Не все в житті – свято. Ось і на тижні перед Новим Роком були новини, не пов'язані з підготовкою до нього. Росіяни звинувачували українців у бездушності через відсутність скорботи з приводу катастрофи літака їхнього Міноборони, нардеп Пашинський вплутався в перестрілку, а Президент України взяв американських сенаторів і гайнув на передову до Широкиного.
Прийміть «нескорбинку»
Сама по собі новина про катастрофу 25 грудня борту російського Міноборони з його «співочою зброєю» – військовим ансамблем ім. Александрова, а також із доктором Єлизаветою Глінкою, якось не вписується в тему нашого огляду. Але цього разу не обійдемо: аж надто широкий резонанс вона набула у нас. Все через екзистенціальний вибір: сумувати за загиблими, мовчки відсторонитися, чи радіти військовим, нехай і небойовим, втратам у стані країни, що веде проти наc неоголошену війну. Вибір українців розділився. Росіяни ж образилися на бездушність і відсутність людяності в наших громадян. Тим самим підкресливши просту істину: той, у чиєму домі війна, і той, у чиєму домі війни немає, в принципі міркують по-різному.
Вогонь по порушниках
До речі, про російські військові літаки: 30 грудня Кабінет міністрів ухвалив постанову №1012, якою дозволив відкривати вогонь по повітряних суднах, у тому числі й по безпілотниках, які порушують державний кордон України, застосовують зброю і/або проводять десантування особового складу, бойової техніки чи використовуються для вчинення терористичних дій. А щоб іще зрозуміліше було, уточнив: «для адаптації базових законодавчих документів із питань оборони до сучасних реалій та викликів в умовах «гібридної» війни з Російською Федерацією».
Цього ж дня РНБО ухвалила Доктрину інформаційної безпеки України – національну стратегію протидії інформаційній війні, розроблену Міністерством інформаційної політики. На жаль, повний текст документа поки не оприлюднений.
Скандал із «плюсами»
З останнім пов'язаний ще один скандал тижня. Телеканал «1+1» не отримав у Нацраді телерадіомовлення ліцензію на аналогове мовлення, а попередня закінчилася 29 грудня. Зараз канал виходить в ефір без неї. Представники телеканалу бояться відключення й стверджують, що це може бути пов'язано зі спробою влади, зокрема Адміністрації Президента, передати телеканал «в інші руки». Зараз канал контролює відомий бізнесмен Ігор Коломойський, а в останнього, судячи з усього, наприкінці грудня відбувся черговий конфлікт з Адміністрацією Президента.
Своєю чергою, голова Нацради Юрій Артеменко заявляє, що телеканал «1+1» для отримання ліцензії має надати оновлену інформацію про кінцевих бенефіціарів через націоналізацію «ПриватБанку». На момент написання матеріалу конфлікт не вичерпаний.
Порошенко в Широкиному
Президент України вирішив провести Новий рік на передовій із морськими піхотинцями. І не сам-один, а в компанії з американськими сенаторами Джоном Маккейном, Ліндсі Гремом та Емі Клобучар. Усі разом прибули до Широкиного, де Президент привітав солдатів і вручив низці з них державні нагороди.
На жаль, не обійшлося без «зради» – керівництво частини нагороджених не змогло організувати їх своєчасний виїзд із Широкиного. Скандал, що здійнявся, «гасив» уже очільник Генштабу Віктор Муженко, пообіцявши розслідування й покарання винних.
Влучний стрілець Пашинський
А нардеп Сергій Пашинський у новорічну ніч відзначився участю в перестрілці. Виною всьому дорожній конфлікт на узбіччі Києва. За версією Пашинського, повертаючись додому, він побачив перегороджену дорогу та двох чоловіків, що штовхали нею автомобіль. Після прохання звільнити проїзд, один із чоловіків, будучи п'яним, збив його з ніг ударом пляшки по голові. Довелося, мовляв, стріляти з нагородної зброї. За твердженням депутата, він зробив попереджувальний постріл, але це не зупинило нападника. Довелося стріляти вже з положення лежачи.
Потерпілий на ім'я В'ячеслав Хімікус визнає, що допомагав власнику закляклого на дорозі авто штовхати його зустрічною смугою, й що на вимогу дружини Пашинського, що ледь не «влетіла в них», «виродки, хоча б фари увімкніть», відповів «вали (нецензурно), нехай мужик виходить, поговоримо». Але наполягає: Пашинський відразу вискочив із машини та став погрожувати йому пістолетом, і взагалі, якби Хімікус не вдарив його пляшкою, то постріл прийшовся б у груди.
Якщо чесно, сумніви викликають обидві версії. З одного боку, вхідний і вихідний отвори на джинсах Хімікуса свідчать, що стріляли зверху й спереду. Тобто той, хто стріляв, стояв перед жертвою, а не лежав на землі. До того ж абсолютно очевидно, що Пашинський виходив із машини вже з пістолетом у руках, що явно виходить за межі розуміння самооборони в нашому законодавстві. З іншого – Хімікус одночасно стверджує, що під час всього цього спілкувався телефоном із дружиною, й що в руці була пляшка – не зовсім зрозуміло, яким же органом він у такому разі штовхав автомобіль. Автор цих рядків ризикує висловити власне, виключно спекулятивне, припущення: схоже, обидва намагаються зняти із себе відповідальність. Хімікус – обходячи питання власного алкогольного сп'яніння та агресивних дій, Пашинський – намагаючись представити події так, щоби приховати перевищення самооборони. На жаль, конфлікти такого роду погані тим, що надто багатьом спостерігачам, та і слідчим, і суддям статус учасників буває цікавішим за реальні обставини справи, причому це правило працює в обидва боки. Але не будемо забігати наперед: подивимося на її розвиток.
Віктор Трегубов, спеціально для «Слова і Діла»