Зазвичай останні дні серпня батьки та діти проводять у клопотах приготувань до початку нового навчального року. Вже традиційно, незважаючи на всі наявні можливості підготуватися до школи заздалегідь, українці в останній момент докуповують необхідні атрибути для походу їхніх чад до навчальних закладів. Цьогоріч, як і прогнозували економічні експерти, витрати на підготовку до школи лише зросли. Втім, якщо зважати на загальну ситуацію в державі, ціни хоч і зросли, але поки що в межах 20% коридору.
З кожним роком пересічному українцю стає все складніше придбати все необхідне для навчання своїх дітей у школах. На жаль, ціни зростають швидше, аніж прибутки громадян. Але українці не звикли заощаджувати на дітях і завжди з огляду на власні можливості намагаються придбати якомога кращі речі для своїх майбутніх школярів. До того ж, у родині може бути не одна дитина: тоді передосінній період підготовки до школи може стати справжнім випробуванням для родинного бюджету.
Та є й позитивні тенденції: за останні роки серед товарів, необхідних для школи, з’явилася чимала їх кількість вітчизняного виробництва. Деякі з них значно якісніші та подекуди дешевші за імпортовані аналоги.
Не економити на дітях
Цьогоріч загальна вартість усього комплекту необхідного для підготовки першачків до школи зросла в середньому на 15-20%. Найдорожче батькам, як і минулого року, обходиться придбання одягу – шкільної форми, повсякденних речей, спортивного костюму, взуття. В столиці такий набір для хлопчиків може стартувати від 6-7 тисяч гривень, для дівчаток – трохи дорожче, залежно від різноманіття гардеробу та можливостей батьків. В регіонах ціна на підготовку школярів є дещо нижчою: зібрати дитину до школи коштуватиме батькам щонайменше від 4 тисяч гривень.
Далі в списку найбільш витратними речима є канцелярське приладдя та шкільний рюкзак чи сумка. Вартість канцелярії цьогоріч зросла не так суттєво: якщо в 2015 році все необхідне можна було купити від 1000 до 1200 гривень, то напередодні цьогорічного навчального сезону середня ціна на різноманітні комплекти шкільного приладдя зросла до 1500 гривень. Ціна на звичайний шкільний рюкзак стартує від 500-600 гривень й у верхньому діапазоні вартості може досягати кількох тисяч гривень.
Однак так виглядає лише «програма-мінімум» для батьків школяра. Адже вдома доведеться ще обладнати необхідне місце для навчання (робочий стіл, зручний стілець), а також передбачити певну суму для ймовірних витрат вже в перші місяці навчання дитини. Таким чином, враховуючи той фактор, що українці не звикли економити на дітях і завжди намагаються придбати якомога якісніші речі, на підготовку до школи доведеться витратити в середньому від 10 до 15 тисяч гривень.
Звичайно, особливо гостро подібний рівень витрат на собі відчують батьки в регіонах України. І навіть у столиці пересічний дорослий киянин, щоб якісно підготувати дитину до школи, має серйозно затягти пасрк. За даними Держкомстату, в червні середня зарплата в Києві становила трохи більше 8500 гривень на місяць, тоді як у більшості регіонів України ця цифра коливається в межах від 4200 до 5500 гривень.
Аби заощадити, але й водночас купити якомога якісніші речі, українці вдаються до різних способів під час підготовки до нового навчального року. Найпоширеніша практика останніх двох років – закупати товари або обмінюватися ними за допомогою спеціальних сайтів та форумів. Окрім звичайних спеціалізованих інтернет-магазинів, на яких можна придбати необхідні речі за значно нижчими цінами, особливою популярністю стали користуватися такі собі онлайн «дошки оголошень», на яких батьки можуть не лише придбати, але й обміняти непотрібні речі, якими або зовсім не користувалися, або просто виросли з них. Усе це за досить таки помірними цінами.
Й, насамкінець, уже традиційно за останні роки українці надають перевагу походам на ринки та спеціалізовані шкільні ярмарки, на яких можна придбати необхідні речі, канцелярію та приладдя дешевше на 10-15%, ніж ціни в магазинах чи великих торгових центрах.
З усім необхідним для знань?
Поки тривають приготування до школи, українці не надто звертають увагу на роль держави в цьому процесі. Втім, дедалі частіше громадяни починають ставити все більш актуальні питання компетентним органам влади – як на місцевому рівні, так і на загальнонаціональному. Перш за все батьків цікавить, чому шкільна освіта стає дедалі дорожчою, а держава перекладає на плечі платників податків все більше додаткових опцій щодо утримання шкільних приміщень й забезпечення якісного навчального процесу.
Адже минулого року держава загалом витратила на одного школяра близько 850 гривень. До цієї суми входить виплата зарплати вчителям, забезпечення частини підручників та оплата комунальних послуг. Враховуючи, що зарплати вчителям суттєво не зростають, забезпечення підручників так само залишається головною біллю батьків, а комунальні послуги цьогоріч лише зростуть, то цілком імовірно, що українцям доведеться викладати все більше додаткових коштів, щоб їхня дитина мала можливість вчитися в звичайній школі.
Про бюджет розвитку шкільної освіти не йдеться. Вже кілька років поспіль освіта фінансується за залишковим принципом, чимало статей витрат пропонується передати на місцевий рівень й наступного року. Так, наприклад, у Кабміні не полишають намірів передати фінансування професійно-технічної освіти на місцеві бюджети. Цьогоріч ситуація з відсутністю коштів для забезпечення ПТУ силами місцевих бюджеті вже мало не призвела до колапсу. Уряду довелося виділяти додатково близько 500 мільйонів гривень для вирішення фінансових проблем закладів професійно-технічної освіти.
Що вже казати про модернізацію шкіл та забезпечення їх новітніми технологічними розробками. Дотепер це питання залишається прерогативою батьків, спонсорів та представників політичних еліт, які будують плани сподобатися українцям напередодні виборчих перегонів.
Так, різноманітні «приховані» витрати батьків на освітній процес на рік можуть складати від 10 до 20 тисяч гривень залежно від багатьох факторів: стану матеріального забезпечення школи, наявності там повноцінного дитячого харчування (за яке так чи інакше потрібно буде платити), успішності школяра, витрати на підручники, спортивне обладнання, різноманітні свята для дітей.
Обов’язкові витрати – харчування, канцелярія та купівля додаткових підручників – щомісячно в середньому коштуватиме батькам від 500 до 700 гривень. А якщо учень має проблеми з успішністю або готується до вступних іспитів, витрати зростають у рази. Наприклад, за даними опитування, проведеного громадянською мережею «ОПОРА» спільно з фондом «Демократичні ініціативи» ім. І. Кучеріва, батьки випускників шкіл у 2015/2016 навчальному році витрачали на оплату послуг репетиторів для підготовки тестів із ЗНО в середньому 1204 гривні на місяць.
Якщо така тенденція з фінансування освіти збережеться, а економіка країни й надалі відновлюватиметься вкрай повільними темпами, то підготовка до школи, як зрештою й навчання, ставатиме дедалі недоступнішим для пересічних українців. Може статися так, що в Україні посиляться тенденції освітнього майнового цензу, адже для багатьох дітей доступу до якісної початкової та середньої освіти просто не буде, а користуватися цими «благами» зможуть лише учні заможних батьків. Якихось окремих програм допомоги малозабезпеченим сім’ям зі школярами Кабмін, звісно, не розробляє: поки що проблема не виглядає аж занадто серйозною, а більшість батьків продовжують віддавати останню копійку, щоб їхні діти були забезпечені всім необхідним для шкільного процесу навчання.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»