Харків – найбільше місто східної України, тож не дивно, що в парламенті цей обласний центр представляють цілих 7 народних депутатів, обраних жителями різних одномандатних округів. Слідом за іншими містами й регіонами України «Слово і Діло» вирішило перевірити, як дотримують слова перед виборцями депутати-мажоритарники Харкова.
Як показує моніторинг «Слова і Діла», найбільш відповідальним серед них є позафракційний Анатолій Денисенко. Обранець 173 виборчого округу, що в Комінтернівському районі Харкова, зумів виконати 23 власних обіцянки із 41. Далеко не всі з них були зафіксовані за його останньої депутатської каденції, оскільки до потрапляння до нинішнього складу парламенту Денисенко встиг побувати депутатом попереднього, сьомого скликання Ради.
Серед найбільш значущих його останніх виконаних обіцянок – підтримка активних школярів за успіхи в навчанні та спорті. Пообіцявши підтримувати активних дітей, Денисенко з вересня 2014 року неодноразово нагороджував за успіхи в спорті та освіті талановитих школярів округу. Також нардеп виконав обіцянку, ініціювавши парламентські слухання та зареєструвавши законопроект щодо підтримки малого й середнього бізнесу в Україні. Ще однією важливою виконаною обіцянкою нардепа є добудова в Харкові нової станції метро – «Одеської». Сама станція, як і Олексіївська лінія метрополітену загалом, перебувають у процесі будівництва, однак, як з’ясувало «Слово і Діло», Денисенко направляв на ім’я прем’єр-міністра депутатський запит щодо включення проекту будівництва станції метро «Одеська» до цільової програми будівництва та розвитку метрополітену, після чого кошти були закладені.
Невиконаних обіцянок у Денисенка всього 6, серед них вирізняються такі: заява про переведення армії на контрактну основу, збереження безоплатного проїзду в міському транспорті для всіх пільгових категорій і відновлення історичних будівель, споруд та православних храмів Харкова. Попри лідерство за відсотком виконаних обіцянок серед земляків, успішним законотворцем Денисенка назвати не можна: з 16 законопроектів, до розробки яких він долучився в поточному скликанні парламенту, законом поки що не став жоден.
29% виконаних обіцянок має у своєму досьє обраний у 174 одномандатному окрузі, що в Ленінському районі Харкова, Олександр Фельдман. Насправді співголова політичної партії «Наш край» дав усього 7 обіцянок, проте 2 з них виконав. Йдеться про продовження роботи його міжнародного благодійного фонду та створення нового депутатського об’єднання для захисту інтересів виборців Харківської області.
Невиконаних обіцянок у Фельдмана рівно стільки ж, скільки й виконаних. Це, зокрема, заява про закріплення прав кримських татар у новій редакції Конституції та проведення суспільної кампанії для створення позитивного іміджу України напередодні референдуму в Нідерландах. Прізвище Фельдмана стоїть у списку авторів 43 законопроектів, проте жоден із них поки що не був ухвалений Верховною Радою.
Трійку лідерів серед найвідповідальніших депутатів-мажоритарників Харкова замикає Віталій Хомутиннік. Представник виборчого округу №171 та голова партії «Відродження» має в своєму активі 4 виконаних обіцянки з 16, тобто його рівень відповідальності складає 25%. Серед них до нинішньої депутатської каденції нардепа належить лише одна – про те, що група «Економічний розвиток» продовжить роботу в парламенті восьмого скликання.
Список невиконаних обіцянок нардепа трохи довший і складається з 6 пунктів. Серед них варто відзначити нереалізовану заяву про те, що «Економічний розвиток» внесе поправку до закону про зняття недоторканності з депутатів і суддів та провалену обіцянку про те, що «Відродження» не голосуватиме за новий Податковий кодекс. З авторством законів у Хомутинніка також не склалося: жодна з 14 його законодавчих ініціатив так і не була ухвалена Радою.
Що ж до решти депутатів-обранців одномандатних виборчих округів міста, то їхній рівень відповідальності є вкрай низьким: 14% виконаних обіцянок має Олександр Кірш, 13% – Дмитро Святаш. У Володимира Мисика та Валерія Писаренка поки немає взагалі жодної виконаної обіцянки. Найпрацьовитішим законотворцем із цієї когорти виявився Кірш, який зареєстрував у Раді 71 законодавчу ініціативу, 5 з яких стали законами. Слідом за ним іде Мисик, 2 із 23 законопроектів якого таки були ухвалені. Писаренко й Святаш хоч і долучилися до написання значної кількості законопроектів (31 і 26 відповідно), проте жоден із них поки не був проголосований у сесійній залі.