних злочинів часів екс-президента Януковича.
Так, слідчі затримали, а суд заарештував колишнього заступника міністра економічного розвитку та торгівлі України Олександра Сухомлина за підозрами в створенні злочинної організації (ч. 1 ст. 255 ККУ) та привласненні, розтраті майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем вчинені в особливо великих розмірах організованою групою осіб (ч. 5 ст. 191 ККУ). Сухомлин – соратник «младоолігарха», власника групи компаній СЄПЕК Сергія Курченка та колишнього очільника Міністерства доходів і зборів часів Януковича Олександра Клименка.
Ще один виклик для Луценка – справа про «чорну бухгалтерію» «Партії регіонів». На думку експертів, її поява може бути пов’язана саме із здійсненням певного впливу на всіх рейтингових політиків. Прізвища та контекст, в якому вони виникатимуть у «чорній бухгалтерії», стануть черговим приводом до розслідувань ГПУ та будуть головною політичною інтригою цієї осені. «Безумовно, є амбіції, зокрема в Луценка, довести цю справу. Тим більше, що справа «чорної бухгалтерії» може бути своєрідним судом над «Партією регіонів». Це ключ до системного кримінального переслідування «Партії регіонів» як провладної партії, що здійснювала процес політичної корупції в країні», – вважає політичний експерт Андрій Дуда.
Слід відзначити, що серед перспективних планів нового очільника ГПУ - до кінця року направити до суду обвинувальний акт і почати заочне засудження екс-президента Віктора Януковича. Також Юрій Луценко планує довести до логічного завершення розслідування та судові справи щодо розстрілів на Майдані.
Сам Юрій Луценко невдовзі після свого призначення зробив досить гучну заяву, в якій пообіцяв піти з політичного та громадського життя в разі провалу цілей та завдань, які він собі поставив на посаді генерального прокурора України. Однак проконтролювати цю обіцянку буде нелегко, адже Луценко збирається реформувати Генпрокуратуру наступні 1,5 року.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»