Останній тиждень в Україні минув під супровід новин мілітарного характеру. Цьому сприяли, по-перше, День захисника України, що припав на п’ятницю, по-друге, виставка «Зброя та безпека», що викликала значний інтерес навіть у людей, які не мають стосунку до військової справи. Окремої розмови вимагає виконання «Мінська» і, зокрема, процес розведення сторін на Донбасі, котрий застопорився на Станиці Луганській… Втім, за цими подіями, що лежать на поверхні, малопоміченими пройшли інші, не менш важливі в довгостроковій перспективі новини, які знайшли відображення в обіцянках вітчизняних політиків.
Топ-3 невиконаних обіцянок
Інвестиції без супроводу
13 червня прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв найближчим часом відкрити в Україні агентство з просування інвестицій. Цю заяву він зробив у присутності міжнародних партнерів на українсько-шведському діловому форумі, проте втілювати сказане в життя взявся не одразу: про початок роботи над створенням Офісу сприяння інвестиціям голова уряду оголосив лише 8 серпня. Тоді ж прем’єр окреслив і головні завдання Офісу: розвиток інвестиційного потенціалу України, просування країни у світі, залучення топових міжнародних інвесторів та супровід їхніх інвестицій. От тільки строки запуску органу постійно відкладалися: спочатку Гройсман говорив, що він запрацює до 1 вересня, потім – до кінця вересні, потім – на початку жовтня. Днями глава уряду знову відтермінував строк створення інвестиційного офісу, цього разу – до кінця другої декади жовтня. «Слово і Діло» вирішило не давати прем’єру чергового шансу і присвоїло цій його обіцянці статус «не виконано».
Холоди прийшли, як завжди, несподівано
Попри те, що цього тижня в Україні почалося повноцінне підключення житлових будинків та об’єктів соціальної інфраструктури до теплопостачання, низка обіцянок, пов’язаних із початком опалювального сезону все ж залишились невиконаними. Наприклад, київський мер Віталій Кличко не встиг обладнати всі столичні будинки тепловими лічильниками: реалізації цього завдання завадили приблизно 10% будинків через заблоковані рахунки комунальних підприємств. Не менш фантастичні плани озвучував голова Вінницької ОДА Валерій Коровій, коли у квітні заявив, що до початку опалювального сезону переведе на альтернативні види палива 47 котелень бюджетних установ. Проте станом на 4 жовтня по області були введені в експлуатацію тільки 27 таких котелень, ще на 13-ти роботи з переобладнання були на завершальній стадії. Враховуючи цей факт, можна припустити, що до опалювального сезону, що стартував у Вінницькій області 10 жовтня, місцевий губернатор не міг забезпечити запуск більше, ніж 40 переобладнаних котелень.
Дніпро так і залишився Дніпром
Безглузду спробу відстояти архаїчну назву «Дніпропетровськ» зробили в «Опозиційному блоці», звернувшись до Конституційного суду з вимогою визнати неконституційною постанову Верховної Ради, в якій ішлося про перейменування міста на Дніпро. Формальним приводом для збереження старої назви міста став перевірений прийом: мовляв, друга частина назви є даниною шани не Григорію Петровському, а апостолу Петру. Олександр Вілкул навіть законопроект зареєстрував «щодо перейменування географічних об'єктів шляхом зміни походження (етимології) назви географічного об'єкту з залишенням незмінним написання цієї назви». Проте Рада його законопроект проігнорувала, як і КСУ – його звернення щодо визнання неконституційності дій парламенту. Нардеп, звісно, не міг не знати, що Конституційний суд не стане розпорошуватись на такі питання, проте реверанс у бік виборців екс-кандидата в мери Дніпра зарахований.
Топ-3 виконаних обіцянок
Гройсман і розвиток промисловості
На відміну від Офісу сприяння інвестиціям, обіцяний головою уряду Володимиром Гройсманом Нацкомітет із промислового розвитку таки запрацював на початку жовтня. Спочатку, правда, планувалося, що це буде новий департамент у структурі Мінекономрозвитку – про це прем’єр заявив 6 липня. А вже 11 жовтня міністр економічного розвитку Степан Кубів відзвітував про створення Комітету. «Важливо, що до розробки концепції створення Національного комітету промислового розвитку ми залучили широке коло підприємців, науковців, міжнародних експертів та представників громадськості. Усі брали активну участь та надали значну кількість пропозицій та рекомендації», – написав він тоді на своїй сторінці в Facebook.
