Цього тижня всі когось розхитували. Ошукані банківські вкладники – уряд, Рада – імідж України, а Олег Ляшко – Юлію Тимошенко. У всіх випадках, здається, небезуспішно.
Не Майдан, але свій ґешефт отримали
Головна тема тижня – протести в центрі Києва. Точніше, вони повинні були б стати нею – якби набули обіцяного розмаху. Не набули. Замість десятків і сотень тисяч протестувальників проти соціальної політики уряду в центрі Києва зібралися лише кілька тисяч «масовки» партії «За життя» – вельми специфічних громадян, частина з яких відкрито вербувалася в соціальних мережах за день до початку акції. Серед їхніх вимог звучала відставка глави Нацбанку й повернення курсу «вісім гривень за долар». Профспілки, що анонсували власні акції в столиці, так і не приїхали.
Однак дечого протестувальникам – точніше, одній з їх частин – домогтися таки вдалося. Президент вніс, а Рада підтримала законопроект №5390 про захист ошуканих вкладників. Точніше, про компенсацію їх втрат за рахунок Фонду гарантування вкладів навіть у тому випадку, коли процедура отримання кредиту була виписана банком хитро, через «треті» фірми. Повноваження Фонду, в свою чергу, розширили достатньо, щоб він міг вимагати гроші від цих самих «третіх фірм» – по суті, банківських прокладок. Рішення не зовсім однозначне: якщо Фонду не вдасться «збити» гроші з цих шахраїв, у кінцевому підсумку компенсувати інвестиційні прорахунки ошуканих людей доведеться все-таки за рахунок Держбюджету.
«Безвіз» став ближчим
17 листопада посли Євросоюзу дали зелене світло Раді Європи для початку переговорів із Європарламентом про український безвізовий режим. З огляду на те, що Європарламент готовий підтримати, це – вже фінальні кроки. Єдине, що затримує власне імплементацію «безвізу» з Україною (та Грузією) – це те, що низка країн ЄС вимагають одночасно з цим ввести можливість призупинення безвізового режиму в разі надзвичайних ситуацій. Таким чином європейці хочуть захистити себе від криз, подібних до напливу сирійських біженців через треті країни. Фактично, це відкладає реальний запуск «безвізу» до лютого або березня 2017 року. Даремно Петро Порошенко його в листопаді обіцяв.
Бенефіс Ляшка
Політична зірка тижня – безумовно, лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко. Він багато встиг.
По-перше, він устиг побитися з лідером «Опозиційного блоку» Вадимом Бойком. Причиною нападу Бойка на Ляшка стала занадто гаряча промова останнього на погоджувальній раді парламенту, в якій той звинуватив Бойка в корупції та в регулярних поїздках до Москви за вказівками. У підсумку Бойко зірвався, був розкритикований спікером Андрієм Парубієм і залишив залу.
По-друге, він встиг почати хрестовий похід проти Юлії Тимошенко.
Все почалося з того, що найстаріший депутат, член «Радикальної партії» Юрій Шухевич, вийшов виступати замість депутатів від «Батьківщини». Однак виступити йому не дали: від трибуни його відвели власні ж однопартійці. За словами Ляшка, цим вони запобігли провокації Тимошенко, олігарха Тарути та інших «агентів впливу Москви». За його версією, літнього вже Шухевича представники «Батьківщини» вмовили зачитати з папірця їх власний текст про необхідність імпічменту Президента Порошенка та створення слідчої комісії з розслідування його діяльності. Більше того, за твердженням Ляшка, це було лише першою частиною провокації – після цього Юрія, внука Романа Шухевича, могли вбити, зваливши це на Президента й тим самим розгорнувши в Україні громадянську війну.
