Завтра, 8 лютого, має бути названий майбутній новий голова Національної поліції України. Відповідно до закону, його кандидатуру на затвердження Кабінету міністрів вносить очільник МВС – ось Арсен Аваков і назве довгоочікуване прізвище. А сам конкурс із відбору кандидатів – це вже зовсім не відповідно до закону. Але провели його для того, щоби заглушити післясмак від іншого незаконного призначення – заступника міністра Анастасії Дєєвої... Просто «свято законності» якесь, а не рутинна кадрова робота в МВС.
Розкриємо інтригу відразу: з імовірністю 99% з вуст міністра завтра прозвучить прізвище нинішнього начальника департаменту карного розшуку Нацполіції Сергія Князєва. 1% залишаємо на якийсь неймовірний поворот подій – наприклад, втручання вищих політичних сил. Але поворот цей навряд чи буде на користь інших двох претендентів: заступника голови НПУ Костянтина Бушуєва й директора координаційного центру з надання правової допомоги Андрія Вишневського.
Хатія Деканоїдзе подала у відставку з посади глави НПУ 14 листопада. На прощальному брифінгу вона з сумом констатувала, що українські політики не розучилися втручатись у справи правоохоронних органів. І тут же почалися ворожіння: хто замінить останню соратницю Міхеїла Саакашвілі, що залишила владний кабінет? Початкові прогнози щодо можливого призначення главою НПУ мало не народного депутата від БПП Мустафи Найєма були відверто з розряду політичних анекдотів: у відборі могли взяти участь претенденти, які мають повну загальну юридичну освіту (фахівці або магістри, але не бакалаври), зі стажем роботи в галузі права не менше 7 років та котрі щонайменше 5 років пропрацювали на управлінських посадах. Після трагедії в Кривому Озері «єврооптиміст» максимально дистанціювався від поліції, в якій він якимось дивом був причетний до реформи відомства, зокрема – до набору нових копів. Любителі гадати на шоколадній гущі пророкували це крісло також відставному генералу міліції й відомому «кризовому менеджеру» Геннадію Москалю – мовляв, для балансу надто самостійного Авакова, чиє крісло вже фігурувало в політичних торгах на вищому рівні. Нібито навіть посаду міністра недавно пропонували призабутому в українській політиці любителю зализаних зачісок і вибілених зубів Валерію Хорошковському в обмін на його частку в одному дуже великому й дуже цікавому для АП телеканалі.
Але конкурс із відбору глави Нацполіції й особливо його прогнозований результат свідчать якраз про те, що Аваков поки міцно тримається у своєму кріслі. Як та цеглинка, яку якщо витягнути з фундаменту української політичної конструкції, то остаточно впаде видимість коаліції в парламенті й уряді. Якою би президентською за фактом не була Україна, за Конституцією вона все ж є парламентсько-президентською республікою і Петро Порошенко змушений із цим рахуватися.
Отже, про претендентів. Ідучи у відставку, колишня глава НПУ Деканоїдзе благала не призначати на вакантне місце її заступника Вадима Трояна. Аваков одразу продемонстрував, наскільки високо цінує думку грузинки, і тут же призначив Трояна в. о. глави Нацполіції. Але ось від участі в конкурсі він надалі відмовився – кажуть, через те, що максимальну кількість часу витрачає на справи свого рідного батальйону «Азов». А ми всі чудово розуміємо, якому міністру-політику дуже хочеться мати міцну опору на цю військово-політичну силу. Офіційно ж Троян пояснив відмову балотуватися на вакантну посаду тим, що йому не вистачило 20 місяців стажу до повної відповідності конкурсним умовам. Тому ні до десятки, ні тим більше до трійки претендентів на посаду, яку він тимчасово обіймає, Троян не потрапив.
Не потрапив до десятки й інший розпіарений поліцейський: глава поліції Києва Андрій Крищенко. У найближчому майбутньому йому годі й мріяти ні якесь просування кар'єрними сходами, оскільки саме він віддав наказ залучити спецназ КОРД до операції в Княжичах під Києвом, де в результаті перестрілки між поліцейськими з різних підрозділів загинули п'ятеро співробітників поліції. Небачений ні за старих режимів, ні за нової влади інцидент сколихнув країну та показав, що хвалені реформи в МВС привели лише до повної розкоординації дій різних структур міністерства й разючого падіння професійного рівня як бійців і оперативників, так і їхніх керівників.
Експерти запевняють, що до трійки лідерів увійшли справді гідні кандидати, аби надати конкурсу максимальну легітимність в очах громадськості та політиків. Але у Бушуєва й Вишневського шансів не було від початку – вони в цьому конкурсі статисти. Хоча голова конкурсної комісії, відомий правозахисник Євген Захаров, відважив своєму колезі-правозахиснику неабияку порцію компліментів: «Вишневський ніколи не працював у поліції, але його робота в галузі надання безоплатної правової допомоги в Україні – це його особисте досягнення як організатора, як менеджера, як лідера. Серед усіх цивільних він краще за всіх підготований до цього інтерв'ю».
Кілька слів про саму конкурсну комісію. Критики цієї не передбаченої законом процедури відзначили, що серед зарубіжних експертів були ветеран Канадської королівської кінної поліції, колишній співробітник Верховного суду Гренландії, співробітник соросівського фонду «Відродження», а також журналіст телеканалу, який фінансується... паном міністром внутрішніх справ. Так, голова комісії Євген Захаров там вочевидь на своєму місці, як і старший радник із правоохоронних питань Офісу Програми ICITAP в Україні Джон Монтані, що пропрацював 32 роки в правоохоронних органах США. А той самий датський експерт, який попрацював у Гренландії – Мікаел Люнгбо – колишній експерт данського Гельсінського комітету з прав людини. Теж гідна людина, але українським журналістам він надокучив ще під час судів над Юрієм Луценком.
Отже, начальник Департаменту карного розшуку НПУ Сергій Князєв – найбільш імовірний новий глава Нацполіції України. Дивна річ: його особливо нема за що критикувати... Професіонал, відповідає всім конкурсним вимогам, а головне – вимогам закону про поліцію. Його «хрещеним батьком» у професії називають Василя Паскала, якого вижили з МВС у зв'язку з вимогами закону про люстрацію. Так, він працював главою кримінального розшуку МВС за Януковича, але, наприклад, заступником голови АП сьогодні успішно працює колишній заступник чи не найбільш одіозного міністра в уряді Азарова – Дмитра Табачника. Загалом, Князєв не викликав нарікань ні в кого. Важко загадувати, яким главою НПУ він виявиться, але в карному розшуку, а також до цього на посадах голови поліції Закарпатської та Рівненської областей він не був причетний ні до жодного великого скандалу (а дрібні з поліцейської хати й не виносять). А головна його перевага в очах міністра – повна керованість. Стара школа, одним словом.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»