Сьогодні, 6 вересня, розпочалася п’ята сесія Верховної Ради України VIII скликання. На порядку денному величезна кількість нагальних питань – таких, як децентралізація, закон про спецконфіскацію, визначення складу ЦВК, недоторканність депутатів та суддів і багато іншого. Сьогоднішній огляд законопроектів присвячений тим законодавчим ініціативам, які можуть бути винесені на розгляд парламенту найближчим часом.
Правосуддя
Непомірні ставки судового збору, нескінченні розмови про всеохоплюючу децентралізацію та непомірну завантаженість суддів, підігріті бажанням отримати електоральні бонуси, наштовхнули окремих народних обранців на думки про раціональність надання виборцям альтернативного від судового шляху врегулювання суперечок і конфліктів. Мотиви законодавця зрозумілі, адже навряд чи хтось стане заперечувати той факт, що в існуючих економічних реаліях судові тяжби в кінцевому підсумку виявляються далеко не завжди по кишені громадянам, особливо тим, кого прийнято відносити до соціально незахищених верств населення. У зв'язку з цим розроблені та винесені на розгляд основний (№3665) та альтернативний (№3665-1) законопроекти «Про медіацію», які не стільки відрізняються в принципових підходах регулювання правовідносин, скільки мають різну юридичну техніку та стилістику формулювання окремих правових норм.
Кожен із документів містить трохи більше 20 статей, якими пропонується доповнити національне законодавство інститутом досудового врегулювання суперечок і конфліктів. Неважко здогадатись, що йдеться про медіацію – правовий інструмент конструктивного врегулювання спорів за участю спеціально навчених фахівців – посередників із подальшим пошуком креативних шляхів їх вирішення. Медіація є однією з найпопулярніших форм врегулювання конфліктів у розвинення країнах світу. Вона отримала значний розвиток у країнах Європейського Союзу, Австралії, США. Цілком можливо, що скоро й наші співвітчизники зможуть скористатися таким способом вирішення своїх побутових проблем.
Розглядаючи питання, що стосуються сфери правосуддя, варто звернути увагу на законопроект №3660 «Про внесення змін до Закону України «Про третейські суди» щодо приведення його у відповідність із вимогами міжнародних правил арбітражу». Це той випадок, коли власне сам документ має технічний характер, складається всього з кількох речень, але його значимість складно переоцінити.
Суть законопроекту зводиться до приведення чинної редакції Закону до вимог міжнародних правил арбітражу, а також виключення існуючих лазівок та правової невизначеності, які слугували можливістю для різного тлумачення судами його норм і як наслідок – ухвалення різних рішень. Законодавець пропонує в самому законі уточнити, що фізичні та юридичні особи можуть передати на розгляд третейського суду будь-який спір, крім випадків, передбачених саме цим законом, виключивши чинну до цього загальну фразу: «передбачених законодавством».
Бізнес
Укотре під соусом адаптації окремих положень законодавства України до європейської правової практики, народні обранці планують проштовхнути правки до окремих законодавчих актів країни. В даному випадку мова йде про підготовлений до другого читання законопроект №2764 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу». Та, незважаючи на усталений стереотип, цей документ дійсно орієнтований на добрі цілі. Так, документ захищає права кредиторів господарських товариств у майнових взаємовідносинах. На законодавчому рівні закріплюється можливість надання такій особі права розпорядитись боргом товариства шляхом отримання частки в даному бізнесі, пропорційної статутному капіталу, із наступними виплатами дивідендів на загальних правах учасника. Іншими словами, пропонується запровадити можливість конвертації зобов'язань юридичної особи перед кредитором на внесок цього кредитора до статутного капіталу, тобто відбуватиметься зарахування грошових вимог кредитора до товариства в обмін на корпоративні права в збільшеному статутному капіталі. Для товариства це означатиме погашення боргу перед кредитором, який, в свою чергу, отримує частку в статутному капіталі цього товариства.