Змінений закон про держслужбу
Народний депутат від «Самопомочі» Олена Сотник, як і обіцяла, подала до Ради правки до законопроекту №4370-1 «Про державну службу» до другого читання. «У нас є посилення вертикалі Президента за рахунок жонглювання різними повноваженнями. Тут у нас іде грубе порушення субординації… За логікою речей, якщо є центральна виконавча влада, тобто міністерства, то цілком логічно, що має бути продовження на місцях, тобто місцеві органи виконавчої влади. Субординація під собою розуміє, що їх мають призначати органи виконавчої влади, а ніяк не Президент… Закон прямо протирічить нормам, які прописані в Конституції… Ви відкриваєте 118-ту статтю, дивитесь там, що там чітко все прописано, це норма прямої дії, а в його законі (нардепа Артура Герасимова – Ред.) ця норма переписується в зовсім інший спосіб», – говорила в липні цього року, критикуючи ухвалений тоді ще в першому читанні законопроект Сотник. І треба сказати, що нардеп непогано попрацювала, оскільки відповідних правок «Слово і Діло» нарахувало аж 38, щоправда враховані були лише 3.
Стратегічне планування від Нищука
У квітні 2016-го міністр культури Євген Нищук заявив, що має намір реформувати своє відомство. Він, зокрема, пообіцяв створити в рамках міністерства департамент із розвитку культурних індустрій, інноваційних процесів і стратегічних досліджень. Створений за ініціативою Нищука підрозділ отримав дещо іншу назву – Управління стратегічного планування та розвитку, проте суть його та ж сама. Як з’ясувало «Слово і Діло», до його складу входять сектор розвитку креативних індустрій, а також відділи аналізу і стратегічного планування та регіональної політики.
Топ-3 обіцянок у процесі виконання
Тернистий шлях до енергонезалежності
Подібно до попередника, нинішній голова уряду Володимир Гройсман активно спекулює на темі енергоефективності та позбавлення України від зовнішньої енергетичної залежності. Так, 11 жовтня прем’єр-міністр пообіцяв уже до кінця поточного року завершити розробку Енергетичної стратегії України. Це, до речі, одна з багатьох грандіозних обіцянок членів уряду, які вони мають реалізувати до кінця року.
Подорожувати по-новому
Невдовзі користуватися послугами української залізниці стане значно безпечніше й приємніше – принаймні так обіцяє міністр інфраструктури України Володимир Омелян. 10 жовтня він заявив, що санітарні норми обслуговування пасажирів «Укрзалізниці» будуть виведені на новий рівень. «Будуть внесені зміни до стандартів, відмовимося від подушок «на пір'ї» і ковдр у пилюці. Буде введено європейський сервіс, який повністю відповідатиме гігієні та зручності. Цікава особливість, як тільки відмовилися від корупційних схем при закупці миючих розчинів – одразу стало можливим відмити вагони від багаторічного бруду. І, так, знімемо фіранки чи, як дехто їх називає, «занавіски». Виключно ролети на вікнах», – анонсував міністр.
«Євробачення», за яке не соромно
Оскільки місцем проведення пісенного конкурсу «Євробачення-2017» у Києві обрано Міжнародний виставковий центр на Лівому березі, питання благоустрою прилеглих до локації територій стоїть досить гостро: це вам не «причесаний» насичений історичними пам’ятками й фешенебельними закладами центр міста, тож, аби не розчарувати гостей із Європи, доведеться попрацювати. Саме це й пообіцяв міський голова столиці. Віталій Кличко під час засідання оргкомітету з підготовки до проведення Євробачення запевнив, що благоустрій територій, прилеглих до офіційних локацій конкурсу, буде проведено на найвищому рівні. Він відзначив, що столична влада сконцентрується на ремонті доріг, облаштуванні інфраструктури навколо МВЦ. Зокрема, у планах міста – облаштувати Микільсько-Слобідську набережну. Всі незаконні МАФи, які розташовані на підходах до МВЦ, будуть знесені, також запевнив Кличко.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»