Дослідження рівня відповідальності народних депутатів-представників одномандатних виборчих округів України триває. Сьогодні «Слово і Діло» вирішило зосередити увагу на тому, як виконують обіцянки перед виборцями 6 нардепів-мажоритарників із Житомирської області. Йдеться, зокрема, про Борислава Розенблата, Олександра Ревегу, Володимира Арешонкова, Володимира Литвина, Павла Дзюблика та Віктора Развадовського.
Відразу зазначимо, що найбільш відповідальним депутатом із цього списку виявився «ветеран» вищого ешелону української політики Володимир Литвин. Представник 65-го виборчого округу з центром у м. Новоград-Волинський має 48% виконаних обіцянок. Серед них є як значущі для округу(продовжити реалізацію програм фонду «Майбутнє Полісся», створювати центри дозвілля та спорту, відновлювати сільські клуби), так і суто формальні – наприклад, не приєднуватися до жодної з фракцій парламенту чи відмовитися від участі представника «Народної партії» в президентських виборах.
А от серед провалених обіцянок Литвина є чимало приводів для критики. Наприклад, у Новоград-Волинському так і не запрацювала обіцяна нардепом філія державного університету, а у Верховній Раді, попри його прогнози, з’явилася (принаймні формально) коаліція нового формату. В цілому ж, говорячи про рейтинг відповідальності Литвина, потрібно зазначити, що більшість його обіцянок зафіксовані за попередніх його депутатських каденцій. У восьмому скликанні Ради він узяв участь у розробці 38 законопроектів, лише один з яких став законом.
33% відповідальності має представник округу з центром у м. Малин Павло Дзюблик. Нардеп від «Народного фронту» виконав 8 обіцянок із 24, зареєстрованих «Словом і Ділом». Серед його досягнень варто відзначити проведення в регіоні антибраконьєрських рейдів, створення «Екологічної варти Житомирщини» та донесення до профільного комітету Ради проблем та прохань лікарів свого виборчого округу.
Невиконаних обіцянок у Дзюблика лише три: нардеп не направив прем’єр-міністру запит щодо ігнорування міністром екології (тоді ще Ігорем Шевченком) години запитань до уряду, не зміг провести рейди проти незаконної вирубки лісу та вчасно не оголосив ім'я переможця найкращого проекту для Малина. Останню обіцянку Дзюблик провалив суто формально – дата оголошення переможця була перенесена через місцеві вибори (щоб конкурс не отримав політичного забарвлення). В стінах парламенту депутат також проявив себе непогано: став автором 45 проектів законів, 2 з яких уже були ухвалені.
Трійку найвідповідальніших нардепів-мажоритарників області замикає партієць «БПП» Володимир Арешонков, який виконав 6 із 20 власних зобов’язань, досягнувши таким чином рівня відповідальності в 30%. Як видно зі списку його виконаних обіцянок, народний обранець найбільше переймається питаннями освіти: 5 із 6 реалізованих зобов’язань стосуються роботи шкіл у регіоні. Ще одна обіцянка стосувалася однієї з найбільш нагальних проблем Житомирщини – видобутку бурштину. Проголосувавши в першому читанні за проект закону про видобування та реалізацію бурштину, він отримав чергову виконану обіцянку до свого доробку.
Водночас у таких питаннях, як захист екології чи посилення впливу місцевих громад, діяльність Арешонкова не можна назвати успішною. Він так і не уклав із громадами округу угоду для розв’язання актуальних проблем, не зміг ініціювати механізм впливу громадян на роботу фіскалів, обласних і районних керівників, міліції, суддів і прокурорів, а також не спромігся передати малопродуктивні сільськогосподарські землі під заліснення. Парламентська активність Арешонкова обмежується 14 зареєстрованими законопроектами, один з яких Рада ухвалила.
Менше третини власних обіцянок виконали такі житомирські нардепи, як Борислав Розенблат (21%), Олександр Ревега (8%) та Віктор Развадовський, у якого в рядку виконаних обіцянок узагалі стоїть нуль. Щоправда, назвати їх парламентськими неробами не можна: Розенблат зареєстрував 58 законопроектів, з яких 8 стали законами, Ревега – 55, із них ухвалений 1, Развадовський – 64, з них 2 були підтримані народними депутатами.