«Нормандська четвірка» перебуває у глухому куті, тому що поєднати дві діаметрально протилежні позиції – Путіна та Порошенка – щодо виконання Мінських угод неможливо.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, аналізуючи Мінські угоди, виконання політичного блоку та шлях до «заморожування» ситуації на Донбасі.
«Потрібно шукати шляхи та механізми врегулювання конфлікту, як у рамках Мінських угод, так і поза ними», - відзначив експерт.
«Як варіант, доречно в даній ситуації було би відділення перших трьох пунктів Мінських угод: припинення вогню, розведення сторін із метою створення зони безпеки шириною мінімум 50 км та моніторинг і верифікація режиму припинення вогню й відведення важкого озброєння з боку ОБСЄ. Ці пункти не пов'язані з пунктами з 4 по 13 та мають самоцінність», - пояснює Пашков.
На підставі перших трьох пунктів «Мінська» можна розробити меморандум про перемир'я та запропонувати це на «нормандських переговорах».
«Ідеться в даному випадку про створення так званої демілітаризованої зони по всій лінії фронту під міжнародним контролем», - уточнив він.
Але при цьому, на його погляд, переговори по інших десяти пунктах угод не перериваються.
Крім того, за словами експерта, потрібно домагатися максимальної інтернаціоналізації процесу врегулювання конфлікту, тобто розширювати присутність на Донбасі різноманітних місій ООН, ОБСЄ, ПАРЄ, ЄС.
«Потрібно слідувати напрямку насичення міжнародними гравцями зони конфлікту», - додав фахівець.
Зараз, як вважає він, посилили наші переговорні позиції кілька резонансних подій: звіт щодо МН17, дві резолюції ПАРЄ та висновок про те, що проводити вибори на окупованих територіях на сьогодні неможливо.
«Ці пункти в нашому міжнародному дискурсі потрібно використовувати по максимуму», - резюмував Пашков.
Нагадаємо, у жовтні минулого року Петро Порошенко пообіцяв, що Мінські домовленості стануть мирним планом, який обов'язково буде виконаний.