Процес подання е-декларацій, який не зміг обійтися без скандалів і спроб зриву системи, все-таки вдалося довести до завершення – перший етап завершено. Однак тепер постає головне питання: що далі?
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Страхи е-декларування. Шлях до суспільного катарсису чи «зрада» без наслідків?» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«Зараз постає питання, що робити з усією цією інформацією як у законодавчому полі, так і чисто в політичному аспекті», – підкреслив відразу Радчук.
«Тепер справа за правоохоронними органами, громадськістю та просто небайдужими громадянами, які будуть ретельно фіксувати невідповідність задекларованих статків та того способу життя, який будуть вести чиновники», – додав він.
Як припускає політолог, вже на першому етапі цей процес може зіткнутися із серйозними труднощами.
«По-перше, оприлюднені декларації є такою собі «легалізацією статків», про яку самі чиновники говорили вже давно. Саме неухвалений закон «Про нульову декларацію» має прийняти на себе головний інформаційний удар, роль якого зараз зіграли електронні декларації. Річ у тім, що тепер притягти до відповідальності чиновників, нардепів та суддів буде нелегко, адже найцікавіше почнеться лише за рік, коли будуть подаватися наступні декларації – за 2016-й», – пояснює Радчук.
Крім того, полегшити облік статків і контроль над сумлінністю вищих осіб держави мали подібні декларації про витрати, питання про запровадження яких поки навіть не порушувалося.
На думку експерта, найголовніше завдання наразі – ефективно використовувати інструмент електронного декларування для дійсно тектонічних змін у суспільстві.
«Йдеться про той самий процес боротьби з корупцією, адже завдяки декларуванню українці отримали серйозний інструмент моніторингу статків чиновників і можливість визначати правомірність отриманих коштів або інших активів», – зазначив він.
Також, припустив політолог, не виключений негативний сценарій у загальнополітичних процесах.
«На тлі соціальної нерівності та зростання тих самих популістських настроїв усе частіше почнуть лунати заклики до зрівнялівки на кшталт «все забрати та поділити».
Також, на його думку, ризики можуть бути в переговорному процесі з нашими кредиторами, в тому числі й з МВФ.
«Підсумки е-декларування не можуть не помітити західні партнери України. Вести переговори нинішнім чиновникам з тією ж місією МВФ або Світовим банком чисто з іміджевих позицій буде набагато складніше», – вважає Радчук.
Але все ж, додав він, найгірше буде тоді, коли «wow-ефект» від оприлюднених декларацій зміниться загальної апатією в суспільстві.
Детальніше читайте в матеріалі «Страхи е-декларування. Шлях до суспільного катарсису чи «зрада» без наслідків?».