З одного боку, це досить непоганий спосіб захисту інтересів кредитора та залучення іноземного інвестора, а з іншого – законопроект змусить кінцевих бенефіціарів переглянути розмір статутного капіталу юридичної особи для мінімізації ризиків втрати контролю над ним. В цілому, закладена в документі ідея вже більше двадцяти років успішно застосовується в Польщі, а тому є підстави вважати, що, попри недоліки юридичної техніки, парламент, мабуть, все ж таки підтримає даний законопроект.
Подолання вето Президента
На цьому пленарному тижні для подолання вето Президента виноситься лише один законопроект – №1165 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі громадянського суспільства в боротьбі з корупційними злочинами», докладно про який ми писали в огляді від 5 липня.
Хвилинка лобізму
Незважаючи на євроінтеграційний напрямок, проголошений демократичним урядом і не менш демократичним парламентом, порядок денний наповнений лобістськими законопроектами більше, ніж «революційно-євроінтеграційними». Але нічого нового порівняно з минулою сесією не буде, тому пропонуємо Вам ознайомитися з аналізом лобістських законопроектів №3873 «Про внесення змін до Закону України «Про Митний тариф України" щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку з метою першочергового забезпечення потреб оборонної промисловості та відбудови об'єктів інфраструктури» та 2971-д «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які нівелюють ті обмеження, які були введенні 28 грудня 2014 року з прийняттям Закону України № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» в огляді від 31 травня.
Місцеве самоврядування
2 листопада 2015 року у Верховній Раді був зареєстрований поданий народним депутатом Миколою Федоруком законопроект №3390 «Про внесення змін до Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» щодо забезпечення державної підтримки добровільного об'єднання територіальних громад». На думку розробника документу органи місцевого самоврядування обласного рівня не завжди своєчасно та правильно приймають рішення щодо ухвалення перспективних планів формування спроможних громад, через що страждає хід реформи. Тому ініціативою пропонується, в разі зволікання обласних рад, наділити Кабінет Міністрів України можливістю визнати створені об’єднані територіальні громади, такими, що відповідають перспективному плану формування територій громад. Іншими словами, автор законопроекту пропонує не зважати на точку зору органів місцевого самоврядування обласного рівня в ході реалізації реформи та позбавити відмову обласної ради у схваленні проекту перспективного плану вирішального значення.
Після зниження соціально-політичного ажіотажу навколо об’єднання громад, слід відзначити, що чинне законодавство, хоч і проголосило об’єднання територіальних громад добровільним, та це скоріш формально, ніж практично. У процедурі вирішення відповідних питань органам виконавчої влади відведено ключові ролі, а законопроект №3390 покликаний посилити їх позиції.
Численні витки політичної кризи та блокування трибуни під час останньої сесії Парламенту відповідним чином відобразились на ефективності роботи даного органу. Йдучи на літні канікули, народні обранці залишили недопрацьованими ряд законопроектів, з якими ми вже мали можливості ознайомитись у минулих статтях. Окремі документи очікують розгляд на цьому тижні. Серед них на особливу увагу заслуговують:
№2297 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних текстових повідомлень», який стосується законодавчого врегулювання акумулювання благодійних пожертв, що здійснюються за допомогою електронних пристроїв за допомогою sms-повідомлень. «Слово і Діло» докладно розповідало про це в огляді роботи Верховної Ради від 31 травня;
№3467 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення сприятливих умов для впровадження благодійних телекомунікаційних повідомлень)», що нерозривно пов’язаний із попереднім документом. Ця законодавча ініціатива звільняє згадані sms-повідомлення як окремий вид благодійності від оподаткування. Очікується, що це має сприяти популяризації й розвитку благодійної справи. Згідно з нормами проекту також передбачається звільнення оператора телекомунікаційних послуг від оподаткування ПДВ операцій з надання послуг у частині опрацювання благодійного sms. Докладніше читайте в матеріалі від 14 червня;
№0940 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування спадщини)», розроблений у 2014 році народними обранцями – мажоритарниками Сергієм Міщенком та Олегом Лукашуком. Суть документу полягає у спрощенні порядку та зменшенні фінансових витрат громадян при оформленні прав власності на майно в порядку спадкування. Пропонується звільнити громадян від сплати податку на доходи фізичних осіб при оформленні спадщини від родичів. Про це ми вже також писали в огляді від 12 липня.
