Часткове зняття суддівської недоторканності – ось, мабуть, головний елемент капітальної суддівської реформи, що вступила в силу два тижні тому. Принаймні так вважає «широкий загал», оскільки нюанси всіх змін невтаємниченій людині ось так відразу усвідомити важко. І що ж? Перший же затриманий на хабарі суддя вийшов на свободу під заставу, що дорівнює сумі хабара. Прекрасний привід для піару офіційних антикорупціонерів – дивіться, мовляв, ми намагаємося, а ця «злочинна влада» (або, якщо завгодно, «стара система») впирається. Але чи все так однозначно? Розбираємося.
Ганьба зі звільненням парламентом «через одне місце» 29 суддів 29 вересня, напередодні набрання чинності змін до Конституції в частині судоустрою – це ще квіточки порівняно з тим, що взагалі відбувається сьогодні в «реформованій» третій гілці влади. Квіточки, щоправда, пахнуть дуже недобре–– великою ймовірністю швидкого скасування швидко-кнопкового звільнення суддів через цілий букет порушень. А сама судова гілка скоріше спиляна, ніж щеплена чимось багатообіцяючим (якщо використовувати садові аналогії).
«Зірвався з гачка»
Здійснилося! Першого суддю «пов'язали» на хабарі браві НАБУшники (раніше-то затримувати суддів було не можна – тільки за згодою парламенту)! Подробиці цієї «радісної» події: «7 жовтня детективи Національного антикорупційного бюро України спільно з працівниками департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції викрили суддю Жовтневого районного суду міста Дніпро, який вимагав та отримав неправомірну вигоду в розмірі 10 тисяч доларів. Хабар суддя отримав «за вплив на ухвалення рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави (маються на увазі поліцейські – Ред.)». Ну ось же воно – те, за що боролися, Конституцію перекроювали, гранти західні освоювали й навіть шкарпетки дорогущі антикорупціонерам купували!
Але вже за добу молодий червонощокий глава Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назар Холодницький випромінював у соцмережах не оптимізм, а скорботу й глибоке розчарування (хоча посада і навіть прізвище зобов'язують його бути з холодною головою). «Незважаючи на перешкоди з боку деструктивних сил (це хто ж посмів?! – авт.), прокурори САП і детективи НАБ України продовжують у рамках чинного законодавства боротьбу, здійснюючи копітку й нелегку роботу зі знищення корупції в державі», – ось так почав свою розповідь у Facebook глава САП. Далі – короткий рапорт про затримання судді, а потім головне: моторошна зрада! Цитата з того ж посту: «Прокурори САП просили обрати зазначений запобіжний захід (взяття під варту – Ред.), проте постановою слідчого судді (Солом'янського суду Києва – Ред.) підозрюваному «колезі» обрано запобіжний захід у вигляді лише застави в сумі 260 тисяч грн».
Щоб довго не зупинятися на цій історії, процитуємо коментар до цього несамовитого посту пана Холодницького (з його фірмовою припискою «далі буде...»). Так ось, якийсь Леонід Маслов написав, що застосовувана до судді стаття передбачає максимум 5 років позбавлення волі й далі посилається на закон: згідно з п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК, тримання під вартою в такому разі до раніше не засудженої особи не може застосовуватися взагалі, якщо вона не ховалась, не перешкоджала й не отримувала інших підозр. Крім того, прокурори не могли вимагати лише взяття під варту, не визначивши як альтернативу заставу й те, що її граничний розмір у такому разі мав становити 29 тисяч гривень. Коментатор резюмує: «Яким би не було моє ставлення до мерзотника, вважаю неприпустимим так маніпулювати громадською думкою, з натяками на «колегу» й оскарження, мовляв, завдяки корпоративному кумівству суддя Солом'янського суду щось не таке ухвалив». Процитував я так рясно незнайому людину тому, що абсолютно з нею згоден, а плагіатом займатися не хочу.
Для довідки (цікаво ж): слідство вважає, що скандальний суддя Вадим Галічий дізнавався про матеріали кримінальних проваджень і підозрюваних у них осіб. Потім знаходив цих людей і пояснював, що в них великі проблеми, проте він має значний вплив на слідчих і може допомогти уникнути кримінальної відповідальності за винагороду. І, кажуть, допомагав. Вдома в нього знайшли 55 тисяч доларів, 13 тисяч євро, 138 тисяч гривень та ювелірні вироби. Ось із такими суддівськими кадрами ми увійшли в еру нового правосуддя.
Кому що, а ось НАБУ для повного щастя не вистачає права на самостійне прослуховування й антикорупційних судів, на створення яких найближчим часом сподівається глава відомства Артем Ситник. Ким і як він збирається їх укомплектовувати? І що вони будуть розглядати, якщо в НАБУ немає жодної завершеної справи? Але це предмет окремої публікації.
