Багато хто в Німеччині вважає, що реформи в Україні йдуть занадто повільно, а влада в Києві продовжує використовувати конфлікт на сході країни для виправдання власної нерішучості.
В результаті в Німеччині з'явилася певна «українська втома», повідомляє «Слово і Діло» з посиланням на Deutsche Welle.
У Києві по-різному оцінюють темп реформ, заданий в Україні. За словами заступника виконавчого директора міжнародного фонду «Відродження» Тараса Качки, зміни йдуть у правильному напрямку. Він не бачить можливості для рецидиву навіть у разі радикального сценарію з черговою зміною влади, оскільки і економіка, і суспільство вже звикли жити по-іншому.
Водночас заступник міністра економічного розвитку й торгівлі України Максим Нефьодов більш стриманий. Він вважає, що проблеми з реформуванням існують, й основною перешкодою є не відсутність волі в політичного керівництва країни, а банальна відсутність кваліфікованих кадрів у системі держуправління. «25 років люди в міністерствах робили одне й те саме і не можна чекати, що з понеділка всі вони почнуть ходити до фітнес-центру. Інших же годі й шукати», – пояснює він.
Кадровий голод
В Україні багато здібних людей, але працюють вони де завгодно, тільки не в адміністрації. Це не дивно, адже рівень доходів у системі державного управління є вкрай низьким, що виглядає слабо привабливим для молоді.
Судова реформа також впирається в дефіцит кадрів. Скільки б не писали про погані українські суди, звільнити відразу всіх суддів неможливо, оскільки старих немає ким замінити. Схожа ситуація з прокуратурою та поліцією. Необхідність звертатися до кадрового резерву, але зі старим загартуванням, є коренем зла всіх реформаторських починань в Україні.
Блиск та злидні українського бюрократа
Не всі представники Заходу поділяють песимістичну точку зору колег із ФРН.
«Уряд України зараз виконує всі вимоги, необхідні для виплати наступного траншу кредитів МВФ», – заявив керівник групи підтримки України при Єврокомісії Петер Вагнер.
За його словами, Україна також виконала всі американські умови надання гарантій під державну позику розміром один мільярд доларів, в тому числі й у сфері боротьби з корупцією.
Можна припустити, що такий підхід є дуже поверховим, адже «чистих» чиновників в Україні не існує в принципі. «Теоретично, потрібно покарати всіх. Але оскільки закон порушували всі, то всі вважають себе невинуватими», – каже Нефьодов, додаючи, що й сам не може вирішити цю дилему.
Ситуацію з корупцією проілюстрував у своєму виступі Франк Пауль, політик з групи підтримки України в Єврокомісії. Кілька місяців тому він був в українському Міністерстві охорони здоров'я й на парковці стояли близько 15 авто, кожне з яких коштує в Німеччині не менш ніж 80 тисяч євро.
«Я розбираюся в машинах. А працівники були одягнені в костюми, від погляду на які від заздрості позеленів би наш колишній канцлер Герхард Шредер, який розуміється на чоловічому одязі», – зазначив він.
Головну проблему працівник Єврокомісії бачить у тому, що «ці люди абсолютно не соромляться виставляти напоказ багатство, яке взагалі-то не повинні були б мати».