Політична осінь в Україні почалася жваво: до традиційних заяв політиків, пов’язаних із першим вересня (та приправлених активністю збурених перспективою позбавлення стипендії студентів), додалося питання запровадження електронного декларування. Все разом напередодні нового парламентського сезону створило гримучу суміш обіцянок, якими запам’ятається тиждень, що минає.
Топ-3 невиконаних обіцянок
День шахтаря на безгрошів’ї
15 липня міністр енергетики України Ігор Насалик пообіцяв, що борги із заробітної плати працівникам державних шахт будуть повністю виплачені до Дня шахтаря – тобто до 28 серпня. Правдоподібності такій заяві додало те, що днем раніше бюджетний комітет Верховної Ради погодив додаткове фінансування заробітних плат шахтарів у розмірі 200 млн грн. Спочатку ця обіцянка отримала статус виконаної: 11 серпня Міненерго повідомило про направилення погоджених Радою 200 млн грн на підприємства, а 26 серпня Насалик заявив, що відомство ініціювало перегляд цін на вугільну продукцію, що стане гарантією вчасного розрахунку з гірниками.
Проте 31 серпня виявилося, що не всі вони отримали гроші, які заборгувала їм держава: працівники шахти №10 «Нововолинська», так і не дочекавшись обіцяного погашення боргів із заробітної плати, перекрили автомобільну трасу. Акція була організована через відсутність виплат за червень, липень та серпень 2016 року. Загальна заборгованість по зарплатам склала 8 млн грн, із виділенням яких, як повідомили директору шахти Сергію Кожушкіну в Міненерго, виникли проблеми.
«Відродження» та споживчий кошик
Не склалося з виконанням обіцянки і в народного депутата-опозиціонера Артема Ільюка. Річ у тім, що він ще в травні минулого року пообіцяв, що депутатська група «Відродження» в парламенті буде вимагати перегляду споживчого кошика українців. Це питання справді важливе, адже наразі, на думку уряду, на рік середньостатистичному українцеві має вистачати 8 кг свинини, 9 кг ковбаси, 2 кг сала, 2 кг маргарину, 12 рулонів туалетного паперу; в частині предметів побуту до списку необхідних товарів належать меблі (як правило, з розрахунком на 25 років), телефон (також один на 25 років), інші побутові прилади (в середньому на 15 років). І хоча питання перегляду споживчого кошика порушували громадські активісти, конкретно від «Відродження» таких ініціатив «Слово і Діло» так і не зафіксувало.
Нелегітимний Гройсман
У Всеукраїнському об’єднанні «Батьківщина» вважають, що призначення Володимира Гройсмана на посаду прем’єр-міністра відбулося з порушенням процедури. Таку думку 15 липня висловив один із лідерів фракції «Батківщини» в парламенті Сергій Власенко. Тоді ж він пообіцяв, що політична сила звернеться до суду з вимогою скасувати рішення про призначення Гройсмана. Насправді, представники партії неодноразово судилися з урядом, зокрема щодо тарифних питань. Однак позову щодо неправомірності прем’єрства Гройсмана станом на 29 серпня вони не зареєстрували. Оскільки часу для звернення до суду минуло достатньо, «Слово і Діло» надало цій обіцянці статус «не виконано».
Топ-3 виконаних обіцянок
Запуск електронного декларування
Про те, що система електронного декларування майна та доходів нарешті запрацює у вересні, говорили чимало політиків. Серед них – міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який, розуміючи важливість цього факту для євроінтеграційних процесів, 17 серпня запевнив, що система буде запущена повноцінно до кінця місяця. 1 вересня стало відомо про те, що Державна служба спеціального зв’язку видала системі Атестат відповідності КСЗІ. Таким чином, у День Знань, після двотижневих перипетій навколо системи, вона нарешті була запущена, а Клімкін отримав чергову – одинадцяту – виконану обіцянку до свого досьє.
Початок роботи опорних шкіл
Перше вересня 2016 року запам’ятається ще й тим, що саме цього дня в Україні запрацювали перші опорні школи – загальноосвітні навчальні заклади, мета яких – об’єднати дрібні місцеві (наприклад, сільські) школи з метою оптимізації й покращення якості навчання. Наприкінці липня міністр освіти і науки України Лілія Гриневич обіцяла, що з нового навчального року в Україні почнуть роботу 139 таких шкіл. Проте територіальні громади перевиконали план і до осені було створено 144 опорних школи.