Зрозуміло що, представники партії «Батьківщина» все це заперечували, а Юлія Тимошенко заявила, що по-християнськи прощає Ляшка. Той, однак, не заспокоївся, і в ефірі телеканалу «112», не шкодуючи епітетів, прямо звинуватив лідера «Батьківщини» в роботі на Москву у зв'язці з Віктором Медведчуком і Сергієм Льовочкіним, пригадавши їй усі гріхи – від газових угод 90-х років до фактичної тихої підтримки її фракцією російської агресії в Грузії у 2008-му. Схоже, цього тижня скандал не вщухне: це більше скидається на початок війни, ніж на одиничний сплеск емоцій.
Ганьба в Раді
Парламент на цьому тижні відзначився не стільки тими законами й постановами, які він ухвалив, скільки тими, які ухвалити відмовився.
По-перше, проект постанови про застосування санкцій проти Віктора Януковича і його оточення. Він не набрав достатньо голосів навіть для включення до порядку денного. Не дивно, якщо врахувати, скільки бізнес-партнерів осіб із санкційного списку сидить у сесійній залі.
По-друге, конвенція Ради Європи проти насильства стосовно жінок і домашнього насильства. Вона не була ратифікована парламентом через наявність у ній страшних слів «гендер» і «сексуальна орієнтація».
По-третє, регламентний комітет відмовився підтримати подання Генеральної прокуратури про притягнення до кримінальної відповідальності народного депутата Вадима Новинського. Нардепи нарікають на невдалі формулювання в прокурорському поданні.
Кадровий пасьянс
У відставку подали голова Нацполіціі Хатія Деканоїдзе і начальник одеської митниці Юлія Марушевська. В принципі, очікувано – обидві вважалися людьми з команди Саакашвілі, і після його стрімкого переходу з губернаторства до опозиції їх відставка навряд чи могла когось здивувати. Інша річ – хто прийде на їхні місця. Так, у випадку Деканоїдзе це Вадим Троян, колишній бізнесмен і боєць «Азова», пізніше – начальник ГУМВС у Київській області. Сама Деканоїдзе обережно дала зрозуміти, що не схвалює це призначення, натякнувши, що Трояна навряд чи можна вважати політично незалежною людиною. І заявила, що краще було б обрати кандидатуру на відкритому конкурсі. Краще, хто ж сперечається.
Але є й хороші новини. Заступник міністра економіки Максим Нефьодов, що успішно проявив себе на ниві створення систем електронних держзакупівель, зокрема, ProZorro, пішов на підвищення. Тепер він – перший заступник міністра замість Юлії Ковалів, котра пішла у відставку. Заслужив.
З'їзд «ДемАльянсу»
У суботу відбувся з'їзд партії «Демократичний Альянс». Усупереч очікуванням деяких аналітиків, про будь-які політичні союзи з Саакашвілі на ньому не йшлося. Натомість переобрали керівництво партії. Співголовами стали Василь Гацько та Вікторія Пташник, а до правління партії увійшли Артем Романюков, Максим Черкасенко, Владислав Оленченко, Євгенія Матейчук та Ігор Андрейченко. Цікаво, що до правління не увійшли народні депутати-єврооптимісти – Сергій Лещенко, Світлана Заліщук та Мустафа Найєм. Можливо, це пов'язано з активною критикою перших двох у соціальних мережах.
А ще трапилося незвичайне: «Демократичний Альянс» офіційно підтримав ідею законодавчого закріплення права українців на самозахист із застосуванням зброї, ставши, таким чином, першою партією, яка зафіксувала це у своїй програмі, та другою (після «Свободи»), що підтримує цю ініціативу де-факто.
Випробування нової ракети
І ще одна хороша новина: Україна успішно випробувала нову ракету розробки КБ «Луч». Подробиці поки не розголошуються, але, якщо судити за фото й коротким коментарям радника Президента України Юрія Бірюкова, йдеться про новий коригований снаряд для РСЗВ із дальністю польоту в десятки кілометрів. Робоча назва всього комплексу – «Вільха». По суті, зброя являє собою значно точнішу версію пізньорадянського/російського «Смерчу». Дуже корисна річ – хоча би тим, що може ефективно вражати не лише наземні, а й надводні цілі.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слова і Діла»