2016-й запам'ятався як рік системного падіння довіри до влади після оптимістичних очікувань на хвилі Майдану. Слабкий хід реформ, незначні успіхи та збереження низки негативних тенденцій уже в 2017 році можуть вилитися в нову кризу.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «В епіцентрі уваги. Джерела політичних конфліктів 2017 року» спеціально для «Слова і Діла» висловив політичний експерт Олександр Радчук.
«За даними січневого дослідження Київського міжнародного інституту соціології, найбільшою довірою серед українців користуються церква та волонтери, а найменшою – опозиція, Кабмін, ВР та російські ЗМІ», – зазначив Радчук.
«Безумовно, це не абсолютний показник, але зріз настроїв українців зрозумілий», – додав він.
У політичному сезоні-2016 особливо модною була соціально-економічна тематика – більшість українців на власному гіркому досвіді відчули зростання цін, тарифів та інші негативні тенденції.
«Саме на таких настроях спекулювали майже всі політичні гравці, в тому числі й нові проекти», – зазначив політолог.
Продовжуючи, експерт нагадав, що за останні 2 роки в Україні зафіксований «бум» появи нових партій, а саме у вересні 2016 року їхня кількість зросла до 344. В подальшому, вже в 2017 році, їхня діяльність може набрати нових обертів із непередбачуваними наслідками.
«Сприяти подальшому «партійному буму» буде все ще високий запит українців на нові політичні проекти. З іншого боку, політики, які втратили популярність за останні 2 роки, будуть намагатися реанімувати свої рейтинги саме шляхом створення лідерських партійних структур», – вважає він.
«Історія з позбавленням мандатів нардепів Єгора Фірсова та Миколи Томенка, міжфракційне об'єднання «єврооптимістів» і скандал із «квартирою нардепа Лещенко», матимуть своє продовження та наслідки для БПП», – припускає експерт.
На цьому тлі, на його думку, криза коаліції – цілком реальний сценарій для наступного року.
«Загострюється ситуація з пошуком необхідної кількості голосів для ухвалення рішень у парламенті. Дедалі частіше шукати їх доводиться в «ручному режимі». Від стабільної діяльності коаліції залежатиме й стабільність роботи уряду. Звичайно, БПП та НФ намагатимуться зберегти ту коаліційну гру, яка є зараз, та уникнути перевиборів, щоб не опинитися взагалі поза грою», – розмірковує Радчук.
Однією з ключових подій 2016 року стала недавня націоналізаіція «ПриватБанку». У цій історії багато «невідомих», а з огляду на непрості відносини між пропрезидентською командою та командою Коломойського, впевненість у виникненні подальших прихованих і відкритих конфліктів додається.
До цієї ж площини, уточнив він, лягає історія з «глобальною приватизацією».
За його словами, зберігається прогноз на конфлікт із бізнес-імперією Ріната Ахметова та подальший політичний тиск на бізнес-інтереси Новинського.
«ГПУ та НАБУ продовжать протистояння в той час, поки корупціонерів щосили намагатимуться зловити в СБУ, а розчарування реформою або скоріше антиреформою Нацполіції, зростання злочинності лише посилить напруженість у суспільстві та невдоволення владою», – вважає політолог.
Резюмуючи, експерт додав, що форпостом усіх можливих корупційних явищ в українській політиці залишається недореформована судова гілка влади.
«Як показав 2016 рік, в українських судах можливо все. І саме невирішене питання з реформуванням вітчизняних судів, а особливо оновлення їх складу, гальмуватиме будь-які позитивні починання в усіх сферах», – оцінив перспективи та ризики нового політичного сезону Олександр Радчук.
Детальніше читайте в матеріалі «В епіцентрі уваги. Джерела політичних конфліктів 2017 року».