Фактор Криму: навіщо Кремлю новий виток напруження довкола окупованого півострова?

Олександр Радчукполітолог

Вже традиційно в серпні військова машина Кремля демонструє агресивні наміри, створюючи додаткову напруженість в регіоні. Цього року, попри чинність Мінських домовленостей та запевнень у відведенні озброєння заборонених калібрів від лінії розмежування, на Донбасі обстріли лише посилились по всій лінії фронту. Серпень – улюблений місяць для військових маневрів РФ. Так сталося під час окупації частини Грузії в серпні 2008-го, так само бойовики діяли в 2014-му, коли розпочали свій наступ на українські позиції. Цього року об'єктом уваги щодо можливого ще одного джерела військової загрози став окупований Крим.

Самопроголошена влада анексованого півострова перекрила пункти перетину із материковою частиною України. Попередньо українські розвідники звітували про скупчення російських військ в північних районах Криму та проведення військових тактичних маневрів.

Щоправда, причини подібної ескалації можуть бути різними. Серед можливих передумов військової активності з боку агресора можливо виділити 3 основні тактичні наміри: створити додатковий плацдарм для повномасштабного військового наступу на українську територію, спровокувати українських військових на відповідь внаслідок короткострокової успішної диверсійно-розвідувальної операції в районі Херсонської області, або продемонструвати свою міць під час показових військових навчань в безпосередній близькості до лінії розмежування. Можливо, путінський режим поставив собі на меті виконати одразу усі ці три наміри в порядку від останнього.

Військова загроза

Наразі Росія неприховано використовує Крим, як суцільну військово-морську базу. Для цього півострів буквально нашпиговують зброєю та військовими, оновлюють флот та розміщують носії ядерного зброї. До того ж, найбільша кількість відпочивальників у Криму – саме родини російських військовослужбовців. Спеціально для них керівництво РФ створило сприятливі пільгові умови для розміщення на півострові.

Так, напередодні блокування пунктів перетину адміністративного кордону Криму із Херсонською областю, окупаційна влада звернулася до росіян із порадою без необхідності уникати відвідин півострову. Подібні заяви – привід до додаткової напруженості, адже передусім означають можливість проведення повномасштабних військових операцій із великою кількістю постраждалих саме серед місцевого населення. Таким чином, Кремль не надто переймається долею самих кримчан, проте додатково попереджає своїх громадян про високий рівень небезпеки знаходження на окупованому півострові.

До того ж, на півострів з боку материкової частини РФ були доставлені ракетні комплекси «Бастіон», які призначені для ураження надводних кораблів різних класів і типів, а також наземних цілей в умовах інтенсивної вогневої і радіоелектронної протидії. Місцеві жителі неодноразово надавали відео-підтвердження щодо перекидання через Керченську переправу великої кількості військової техніки, озброєння та особового складу одразу кількох військових частин різних видів військ.

Особливої напруженості створює факт використання авіації: в районі адміністративного кордону з материковою Україною літали російські бойові гелікоптери. Військові експерти пов'язують таку активність і з підготовкою до проведення навчань, і з можливістю повномасштабного військового втручання з боку півострова. Для подібних припущень є усі передумови: у разі прориву українських позицій, окупанти можуть створити сухопутний «коридор» від Херсонської, Запорізької областей в бік Маріуполя, а також створити додатковий плацдарм для будь-яких наступальних дій по всій південній частині Лівобережної України.

В Генштабі ЗС заявили про готовність до будь-яких сценаріїв з боку окупованого півострова. «На півночі Криму російські війська проводили свої маневри, і на певний час рух на пропускних пунктах був зупинений з ініціативи російської сторони. Тобто окупанти проводять маневри, і ми маємо розуміти, що у будь-яку хвилину, у будь-яку годину вони можуть розпочати якийсь немасштабний або масштабний наступ», – заявив речник адміністрації президента з питань АТО Андрій Лисенко. Раніше секретар РНБО Олександр Турчинов повідомив про дані розвідки та знімків з супутників, які свідчать про скупчення саме наступального озброєння на півночі півострову.

За даними української розвідки, на території анексованого Криму угруповання російських військ налічує щонайменше 24 тисячі військовослужбовців, більше 600 танків та бронетранспортерів, більше півтори сотні артилерійських систем різного призначення та дальності ураження, кілька потужних ракетних комплексів ПВО, близько 100 бойових літаків та 50 гелікоптерів, більше 30 бойових кораблів та кілька підводних човнів.

Потреба в ізоляції

Справді, наразі ситуація довкола Криму за своїми аналогіями нагадує події 8-річної давності, коли Збройні сили РФ здійснили наступ на територію Грузії й фактично окупували частину її території. Крім того, подібним планам Кремля сприяє міжнародний порядок денний: як і в серпні 2008-го, світ живе подіями Олімпіади, в США триває одна із найскандальніших за всю історію президентська передвиборча кампанія, а лідери ЄС мають подбати про вирішення цілого спектру різноманітних проблем, які немов потужна злива отверезила громадян європейських країн. Саме зараз Росія може не втриматися від спокуси вирішити кілька стратегічних завдань військовим шляхом, вкотре уникнувши покарання з боку світової спільноти. Передусім, мова йде про «вирівнювання» кордонів самопроголошених республік «ДНР» та «ЛНР» та прокладання сухопутного «коридору» до Криму.

Втім частина експертів переконана, що нинішньої кількості військ та озброєння – замало для проведення повномасштабної наступальної операції з території півострова навіть із урахуванням підтримки з боку бойовиків Донбасу. Передусім, переміщення та «брязкання зброєю» пов'язані із ймовірними військовими навчаннями «Кавказ-2016», запланованими російським командуванням на середину серпня та участі у них збройних формувань, розташованих на території Криму.

Подібні плани Кремля скоріше є дзеркальною відповіддю на подібні навчання сил швидкого реагування НАТО, які проводилися на території Балтійських держав та безпосередньо на півдні України. З іншого боку, саме військові навчання – чудовий привід для ретельно спланованих та вдало замаскованих диверсійних операцій, які можуть спровокувати справжній потужний військовий конфлікт. Саме про це попереджає низка кримсько-татарських активістів та очільники Меджлісу. «Передбачається, що готувалися дії, схожі на прорив розвідувально-диверсійної групи з боку материкової України. Для цього могли використати маргіналів, яких підставили, а тіла їхні, можливо, планували використовувати, як доказ, що уявний прорив здійснювали представники українських спецгруп», - в одному із нещодавніх інтерв’ю розповів про ймовірні наміри та сценарії голова Меджлісу Рефат Чубаров.

Посилення військової напруги та створення нестерпних умов для культурного, економічного та політичного життя корінного народу півострова – один із основних напрямків проведення окупаційної політики Кремля в анексованому Криму. Можливо, саме створення додаткових бар’єрів для пересування громадян на адміністративному кордоні із материковою Україною є головною метою путінського режиму. Адже чим менше пересувань – тим більше посилюється ізоляція півострова, і тим легше тримати ситуацію в Криму під жорстким контролем.

Щоправда, не варто нехтувати і загрозами попсувати нерви, або навіть оголосити повномасштабну війну українському народу напередодні святкування 25-ї річниці Дня Незалежності. Любов до символічних дат та «маленьких переможних війн» - улюблена традиція партійної верхівки та спецслужб колишнього Радянського Союзу, за втратою якого так побивається архітектор «русского мира» Володимир Путін. Схоже, тим чи іншим чином він таки спробує втілити свої військові наміри в життя, аби хоча б у чомусь скопіювати колишню імперську велич СРСР.

Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»

АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО