Верховна Рада розпочинає черговий пленарний тиждень. Цього разу він буде присвячений питанням оборони та національної безпеки, ЖКГ та соціальних гарантій, а в четвер передбачений розгляд у першому читанні проекту про Державний бюджет України на 2017 рік.
Державний Бюджет
Головним трендом цього тижня має стати проект закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» (№5000), який планується прийняти в першому читанні.
Яке ми вже писали, попри всі завіряння Президента в тому, що Бюджет-2017 буде соціальним, на жаль, він таким не є. Більше того, якщо буде ухвалений законопроект №5130 про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким передбачено низку заходів зі зменшення навантаження соціальних виплат на витратну частину Бюджету, а простими словами - скасування низки пільг, то 2017 рік стане першим роком, коли держава просто самоусунеться від соціальних проблем своїх громадян.
Проектом Закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» заплановано:
доходи Державного бюджету України в сумі 706.269.842.000 грн;
видатки Держбюджету в сумі 775.264.9461.000 грн;
повернення кредитів до Державного бюджету України в сумі 6.206.862.6000 грн;
граничний обсяг дефіциту Бюджету в сумі 77.547.000.000 грн.
Відтак, дефіцит Бюджету має складати 69 млрд грн. Попри всю розрекламованість спецконфіскації та заяви пані Чорновол, що вона принесе державі 50 млрд грн, ті хто планували Бюджет, були більш прагматичними, а тому заклали в нього лише 10,5 млрд грн зазначених доходів. У той же час слід відзначити, що проект закону №5142 (про спецконфіскацію) спробують прив’язати до закону про Бюджет пакетно до другого читання.
Ріст ВВП має становити 3%, хоча ці дані є відносно завищеними, адже МВФ прогнозує для України ріст на рівні 2,5%, Всесвітній банк – 2%, інвестбанк GoldmanSachs – 1,5%. Також нереалістичним видається прогноз утримання гривні на рівні 27,8 грн/дол. Більш реалістично виглядає прогноз інвестбанку GoldmanSachs – 30 грн/дол.
Мінімальна заробітна плата, а відповідно – і пенсія та інші соціальні виплати, збільшаться на 10%. Але суттєво життя українців не покращиться, адже цей ріст, скоріше за все, буде розмитий інфляцією, що запланована на рівні 8,1% (хоча фактично буде становити не менше 11%).
Також планується наділити Кабінет Міністрів України можливістю в разі потреби здійснювати випуски облігацій внутрішньої державної позики, що перевищують обсяги, встановлені законом про Державний бюджет, із подальшим придбанням у державну власність в обмін на ці облігації акцій додаткової емісії банків з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного цим Законом. Наслідком цього буде збільшення внутрішнього боргу, що є доволі небезпечною практикою для країни, фінанси якої й так перебувають у переддефолтному стані.
Щодо видаткової частини Бюджету, то слід відзначити кілька моментів. По-перше, майже вся «соціалка», окрім виплати пенсій, покладена плечі місцевих бюджетів, що за відсутності збільшення бази оподаткування тих же місцевих бюджетів стане для них непосильним тягарем, і, скоріш за все, ситуацію будуть виправляти за рахунок щоквартальних субвенцій із Державного бюджету. Однак питання, звідки у держави візьмуться гроші на ці видатки, поки залишається без відповіді.
По-друге, на чверть із спецфонду Держбюджету планують профінансувати судову гілку. Виходячи з того, що спецфонд має наповнюватися доходами від приватизації та спецконфіскації, яке так і не стартувала цього року, ризикнемо припустити, що високі зарплати суддям поки залишаться радше рекламними слоганами судової реформи, аніж реальною дією.
По-третє, фінансування освіти, культури, спорту та мистецтва здебільшого також покладається на місцеві бюджети. Відповідно нам слід чекати закриття ДЮСШ, місцевих бібліотек, та перехід на госпрозрахунок дитячих будинків творчості. Розвиток дитячо-юнацького та масового спорту фактично буде перекладений на плечі ентузіастів і збережеться лише в містах, де бюджети профіцитні. А таких не так уже й багато в Україні.
