На цьому тижні суспільство продовжувало смакувати декларації політиків, в «ДНР» клялися не здавати Дебальцеве, паралельно готуючи шляхи відходу, а народні депутати відмовлялися від підвищення власних зарплат і полегшували життя фрілансерам і бізнесменам.
І знову про декларації
У спадок від минулого тижня цій дісталася тема електронних декларацій чиновників і депутатів. Усі зацікавлені вже встигли насолодитися обсягами задекларованого. Тепер постало питання «звідки кошти?». Перевіряти особливо сумнівні декларації буде і НАЗК, і НАБУ. Цікаві слова містилися і у виступі президента Петра Порошенка 2 листопада на міжнародному форумі у Львові. Президент заявив, що це декларування – зовсім не «нульова декларація» і розкриті кошти ніяк не можна вважати автоматично «вибіленими». І що в ряді випадків потрібні пояснення. Аналогічні заклики пояснити походження всіх засобів звучали і в парламенті – наприклад, з вуст народного депутата Єгора Соболєва.
Що ж, подивимося, чи послідують за цими заявами якісь практичні дії.
Депутатські зарплати залишилися колишніми
1 листопада Рада все-таки проголосувала за скасування недавньої ухвали про підвищення депутатських зарплат. Не дивно – після такого-то масового камінаута з декларуванням було б складно довести виборцям, що ряд нардепів все-таки потребує більш високих ставок. Хоча в цьому, насправді, є певна частка істини.
Закони для фрілансерів і не тільки
На цьому тижні нардепи прийняли закон про усунення адміністративних бар'єрів для експорту послуг. Це – свято для всіх фрілансерів, які працюють на закордон. Серед нововведень: можливість укладати договори в електронній (раніше – тільки в письмовій) формі, скасування акта виконаних робіт з експорту послуг, зобов'язання банків приймати англомовні документи і багато інших «фішок», які в рази полегшують життя людей, які звикли виконувати приватні послуги для закордонного роботодавця. Паралельно був прийнятий закон про мораторій на проведення державних планових перевірок до 31 грудня 2017 року та законопроект, що зменшує чисельність органів державного контролю. Потихеньку, малими кроками, йдемо до нормалізації ділового клімату.
Нові паспорти
З листопада відділення Державної міграційної служби приймають заяви на оформлення паспорта громадянина України у вигляді ID-карти не тільки від тих, кому виповнюється 16 років, але і від дорослих. Про це 3 листопада заявив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Правда, поки паспорти замінять лише тим, хто змінює прізвище, відновлює паспорт після втрати або збирається передати на вклеювання нової фотографії по досягненню 25 або 45 років. А також 14-річним – адже після законодавчих змін паспорт можна отримувати не з 16, а з 14. Іншим категоріям поки доведеться зачекати. Вартість нового паспорта – 279 гривень.
Справа Новинського
У парламент надійшло звернення Генпрокуратури про можливе зняття депутатської недоторканності з Вадима Новинського. Нагадаємо, останній обвинувачується в силовому тиску на митрополита УПЦ МП Олександра Драбинка. Останнім часом, втім, Генеральна прокуратура уточнила звинувачення. Новинського в цілому підозрюють у спробах різними методами, у співпраці з тодішнім президентом України Віктором Януковичем, поставити Українську православну церкву Московського патріархату під свій контроль, позбавивши фактичного впливу тяжкохворого митрополита Володимира і митрополита Олександра, його найближче довірена особа. В принципі, для всіх, хто цікавиться церковною політикою в Україні, це секрет Полішинеля: так, намагався, і так, відтісняли митрополита брудно і огидно навіть з чисто людської, не кажучи вже про церковну, точки зору. Питання лише в тому, чи знайде Генпрокуратура в цьому склад злочину. Здається, знаходить.
Сам Вадим Новинський заявив, що дочекається результатів розслідування і з країни тікати не збирається. І тут же відлетів з країни. Каже, що на Афон – мовляв, давно планував поїздку в святе місце.
СурковLeaks
Українські хактивісти продовжують досліджувати дані, отримані у результаті злому комп'ютера приймальні Апарату помічника президента Російської Федерації Владислава Суркова. Масив даних можна знайти тут. Там багато цікавого: підтвердження наявності на окупованій території України російських важких вогнеметних систем, список пропонованих до заміни керівників міністерств ЛНР (на сьогоднішній момент деяких з них вже немає в живих), плани по «розгойдуванню» Харкова, списки медіаперсон з активною проросійською позицією і багато іншого.
Скандал на залізниці
Несподівано для співгромадян різкими випадами на адресу один одного обмінялися два чиновника, на яких покладаються великі надії в сфері реформування української транспортної системи – міністр інфраструктури Володимир Омелян і директор «Укрзалізниці» Войцех Бальчун. Останній дав інтерв'ю профільному виданню «Центр транспортних стратегій», в якому згадував про протиріччя з міністерством і необхідності спиратися на підтримку безпосередньо прем'єра. Після цього інтерв'ю Омелян у себе на ФБ звинуватив Бальчуна в надмірній любові до інтриг. Імовірно, сутність конфлікту – в різних підходах до реформування залізниці, де Бальчуну важливіше стабілізація підприємства, що дістався йому в стані глибокої кризи, а Омеляну – план конкретних змін і реформування.
Розгорнули літак
Невеликий дипломатичний скандал виник між Україною і Білоруссю тоді, коли український авіадиспетчер зажадав від літака «Белавіа», який вилетів з Києва до Мінська, повернутися і здійснити посадку в аеропорту «Київ», згадавши, що в разі відмови може бути задіяна військова авіація. Імовірною причиною могла бути зацікавленість спеціальних служб України в особистості одного з пасажирів рейсу – фігурував у тих же «списках Суркова» активіста антиМайдану Армена Мартиросяна (з недавніх пір має громадянство Вірменії і постійно проживає у Москві). Втім, йому все одно дали полетіти в Мінськ, але після перевірки і обшуку. Сам Мартиросян заявляє, що у нього нічого не знайшли, спецслужби інцидент не коментують. «Потерпілий» погрожує подати в суд на Україну і збирається залучити в якості адвоката екс-нардепа від Партії регіонів Олену Лукаш.
Хроніки окупації
У військовому відношенні цей тиждень схожий з багатьма попередніми: бойовики продовжують підтримувати напруженість по всій лінії розмежування. Хоча в цей раз частково загострився раніше більш спокійний луганський напрямок. А обстріл українських позицій біля Маріуполя потрапив в об'єктив камери П'ятого каналу.
Ключовою точкою суперечок, пов'язаних з Мінськими угодами, залишається доля Дебальцеве. Нагадаємо, це місто було окуповане терористами вже пізніше укладення «Мінська». Вони намагалися раніше, але не встигли. Отже, за угодами контроль над ним повинен бути повернутий Україні без всяких «якщо». Це не влаштовує ні РФ, ні її маріонеток у керівництві терористичних організацій – але не факт, що у них залишився вибір. На тижні ватажок «ДНР» Олександр Захарченко прибув у місто і заявив, що ні-ні – ні про яку передачу мова не йде. Правда, в той же день стало відомо про закриття містоутворюючого підприємства – залізничного вузла. З такими успіхами скоро буде нічого передавати.