1 вересня – особлива дата, адже саме цього дня мільйони дітей у всій Україні переступлять пороги шкіл. 400 тисяч із них сядуть за шкільні парти вперше. Про те, що чекатиме на школярів у навчальних закладах, мали би потурбуватися чиновники, однак, як правило, цей обов’язок лягає на плечі батьків учнів. Чи змінилося щось цього року і як політики різних рівнів впоралися зі своїми домашніми завданнями, вирішило перевірити «Слово і Діло».
За словами міністра освіти Лілії Гриневич, із 1 вересня 2016 року в 24 регіонах України запрацюють 139 опорних шкіл. При цьому очільниця Міносвіти припустила, що ця цифра може збільшитись, оскільки рішення про створення опорних шкіл (які об’єднають та замінять дрібні сільські школи), ухвалюють місцеві органи влади. Переконатися в правдивості цієї оптимістичної обіцянки ми матимемо змогу вже зовсім скоро.
Втім, деякі політики виступають проти створення опорних шкіл. Серед них – губернатор Волинської області Володимир Гунчик, котрий іще рік тому, 7 вересня 2015-го, пообіцяв, що не закриватиме школи, в яких навчається мала кількість учнів, у разі, якщо ці школи зможуть фінансувати місцеві громади. Також голова Волинської ОДА пообіцяв до кінця 2016 року здати в експлуатацію школу в селі Білин Ковельського району.
Схожі завдання ставлять перед собою й керівники інших областей. Наведемо найцікавіші з них. Наприклад, голова Донецької військово-цивільної адміністрації Павло Жебрівський наприкінці січня пообіцяв до кінця року відкрити опорні школи в Маріуполі та Краматорську, а також школу-хаб у Бахмуті. Щоправда, 22 червня він уточнив, що до початку навчального року їх здати все-таки не вдасться: деякі запрацюють у жовтні-листопаді, деякі – в грудні. Таким чином, почати перетворювати школярів Донбасу на «найосвіченіших і найпатріотичніших дітей» губернатору області, мабуть, вдасться лише з другого семестру. Якщо, звісно, не завадять нові обставини непереборної сили.
Ще один навчальний заклад має побачити світ протягом цього року в Рівненській області – принаймні таку обіцянку дав голова ОДА Олексій Муляренко, який запевнив, що завершить будівництво школи в селі Шпанів. Це сумнозвісний довгобуд, будівництво якого не можуть завершити вже 32 (!) роки. Тож, дотримавши слова, Муляренко має шанс увійти в історію.
Звісно, потреба в нових школах є і в мегаполісах. Найбільше це відчувається в Києві. Тож не дивно, що за останній рік «Слово і Діло» зафіксувало одразу кілька обіцянок щодо будівництва нових загальноосвітніх закладів у місті. Одну з них дав мер Віталій Кличко. За його словами, вже цього року в Києві мають відкритися дві нові школи. Започаткувати будівництво ще однієї пообіцяв народний депутат-мажоритарник Дмитро Андрієвський. Ще одна київська школа – №140 у Святошинському районі – роботи в якій перебували на особистому контролі Кличка, вже відремонтована.
Припинити практику примусового збору коштів на ремонт та інші потреби шкіл пообіцяв міський голова Дніпра Борис Філатов. Як повідомив дніпровський мер учора, за результатами перевірок скарг батьків своїх посад позбулися 14 директорів шкіл, у яких відмовилися прозвітувати про використання зібраних грошей.
Більшість із згаданих у цьому огляді обіцянок мають статус «у процесі виконання». Перевірити, як дотримує слова перед дітьми міністр, депутати або ж ваш мер чи губернатор, можна самостійно, зайшовши у профіль політика на нашому сайті.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» підрахувало вартість середньостатистичного шкільного набору цього сезону. Як відомо, цьогоріч влада Києва виділила 5 млн грн на електронні книги для школярів.