Займаючись моніторингом обіцянок українських політиків, мимоволі звертаєш увагу на циклічність їхніх політичних заяв. Так, можна простежити певну тенденцію в тому, що і як обіцяють можновладці в певні місяці року: восени представники влади на словах «активно готуються» до опалювального сезону та пишуть Бюджет, взимку з головою йдуть у тарифи, субсидії та прибирання снігу, навесні – у посівну, ремонт доріг та ціни на пальне, а влітку – активно коментують вступну кампанію... Це якщо не брати тимчасові сплески активності, викликані виборами, ситуацією на фронті чи надзвичайними подіями. Про все це ми обов’язково поговоримо згодом, сьогодні ж ми вирішили зосередити увагу на ще одній цікавій тенденції – обіцянках, що «перекочовують» до робочих планів представників влади з року в рік.
Насправді, для вітчизняного політика термін «дедлайн» – річ умовна, й сьогодні нікого вже не дивує, коли те, що мало бути зроблено «до кінця року», раптом перетворюється на плани на рік наступний. Знайшлися такі обіцянки й наприкінці 2016 року.
Із того, що найбільше на слуху – сумнозвісний «безвіз» із Євросоюзом, який уже втомилися обіцяти і Порошенко, і Гройсман, і Клімкін... Останній узагалі в березні минулого року говорив, що до кінця 2016-го українці зможуть подорожувати Європою зі своїми звичайними паспортами. Виявилося, що європейські колеги Клімкіна та Порошенка думають інакше, й аргументу «ми виконали все, чого ви вимагали» поки що недостатньо, щоб їх переконати. Але у відомстві Клімкіна не втрачають оптимізму: нещодавно заступниця міністра Ганна Зеркаль знову обнадіяла українців, заявивши, що МЗС чекає на скасування віз до літа 2017 року.
Ще з резонансних обіцянок – заява Юрія Луценка про те, що він передасть у 2016 році провадження проти Януковича до суду. Потуги Генеральної прокуратури бодай якось формалізувати злочин колишнього українського Президента – в принципі, вже звична для простих українців річ. Хай так. Але навіщо встановлювати чіткі терміни? Луценко не лише не передав справу до суду в 2016-му, але й вирив собі нову яму, пообіцявши це зробити вже в першому кварталі 2017 року.
Менш обговорювана, але також дуже важлива обіцянка – заява віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку та будівництва Геннадія Зубка про запуск із 2017 року Фонду енергоефективності. Зазначений фонд, концепція якого розроблялася спільно з європейськими партнерами, мав би забезпечити Україні енергетичну незалежність, принаймні у сфері житлово-комунального господарства. Проте «підкачав» парламент: для того, щоб Фонд запрацював, він мав до кінця 2016 року ухвалити закон «Про Фонд енергоефективності». А він наразі перебуває опрацьовується в профільному комітеті. Зубко ж тим часом уже озвучив своє виправдання: мовляв, час іще є, адже безпосередній запуск програм Фонду енергоефективності запланований на кінець поточного опалювального періоду.
Міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак, який минулоріч «прославився» в соцмережах тим, що приписав собі добудову саркофагу на аварійним енергоблоком ЧАЕС, ще з однією «чорнобильською» обіцянкою не впорався, а саме – не встиг у 2016 році завершити будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива №2. Її виконання так само мало залежить безпосередньо від Семерака, як і зведення конфайнменту, адже за терміни виконання робіт відповідає підрядник... Пообіцяв, отримав «мінус» у рейтингу відповідальності – все справедливо. Виправити цю ситуацію Семерак обіцяє вже цього року, таки добудувавши багатостраждальне сховище.
Не вистачило семи місяців у 2016 році й міністру інформаційної політики Юрію Стецю, щоб завершити реформу іномовлення в Україні. Як запевнили «Слово і Діло» в Мінінформполітики, видатки на розвиток іномовлення в Бюджеті передбачені, команда сформована, тож у першому кварталі 2017 року UA|TV усе ж має запрацювати.
До списку міністрів, що перенесли свої минулорічні обіцянки на 2017 рік, долучився й очільник МВС Арсен Аваков, який не встиг до Нового року забезпечити поліцейських першими автомобілями Mitsubishi Outlander, що їх мала надати Нацполіції Японія відповідно до умов Кіотського протоколу. Тендер на постачання авто сплив лише 29 листопада й, вочевидь, місяця компанії-посереднику виявилося замало, щоб передати поліцейським перші гібридні авто.
Увійшли до нашого огляду й менш масштабні обіцянки місцевої влади та депутатів-мажоритарників. Наприклад, Павлоградський мажоритарник Артур Мартовицький не побудував минулого року обіцяний спортивно-ігровий майданчик у селі Привовчанське Павлоградського району Дніпропетровської області й переніс терміни його здачі на весну 2017 року. Мер Івано-франківська Руслан Марцінків так само переніс на новий рік обіцяний раніше ремонт вулиці Княгинин, його львівський колега Андрій Садовий – площі Івана Франка, а губернатор Львівської області Олег Синютка – капітальний ремонт автодороги в районі митного переходу Грушів-Будомєж. Вирішив почекати з відкриттям анонсованого раніше «Центру підтримки інституцій громадянського суспільства» й міський голова Вінниці Сергій Моргунов.
Аліна Костюченко, спеціально для «Слова і Діла»