«Молодь – наше майбутнє», – твердять в один голос українські політики. Однак що вони роблять заради цього майбутнього? Про чиїх дітей, окрім своїх власних, звикли вони думати? І хто з чиновників і депутатів справді створює нові можливості для молодого покоління українців, а хто лише розкидається обіцянками? Моніторинг їхніх обіцянок показує: синдром соціальної безвідповідальності по відношенню до дітей і молоді – тяжка хвороба українського суспільства, що найбільше вразила саме політичний бомонд.
У День молоді «Слово і Діло» розібратися, що ж вітчизняні високопосадовці вкладають у слова «працювати заради майбутнього», і як вони це реалізують. Для нашого моніторингу ми обрали найбільш актуальні заяви, які депутати й чиновники зробили протягом останнього року.
Найбільше обіцянок, спрямованих на допомогу молоді, за останні 12 місяців дали місцеві керівники – губернатори областей і мери міст. Так, забезпечити молоді родини найголовнішим – житлом – пообіцяли голова Полтавської ОДА Валерій Головко та міський голова Кіровограда Андрій Райкович. Перший уже провів, як і обіцяв, круглий стіл, присвячений вирішенню проблем забезпечення житлом молодих родин та сімей учасників АТО. За його результатами Головко заявив, що в області буде створена окрема програма, в рамках якої по 25% вартості житла для молодих сімей і родин учасників АТО сплачуватимуть обласний і місцеві бюджети, а на решту 50% буде наданий кредит на 20 років. Чи буде виконане це зобов’язання Головка – покаже час. Що стосується кіровоградського мера, то його обіцянка поки має статус «в процесі»: жодної інформації щодо прогресу в розробці обіцяної ним ще у вересні минулого року програми будівництва соціального житла «Слово і Діло» досі не має.
Звичайно, що розвиток молодіжної політики – прерогатива передусім Кабінету міністрів та Верховної Ради. Втім, вони, в останній рік, схоже, були зайняті геть іншими справами, оскільки заяви народних депутатів та урядовців на цю тему можна порахувати на пальцях однієї руки. Наочно ілюструє це твердження той факт, що з двох зареєстрованих «Словом і Ділом» обіцянок членів уряду (звісно, якщо не брати профільного міністра Ігоря Жданова) обидві належать уже колишньому прем’єру Арсенію Яценюку. До речі, екс-прем’єр в обох випадках свого слова дотримав: удвічі збільшив розміри винагород переможцям і призерам I Європейський Ігор та підняв рівень урядової премії за досягнення молоді в розбудові України.
Серед народних депутатів обіцянками перед молоддю за останній рік відзначилися «опоблоківець» Юрій Павленко, який провалив зобов’язання ініціювати ухвалення законопроектів щодо розвитку молодіжної політики, а також представники «Відродження» і «БПП» Олександр Пресман і Роман Мацола. Пресман, зокрема, на початку березня пообіцяв, що благодійний фонд «Творю добро» виділить на підтримку талановитої молоді в трьох районах Одеської області 100 тис. грн. Ну а Мацола приблизно тоді ж заявив, що виділить 6 іменних стипендій у розмірі по 2000 грн молоді за успіхи в навчанні і творчості.
Переймається питаннями освіти молоді й мер Сум Олександр Лисенко – принаймні такого висновку можна дійти, переглянувши список його обіцянок на «Слові і Ділі». Серед нещодавнього – зобов’язання запровадити у місті програму ранньої професійної орієнтації молоді. Таку заяву сумський градоначальник зробив восени минулого року, і поки що вона чекає на виконання.
А його колега з Хмельницького Олександр Симчишин пішов іще далі – і пообіцяв залучати молодь до управління містом. Ця обіцянка також поки що має статус «у процесі», однак є надія на те, що він її таки виконає, адже сам став мером у достатньо молодому віці – в 35 років. Принаймні станом на лютий 2016 року очільник Хмельницького справді включив молодих активістів до робочої групи з розробки розвитку міста на 2016-2020 роки.
Не набагато старший за нього Вадим Меріков, який ще поки що продовжує очолювати Миколаївську обласну державну адміністрацію, уже має у своєму активі виконану обіцянку щодо виділення коштів на реалізацію Програми військово-патріотичного виховання дітей та молоді в 2015-2020 роках. А його візаві з Закарпаття Геннадій Москаль може похизуватися піклуванням про соціальний центр для молодих людей з інвалідністю «Парасолька».
Що ж стосується профільного міністра Ігоря Жданова, у зоні чиєї безпосередньої відповідальності й перебуває питання молодіжної політики, то варто зазначити, що в рейтингу відповідальності членів Кабінету міністрів він упевнено лідирує. За весь час його роботи на чолі Мінмолодьспорту «Слово і Діло» зафіксувало тільки 22 його обіцянки, однак 17 із них міністр виконав. Серед завдань, з якими впорався Жданов, можна відзначити такі: аудит діяльності підпорядкованих Міністерству державних підприємств, підготовка «Національної стратегії оздоровчої рухової активності до 2025 року», аудит та оголошення конкурсу на заміщення посади директора столичного Палацу спорту, закупівля нового гімнастичного обладнання для національної збірної, підписання контрактів на постачання спортивного інвентаря для олімпійців. Невиконаних обіцянок у Жданова поки що лише дві, і обидві стосуються аудиту великих спорткомплексів – НСК «Олімпійський» та «Арени Львів».
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»