Слов’янськ – місто, з якого, по суті, й почалися справжні бойові дії на Донбасі, і одне з перших міст Донеччини, залишене сепаратистами під тиском українських військових. Сьогодні, у день святкування другої річниці звільнення 115-тисячного міста від проросійських окупантів, прозвучало багато добрих слів на адресу мужніх українських захисників та чимало обіцянок самим жителям районного центру.
Своєю чергою, «Слово і Діло» хотіло б нагадати українським політикам, що жителі Слов’янська вже чули достатньо обіцянок, далеко не всі з яких, на жаль, були виконані. І якщо українська влада хоче, щоб Слов’янськ став лише першою ластівкою у звільненні Донбасу, як про це сьогодні заявив секретар РНБО Олександр Турчинов, то їй необхідно буде не на словах, а на ділі доводити свою перевагу на «русским миром».
Так, наприклад, Петро Порошенко сьогодні пообіцяв, що за 2 місяці на горі Карачун запрацює телевізійна вежа. «Більше часу я на це не даю! Люди на окупованих територіях повинні знати правду», – категорично заявив Президент. Однак мало хто пам’ятає, що міністр інформаційної політики Юрій Стець, що мав би найбільше опікуватися цим питанням, уже не виконав власну обіцянку про те, що його робочий кабінет буде у Слов’янську. Бо насправді, окрім кабінету в приміщенні Мінсоцполітики в Києві та представництва Мінінформполітики в Краматорську, інших робочих місць у пана Стеця за час роботи в уряді не було.
Та найбільше невиконаних обіцянок серед членів Кабінету міністрів перед жителями Слов’янська має очільник МВС Арсен Аваков. Почалося все з того, що він не зміг оперативно й жорстко відреагувати на захоплення районного відділку міліції, про що він заявив ще 12 квітня 2014 року. Натомість терористи лише посилили свої позиції за наступні тижні.
Потім, уже після звільнення міста, Аваков обіцяв за лічені дні відновити електро- та водопостачання в районному центрі. Проте коли «Слово і Діло» через 2 тижні перевірило стан виконання цього зобов’язання, виявилося, що ані перше, ані друге не виконано повністю: електропостачання станом на 23 липня 2014 року було відновлене на 96%, а водопостачання – на 70%.
Ще раз «заборгував» жителям Слов’янська міністр внутрішніх справ уже за рік, у серпні 2015-го пообіцявши, що наступного місяця там з’явиться нова поліція. Проте станом на середину вересня в Донецькій області було лише оголошено набір до нової поліції, а після 19 жовтня лиш стартувало навчання поліцейських.
До речі, не менш за Авакова відповідальний за невтримання Слов’янська і тодішній т. в. о. Голови Адміністрації Президента, а нині – народний депутат Сергій Пашинський, який провалив обіцянки стабілізувати ситуацію в місті наприкінці квітня 2014 року, повернути Слов’янськ і Краматорськ до нормального життя, вивівши на фінішну пряму антитерористичну операцію...
Потім, уже в мирний час, Пашинський не впорався з іще однією своєю обіцянкою – особисто розібратися з питанням щодо привласнення колишнім мером Слов'янська Рибачуком 90 квартир. Її він озвучив наприкінці лютого 2015 року, проте звітувати про її виконання відмовився, тож «Слово І Діло» присвоїло цій обіцянці статус «не виконано».
Є, звісно, у політиків і виконані обіцянки перед слов’янцями. Найбільше таких знову ж таки у Арсена Авакова. Йдеться про відновлення протягом двох днів (7-8 липня 2014 року) залізничного сполучення з містом, появу там телевізійного сигналу до 14 липня того ж року та гуманітарну допомогу жителям районного центру до відновлення повноцінної роботи торгівельних закладів.
Вчасне відновлення подачі світла до міста належить до виконаних обіцянок Президента, а роботи шкіл – тодішнього прем’єра Арсенія Яценюка.
Статус «у процесі» серед політиків найвищого ешелону влади поки має лише одна обіцянка – заява Авакова про те, що він не допустить повернення терористів у Слов’янськ. Яку зусиллями всього українсьеого народу він, щиро сподіваємось, виконає.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»