Враховуючи, що до другого читання проект закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік» навряд чи кардинально змінений, слід констатувати, що 2017 рік мине для українців під гаслом однієї відомої парламентської сили, що звучить приблизно так: «Допоможи собі сам!»
Інвестиційний клімат
Ще в серпні 2015 року Міністерство економіки розробило та подало через Кабінет Міністрів проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства у сфері державного нагляду (№2531а), який мав на меті:
створити інтегровану автоматизовану система державного нагляду;
підвищити відповідальність посадових осіб органів державного нагляду;
встановити єдиний порядок стягнення адміністративно-господарських санкцій, які застосовуються органами державного нагляду за фактами встановлених порушень.
Але після вдалої роботи комітету з питань промислової політики та підприємництва під керівництвом народного депутата від «Радикальної партії» Віктора Галасюка від двадцяти сторіно закону залишилась лише одна, де пропонується внести зміни лише до КпАП в частині відповідальності за неповне внесення відомостей до інтегрованої системи держконтролю, у той час, як усі положення про інтегровану автоматизовану система виключені.
Слід зазначити, що цей законопроект розроблявся з листопада 2014 року і був результатом плідного поєднання інтересів бізнесу та держави, проте до другого читання від підійшов у настільки обрізаному вигляді, що логічніше було б його відхилити. А для українців це привід ще раз замислитись над питанням, чому все так погано з інвестиціями в нашій країні...
Нацбезпека та оборона
Проекти законів «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвідувальних органів» (№4911) та «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо розвідувальних органів України» (№ 4912) передбачають гарну ідею щодо посилення обороноздатності нашої держави шляхом наділення більшою незалежністю розвідувальних органів. Якщо по суті, то розвідувальні органи матимуть захищені статті бюджету, на які не зможе впливати профільний міністр, і отримуємо фактичний перехід під керування Президента частини центрального органа виконавчої влади, який спрямовуються та координується міністром. Завуальовано ефектно, але суті не зімнеш.
Рада також планує ухвалити кілька законопроектів, необхідних для підвищення соціальних стандартів та ефективного соцзахисту військових. Зокрема, проект закону про внесення зміни до статті 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо доповнення переліку осіб, які мають право на пенсії нарівні з військовослужбовцями строкової служби та членами їх сімей (№2345а) та законопроект про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо ненарахування штрафних санкцій чи пені за невиконання зобов'язань членами сімей військовослужбовців, резервістів і військовозобов'язаних у особливий період (№2358). Ці проекти об’єднує те, що їх потрібно було ухвалити вже давно, адже держава справді заборгувала своїм захисникам.
Проте крім пряників, військовослужбовцям планують роздавати ще й батоги. Законопроект пані Чорновол під номером 5062 (про внесення змін до деяких законів України щодо звільнення зі служби військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини). Проект розроблений із метою закріплення на законодавчому рівні можливості оперативно ухвалювати рішення про звільнення військовослужбовців, щодо яких порушені кримінальні провадження за самовільне залишення військової служби.
Також мова йде про законопроект №5112 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців та деяких інших осіб». Ним передбачається:
запровадження можливості залучати до адміністративної відповідальності за вчинення військових адміністративних правопорушень військовозобов'язаних і резервістів під час зборів;
можливість застосування судами штрафу за військові адміністративні правопорушення – поряд з арештом та відправкою на гауптвахту;
адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини (місця служби), для всіх,крім військовослужбовців строкової служби;
адміністративну відповідальність за перебування військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час служби та військових зборів у нетверезому стані;
унормування питання позбавлення статусу учасника бойових дій.