Інформаційна політика
Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (щодо захисту інформаційного простору України) №3562 впроваджує додаткові обмеження щодо поширення матеріалів, які транслюються. Відтак, встановлюється відповідальність за трансляцію програм, або їх відеосюжетів, які можуть завдати шкоди фізичному, психічному чи моральному розвитку дітей та підлітків, якщо вони мають змогу їх дивитися; телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію, або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України; аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці тощо.
Цікавим моментом є те, що автори законопроектів пропонуються штрафувати без попередження не тільки ТРК, а й провайдерів, які надають послуги із трансляції контенту. Останнє є доволі суперечливим, адже навряд чи провайдер завжди адекватно може оцінити чи підпадає контент під обмеження, і найм додаткових людей під виконання цієї функції тільки збільшить вартість послуг провайдера, але не матиме жодних практичних наслідків. Також вводяться додаткові умови переоформлення ліцензії, а саме пропонується зобов’язати власників ТРК переоформлювати ліцензію кожного разу, коли змінюється її структура власності, що не відповідає політиці дерегуляції, яка анонсується українською владою ще з березня 2014 року.
Народні обранці продовжують опікуватися долею телерадіомовлення й нарешті в зал виноситься законопроект №3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який покликаний суттєво збільшити, хоча можливо лише на папері державну підтримку українського кінематографу. Окрім державної підтримки для україномовного кіно та чіткого механізму оцінювання кінопродукту цей законопроект також покликаний регулювати повноваження Ради з державної підтримки кінематографії. Слід зазначити, що парламентарі суттєво доопрацювали законопроект до другого читання і до найбільш цікавих змін у ньому слід віднести те, що відтепер пропонується виключити перевірку кандидатур членів Ради з державної підтримки кінематографії з-під дії Закону «Про очищення влади».
Особливо це цікаво у контексті того, що Рада є головним розпорядником Державного фонду підтримки кінематографії України. Нагадаємо, що, відповідного до чинного законопроекту, до цього фонду направляється не менше 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України, а також доходи від майнових прав на використання фільмів, створених за рахунок держбюджету. Відповідно, фінансування планується на рівні 1,5 млрд грн на рік, що може й не дуже багато для відновлення українського кіно, але достатньо, щоби збагатилися члени Ради з державної підтримки кінематографії.
Ну, і, звичайно, викликає захоплення стаття 9 законопроекту, яка передбачає можливість зміни «істотних параметрів фільму» уже після отримання ним державної підтримки, що створює доволі сильні корупційні ризики. Слід також зазначити, що цей законопроект написаний із порушенням норм регламенту та правил нормотворчості, адже ініціатори законопроекту не пояснили, де саме держава має знайти 1,5 млрд грн.
Також народні обранці вирішили збільшити санкції для суб’єктів телерадіомовлення. Йдеться, зокрема, про законопроект №4815 «Про телебачення і радіомовлення» (щодо удосконалення процедури застосування санкцій Національною Радою)». Зокрема планується ввести штрафи за:
трансляцію телепередач, виготовлених після 1 серпня 1991 року, що містять популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що виправдовують чи визнають правомірною окупацію території України;
трансляцію аудіовізуальних творів (фільмів, телепередач, крім інформаційних та інформаційно-аналітичних телепередач), одним із учасників яких є особа, внесена до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, оприлюдненого на веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах культури та мистецтв.
Відповідно, всі телеканали, які транслюють російський контент змушені будуть або потонути в позовах, або змінити редакційну політику. Найбільше від цього постраждають такі ЗМІ, як «Інтер» та «Україна».
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»