Реформа із децентралізації, на яку покладають надії європейські партнери України та вкрай кволо втілюють у життя вітчизняні чиновники, може показати відчутні результати вже наступного року. Щоб пришвидшити зміни, після довготривалої боротьби Кабміну, Верховної Ради та ЦВК за необхідні кошти, на 11 та 18 грудня були призначені вибори до об’єднаних територіальних громад.
Так, 11 грудня відбулися перші вибори депутатів сільських, селищних і міських рад та відповідних сільських, селищних і міських голів у 41 об'єднаній територіальній громаді в 13 областях. А вже цієї неділі відбудуться перші місцеві вибори ще в 143 об'єднаних територіальних громадах.
Ситуація неоднозначна: з одного боку, процес із призначенням виборів затягували в Кабміні та Верховній Раді, не передбачивши достатньо коштів на їх проведення. З іншого боку, затягування виникло на місцевому рівні, де відбувалися напружені дискусії, кому, як і з ким об’єднуватися. Нарешті, суто процедурне гальмування виникло на рівні ЦВК. Чому ж так поспішають із проведенням місцевих виборів до громад? Адже лише рік тому, восени 2015-го, відбулися загальноукраїнські місцеві вибори.
Вибори не для всіх
Річ, як завжди, в грошах. А точніше – в їх розподіленні. Адже для запуску реформи децентралізації кожна громада має спочатку провести відповідні збори для узгодження позицій із чинними органами місцевої влади. Позиції для об’єднання на місцях не мають суперечити законодавству, бути узгоджені із Кабміном і головою ОДА. Після чог в ОТГ мають відбутися нові вибори, призначенням яких займаються в ЦВК. Децентралізація передбачає раціональні зміни в адміністративному поділі, а також повністю нову філософію в здійсненні господарської діяльності ОТГ.
Так, ті громади, які встигли об’єднатися й провести вибори до кінця 2016 року, можуть сподіватися на отримання права міжбюджетних зв’язків напряму з Державного бюджету вже в 2017 році. Тобто матимуть право на дотації чи субвенції з головного фінансового кошторису країни. Якщо не встигнуть, то це стане можливо лише через рік, тобто вже в 2018-му.
Від того, як швидко здійсниться процес об’єднання громад, залежить прогрес усієї реформи децентралізації. А це безпосереднє завдання уряду. Поки процес триває не так швидко, як хотілося б урядовцям. Так, до кінця цього року в Україні мають з'явиться 25% від усієї запланованої кількості об'єднаних громад. «До кінця року в Україні буде 368 об'єднаних громад: 205 сільських, 113 селищних та 50 міських. Це 25% від запланованої кількості ОТГ. Завершити децентралізацію планують у 2018 році», – наголосив віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.
Тобто, за оптимістичними планами уряду, в 2017 році має відбутися своєрідний «бум» із появи об'єднаних територіальних громад. Так само можемо очікувати, що вибори в об’єднаних громадах відбуватимуться ледь не щотижня протягом усього 2017 року.
Експерти не вбачають позитиву в такому пришвидшенні подій. Адже це впливатиме на якість проведення процесу об’єднання й може закласти певні приховані конфлікти на рівні окремих громад ще на початку їх фактичного утворення. Згідно з аналізом, проведеним експертами РПР, з 184 ОТГ лише 100 повністю відповідають критеріям об’єднання, зафіксованим у законі «Про добровільне об’єднання територіальних громад».
Втім, в уряді мають оптимістичні плани й зауважують на тому, що тягнути з процесом об’єднання громад не варто. Адже створення ОТГ має започаткувати зміну парадигми в самому управлінні державою.
Та поки провести перші вибори у всіх громадах до кінця 2016 року неможливо, оскільки в ЦВК немає для цього необхідних коштів. Згідно із законами України «Про місцеві вибори» та «Про добровільне об’єднання територіальних громад», перші вибори депутатів та голів ОТГ призначає ЦВК за наявності необхідного фінансування. Необхідні для виборів витрати мають здійснюватися за рахунок коштів місцевих бюджетів, отриманих як цільова субвенція з Державного бюджету України. І хоча йдеться, здавалося б, не про величезні кошти (за розрахунками ЦВК, призначені вибори до ОТГ коштуватимуть 30 мільйонів гривень), часто навіть цих коштів не вистачає, а саме фінансування процесу децентралізації здійснюється дещо хаотично.
Партійна вдача
Під час процесу голосування обираються депутати ради ОТГ, голови ОТГ та старости (обираються на термін повноважень ради ОТГ).