Будівництво та житлово-комунальне господарство
Попри осіннє похолодання, протягом поточного пленарного тижня атмосфера в залі парламенту обіцяє бути спекотною та напруженою. Наряду з законопроектом про Державний бюджет на 2017 рік, пікантної нотку йому також додадуть законопроекти у сфері житлового-комунального господарства. Бо, незважаючи на анонсовану простоту оформлення житлової субсидії, на практиці це виявилося не так уже й легко. І це притому, що саме субсидія орієнтована на захист і без того скромного вмісту гаманців соціально незахищених верств населення від непомірних тарифів та комунального рабства. Складнощі з оформленням субсидії на фоні стрімкого зростання тарифів і не менш стрімкої зміни погоди закономірно сприяють посиленню соціального напруження навколо цього непростого питання.
На жаль, сьогодні важко знайти вагомі аргументи на користь того, що тарифи на послуги ЖКГ та енергоносії пропорційні доходам населення й економічно обґрунтовані. Це радше чергове випробовування для й так зубожілого населення. Як наслідок – тарифне питання є Ахіллесовою п'ятою в політиці українського уряду. Залишається лише сподіватися, що в цьому випадку обійдеться без стріли Паріса. А тому, якщо не покращити, то хоча би стабілізувати ситуацію аовинна реформа системи ЖКГ, про набрання обертів якою свідчить включений до порядку денного ряд законопроектів.
Так, до зали парламенту вноситься підготований до другого читання законопроект №1581-д «Про житлово-комунальні послуги». Він заслуговує першочергової уваги, оскільки має стати базовим у наведеній сфері та, в разі успіху, замінить однойменний чинний Закон.
Законопроект в більшій мірі розкриває поняття, зміст, наводить характеристики житлово-комунальних послуг, унормовує відносини що виникають у процесі їх надання та споживання, розмежовує права, обов’язки та відповідальність учасників господарських відносин, а також визначає точки комерційного обліку. До основних нововведень проекту також слід віднести поняття автономного теплопостачання (стосується будинків, оснащених власними системами опалення) та комерційного обліку (стосується випадків, коли застосовуються колективні вузли обліку загально спожитих послуг із подальшим визначенням конкретного розміру отриманої послуги відповідним споживачем, виходячи з показників індивідуальних лічильників або норм споживання), принципова зміна механізму ціноутворення послуг.
Документом також визначається, що надання житлово-комунальних послуг можливе виключно на договірних засадах. Такі угоди укладатимуться строком на один рік за типовою формою, яка буде розроблена Кабміном та із застереженням щодо автоматичної пролонгації. Співвласники багатоквартирного будинку самостійно обиратимуть одну з моделей організації договірних відносин: індивідуальну або колективну. Винятком із цього правила мають стати послуги з постачання газу й електроенергії, які надаватимуться виключно за індивідуальними договорами.
На окрему увагу заслуговує питання формування ціни на житлово-комунальні послуги, адже законопроектом воно виводиться з-під юрисдикції місцевих рад. Ціна буде встановлюватися за домовленістю сторін (тобто між суб’єктом господарювання та споживачем), крім випадків, коли відповідно до закону ці тарифи визначатимуться державою. Починаючи з 2018 року, в разі несвоєчасної оплати спожитих послуг буде нараховуватись пеня, загальний обсяг якої обмежуватиметься розміром боргу.
Повний текст законопроекту «Про житлово-комунальні послуги» є у вільному доступі на сайті Верховної Ради.