Суддю на мило?
Увага! Рада суддів України рекомендувала припиняти судовий процес у разі загрози життю й здоров'ю суддів, а також масових акцій. Про це на брифінгу в понеділок повідомила голова Ради суддів України Валентина Симоненко. За її словами, сьогодні 53% суддів не мають охорони! Ввечері того історичного дня, коли набула чинності судова реформа, 30 вересня, поліція взагалі зняла охорону з судів. Відновити її частково вдалося лише за добу. Суть проблеми така: відповідно до законодавства, охорону суддів повинна забезпечити служба судової охорони, а до її створення – бійці Нацгвардії та Національної поліції. Симоненко нарікає: «А тепер уявіть, що було б зі справами, що перебувають у будівлях судів, серверами, в які могли вторгнутися або просто викрасти. Такими діями поліція намагається тиснути на суди». Ось вона – турбота держави й особисто міністра Арсена Авакова про право кожного громадянина на справедливий суд!
Голова суддівського самоврядування констатує: «Відсутністю охорони судів або потуранням із боку правоохоронців активно користуються й «громадські активісти», які намагаються тиснути на суддів, погрожувати їм і залякувати». І це не перебільшення – таких фактів уже є кілька за останні дні. Наприклад, 5 жовтня, скориставшись відсутністю охорони Одеського апеляційного суду та Господарського суду Одеської області (вона була знята з будівлі ще 20 квітня цього року) «громадські активісти» увірвалися до залу засідань, де проходив розгляд справи, й облили служителів Феміди зеленкою. І таких випадків дуже багато. Ну, справедливості заради, треба відзначити, що наші суди, дуже м'яко кажучи, далеко не завжди виносять законні рішення. Але якщо поливати суддів зеленкою під час виконання обов’язків, то це вже не прогресивне зняття недоторканності з людей у мантії (коли вони без мантії), а якесь Сомалі виходить (не в сенсі зеленки, а за ступенем правового нігілізму).
Обережно, суд закривається
Ви десь чули про масовий набір нових суддів і терміни запуску судів у різних регіонах? А невисокого зросту лисуватий депутат не оголосив ще себе головним консультантом із судової реформи – наступної після приголомшливо успішної реформи поліції? Ось і автору статті нічого подібного поки ніде не траплялося. Згадати про нову поліцію тут цілком доречно – адже нам уже обіцяли залізний правопорядок, а тепер от ґрунтовно перетрушують систему правосуддя. Але ж із внутрішніх органів масово викидали «ментів поганих» (а не якихось там 29 «нещасних» суддів) і набирали молодиків із палаючими поглядами. А ось судді і самі масово звільняються, і замінити їх поки ніким. Ви в курсі, що зараз в Україні є вже 8 (!) судів, в яких у всього складу суддів закінчились повноваження або вони вже звільнилися? Глава Державної судової адміністрації повідомляє, що взагалі без чинних судів залишилися Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області, Новогродівський міський суд Донецької області, Яремчанський міський суд Івано-Франківської області, Карлівський районний суд Полтавської області, Лохвицький районний суд Полтавської області, Радивилівський районний суд Рівненської області, Козівський районний суд Тернопільської області, Шполянський районний суд Черкаської області. А крім того, зараз у країні є 71 суд, де має повноваження лише один суддя, і 124 суди, де працюють два судді з повноваженнями (загалом в Україні налічується 801 суд).
Що це означає на практиці? Цитата з брифінгу згаданої вище Валентини Симоненко: «Потрібно розуміти, що навіть якщо працює один суддя в суді, то це означає, що автоматичний розподіл справ у суді здійснюється формально, оскільки просто немає вибору, на кого розподіляти справу. Крім цього, в такій ситуації гостро стоїть проблема зі слідчими суддями, оскільки не кожен суддя виконує таку функцію. Складна проблема виникає і зі спеціалізацією суддів, оскільки одні й ті ж судді змушені розглядати кримінальні та цивільні справи, і справи про адміністративні правопорушення». Що ж краще – мати суддів-хабарників, як схоплений у Дніпрі, суддів-порушників присяги, як звільнені парламентом 29 вересня, або не мати суддів взагалі? У дівчинки в радянському фільмі «Подкидыш» вибір був набагато простіший (пам'ятаєте: «Скажи, маленька, що ти хочеш: щоб тобі відірвали голову чи їхати на дачу?»).
У профільному законі й у змінах до Конституції в частині судоустрою не вказані терміни того, скільки громадянам доведеться чекати призначення нових суддів. Спочатку має бути створена Вища рада правосуддя, потім проведені конкурси й лише тоді шлях до призначення нових суддів буде відкритий. Правова держава з цілими районами, позбавленими правосуддя?! Яку ж таку реформу після поліцейської та судової нам запропонують?..
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»