Ліквідація наслідків стихії на Закарпатті
30 червня, після градобою, що стався 21 червня на Закарпатті, голова місцевої облдержадміністрації Геннадій Москаль пообіцяв, що буде особисто домагатися компенсації завданих стихією збитків. Сильний град, який у ДСНС визнали надзвичайною подією регіонального рівня, побив дахи 42 будівель у Виноградівському районі області, трохи менше постраждали населені пункти Мукачівського, Хустського та Іршавського районів. Серед них опинилися як об’єкти соціальної сфери, так і приватні будівлі.
«Там, де шиферна покрівля пошкоджена частково, буде ставитися новий шифер, а на інших об’єктах покрівля має стати металочерепичною, щоб убезпечити будівлі від подальших можливих стихій. Через два тижні – перша перевірка щодо стану виконання робіт. Усе має бути зроблене в стислі терміни. Щойно проектно-кошторисна документація буде готова, я особисто відвезу її до Кабміну й добиватимуся виділення компенсації за завдані збитки», – зазначив тоді Москаль. Відповідно до розробленої кошторисної документації, сума збитків для відшкодування склала 100,537 млн грн. І хоча в повному обсязі покриття збитків Москалю домогтися не вдалося (місцеві бюджети виділили 3 млн грн на ремонт соціальних об’єктів, а з Держбюджету було направлено 22,9 млн грн), обіцянку Москаля можна вважати виконаною, адже виділення цих коштів відбулося за його безпосередньої участі (принаймні, так стверджує сам закарпатський губернатор).
Топ-3 обіцянок у процесі виконання
Торти, стипендії та популізм
Першого вересня прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв запровадити академічні та соціальні стипендії для студентів. Так він відреагував на чутки про скасування стипендій, що сильно збурили студентське середовище. «Вкотре вражає те, що популісти готові перебрехати все, що тільки можна. Зі здивуванням дізнався, що деякі політики в деяких вишах сьогодні розповідали, що тепер нібито вже й стипендій не буде! Сьогодні ж 1 вересня, а не 1 квітня! Стипендії були, є і будуть. Причому навіть двох видів - академічні, які призначаються за успіхи в навчанні, і соціальні, які мають отримувати ті студенти, хто реально потребує державної підтримки», – запевнив глава уряду. Також він пообіцяв із 2017 року збільшити фінансування освіти приблизно на 10 млрд грн, за рахунок яких прем’єр, зокрема, планує підвищити зарплати освітянам. «Допомогти» йому впоратися з цим завдання пообіцяв лідер «Опоблоку» Юрій Бойко, котрий заявив, що фракція не проголосує за проект Держбюджету на наступний рік, якщо він передбачатиме зменшення видатків на освіту.
Житло й земельні ділянки олімпійцям
Щедро віддячити киянам-призерам Олімпійських ігор у Ріо-де-Жанейро пообіцяв київський міський голова Віталій Кличко. 30 серпня він заявив, що ухвалене рішення про виділення однокімнатних квартир гімнастці Ганні Різатдіновій, фехтувальниці Олені Вороніній і тренеру гімнаста Ігоря Радівілова Вячеславу Лаврухіну. Олімпійський чемпіон зі спортивної гімнастики Олег Верняєв, борець Жан Беленюк і п’ятиборець Павло Тимощенко отримають по земельній ділянці. Ще одному тренеру, наставнику Беленюка Артуру Дзігасову, столична влада обіцяє подарувати двокімнатну квартиру.
Позбавлення недоторканності Новинського
Якщо Генеральна прокуратура України надасть докази правопорушень «опоблоківця» Вадима Новинського, фракція «Народного фронту» проголосує за зняття з нього недоторканності в повному обсязі. Про це повідомив нардеп Андрій Тетерук. «Народний фронт» уважно розгляне подання, яке внесуть до Верховної Ради. Якщо Новинський зобов'язаний відповідати за скоєні злочини, він отримає 82 голоси від «Народного фронту» на позбавлення депутатської недоторканості та притягнення до відповідальності. Це стосується будь-якого народного депутата, який зловживатиме повноваженнями та вчинятиме злочини проти України. Вважаю, що це не останній випадок. Дуже багато депутатів потребують особливої уваги Генпрокуратури», – зазначив Тетерук. Як відомо, депутата-мільярдера можуть звинуватити в нападінні на митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського УПЦ МП Олександра Драбинка.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»