Далі за тематикою йдуть:
законопроект №4901 «Про комерційний облік комунальних послуг». Автори документу пропонують встановити на законодавчому рівні обов’язковість комерційного та розподільного обліку кількості спожитої громадянами теплової енергії, гарячої та питної води. На думку розробників це дозволить забезпечити раціональне використання водних, паливно-енергетичних ресурсів, а також захистить права споживачів. Згідно із законопроектом, оператор відповідних зовнішніх мереж зобов'язаний провести обладнання будинковими вузлами обліку існуючих будівель у чіткий термін. Для нежитлових будівель він встановлний до 1 жовтня 2017 року, для житлових будинків – до 1 жовтня 2018 року. Також забороняється приєднання до відповідних мереж новозбудованих будинків, не обладнаних приладами обліку. Доречно зазначити, що, за даними аналізу Держенергоефективності, встановлення в будинках вузлів обліку комунальних послуг дозволяє зафіксувати скорочення її споживання протягом 1-3 років у середньому на 15-20%. Документ, безумовно, наповнений раціональними ідеями й отримав позитивний висновок парламентського комітету з питань будівництва, містобудування й ЖКГ. Однак доцільніше, мабуть, було би врахувати його конструктивні пропозиції у вищезазначеному проекті Закону про житлово-комунальні послуги як базовому документі.
урядовий законопроект №4941 «Про енергетичну ефективність будівель», яким імплементується профільна однойменна Директива Європарламенту та Ради ЄС 2010/31/ЄС у рамках виконання ратифікованого Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Згідно з законопроектом, для об’єктів будівництва та існуючих будівель передбачається сертифікація енергоефективності з метою визначення фактичних її показників, проведення оцінки відповідності зазначених показників установленим мінімальним вимогам, розробка рекомендацій щодо підвищення її рівня. Проект передбачає механізми залучення коштів на впровадження енергоефективних заходів та інструменти гарантування фінансування таких заходів. Зокрема, для цього утворюється Фонд енергоефективності.
урядовий законопроект №4581 «Про внесення змін до статті 19 Закону України «Про теплопостачання» щодо укладення довгострокових договорів на постачання теплової енергії». Згідно ним, чинний закон «Про теплопостачання» має доповнитися нормою, яка встановлює мінімальний п’ятирічний строк дії договору, котрий буде укладатися між суб’єктом господарювання та бюджетною установою на постачання тепла, виробленого з використанням альтернативних джерел енергії та/або альтернативних видів палива. Тобто, з одного боку забезпечуються фінансові гарантії для інвесторів через запоруку довгострокових контрактів, а з іншого – бюджетні установи стають розмінною монетою і на них покладається обов’язок забезпечувати тривалий попит на послуги такого інвестора.
урядовий (№4555) та альтернативний законопроект (№555-1) «Про внесення змін до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» щодо віднесення теплових насосів до обладнання, яке використовує відновлювані джерела енергії». Законопроекти відрізняються не стільки принциповими підходами до суті правового змісту, скільки стилістикою формулювань. Пропонується віднести до відновлювальних джерел енергії теплову енергію, вироблена з аеротермальної, гідротермальної або геотермальної енергії, за умови, що отриманий обсяг теплової енергії більший, ніж обсяг енергії, затрачений на її виробництво.
Також до порядку денного пленарного тижня повторно включені законопроекти, на які у народних обранців не знайшлося часу минулого тижня. В даному випадку варто відзначити два:
№4550 «Про внесення змін до статті 4 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва» (щодо реалізації державних житлових програм)», яким передбачається запровадження державної підтримки будівництва доступного житла, а також підвищення річної процентної ставки за кредитами на будівництво доступного житла;
№3696 «Про внесення змін до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо продовження терміну прийняття в експлуатацію об'єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт», який покликаний допомогти громадянам узаконити самовільно зведені об'єкти будівництва.
Докладніше про два останні документи читайте в нашому в одному з наших попередніх матеріалів – від 20 вересня.
Маленький диктатор
У цьому розділі сьогодні опинився законопроект №4370-1 «Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про державну службу» щодо врегулювання окремих питань проходження державної служби». Він частково нівелює європейські засади нового закону про державну службу й надає одноосібних, навіть егоїстичних повноважень Президенту України щодо призначення голів місцевих державних адміністрацій – тепер без подання Кабміну.
Микола Мельник, Сергій Назаренко, Олександр Григоренко, Валентин Гладких, аналітична група «Левіафан»