Вибори депутатів міськрад міських об'єднаних громад проходять за пропорційною системою – виключно партії мають право подати не більше ніж по одному кандидату в округах. Виборець може підтримати лише одного з усіх кандидатів у бюлетені, при чому його голос буде вважатися відданим як за самого кандидата, так автоматично й за партію, яка його висунула. При цьому розподіл мандатів буде здійснюватися лише між кандидатами від партій, списки яких подолали 5% бар’єр.
Вибори голів у міських ОТГ пройшли за мажоритарною системою відносної більшості (виграє той кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів кандидат). Вибори депутатів сільських і селищних рад проходили за мажоритарною системою відносної більшості в одномандатних округах, а сільських і селищних голів – за такою ж системою в єдиному окрузі (перемогу отримував той, хто набрав найбільше голосів виборців).
Фактично, вибори до ОТГ відбувалися за тим самим законодавством про місцеві вибори, що й минулого року. Цього року більшу цікавість до виборів у громадах виявили позапарламентські партії: окрім 6 парламентських партій, участь у виборчому процесі взяли ще 20 політичних сил.
При цьому, найбільше результатами виборчих перегонів у ОТГ пишалися саме опозиційні партії. Так, «Батьківщина» заявила про впевнену перемогу: за даними політсили, серед загальної кількості у 850 мандатів, які 11 грудня розподілялися в 41 ОТГ, їм вдалося отримати 128 депутатів за партійними списками. «Це означає, що 32% депутатів (від загальної кількості депутатів, висунутих партійними конференціями, а це 410 мандатів – Ред.), які йшли від партій, перемогли кандидати «Батьківщини». На другому місці з відставанням майже втричі – 49 депутатів – БПП», – наголосила лідер партії Юлія Тимошенко.
БПП дійсно отримав перемогу – 277 мандатів у радах ОТГ, але саме серед кандидатів, яких підтримала партія. Більше того, БПП отримав більшість від загальної кількості обраних голів ОТГ – 24 кандидата або 58,5%. Натомість саме пропорційна складова поки що не стала тим «коником», який допоміг кандидатам від «Батьківщини» здобути більше місць за рахунок пропорційної системи. Це може означати, що провладний бренд поступово втрачає підтримку серед виборців, натомість більшої популярності набувають опозиційні парламентські та позапарламентські сили.
Слушно було б додати, що саме пропрезидентська фракція в парламенті та спільна команда коаліції в уряді доклали більше зусиль до реалізації процесу децентралізації, ніж опозиційні сили. За даними дослідження КВУ, за 2 роки в парламенті було ухвалено 12 законів щодо децентралізації, при чому найменш активно за них голосували фракції РПЛ, «Батьківщини» та «Опозиційного блоку». Менше, ніж БПП та «Народний фронт», за законопроекти щодо децентралізації голосували й нардепи від «Самопомочі». Представники опозиційних сил часто пояснювали свою незгоду з таким запровадженням процесу децентралізації примусовим характером законів, які буквально змушують громади до швидкого об’єднання, не даючи їм альтернатив.
Черговий дамоклів меч над ЦВК?
Та підбивати підсумки виборів до ОТГ можна буде після 18 грудня: саме наступної неділі відбудеться найбільша кількість виборів у 22 регіонах України, в 143 об'єднаних територіальних громадах, а саме – в 76 сільських, у 46 селищних та в 21 міських.
Окрім БПП та «Батьківщини», непогані результати на виборах до ОТГ 11 грудня показали «Наш край», «Радикальна партія Олега Ляшка», «Самопоміч», УКРОП та «Опозиційний блок».
Втім, справжнім сюрпризом та ризикованим фактором для підрахунку голосів може стати новина від НАБУ про вручення повідомлення про підозру голові ЦВК Михайлу Охендовському. Раніше керівник Спеціальної антикорупційної прокуратури Назар Холодницький розповів про те, що наступними кроками будуть допит керівника ЦВК, а також ініціювання відсторонення його від посади. Причиною може стати розслідування щодо можливого отримання очільником Центрвиборчкому грошової винагороди в якості компенсації від колишнього керівництва «Партії регіонів», про що свідчать відповідні записи в так званій «чорній бухгалтерії» та особисті підписи Охендовського.
Чому прогрес у цій справі виник лише зараз? Адже про «чорну бухгалтерію» стало відомо ще наприкінці травня цього року, тоді як дискусія з приводу заміни нинішнього складу ЦВК триває ще із середини 2014-го. Однозначну відповідь на ці запитання отримати, мабуть, неможливо, втім, саме активізація дій НАБУ та САП може значно затримати процес визначення результатів виборів у ОТГ в разі відставки голови ЦВК.
Олександр Радчук, спеціально для «Слова і Діла»