Передусім має бути затверджений пакет документів, де прописувався б не лише воєнний стан, а й закон про окуповані території.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський, аналізуючи заяву Павла Клімкіна про те, що в Україні не виключається запровадження воєнного стану.
«Якби ми визнали ОРДЛО окупованою територією, то були б зняті всі питання щодо блокади, пенсійного забезпечення, соцвиплат, підтримки або непідтримки наших громадян на тих територіях та багато інших», – констатував експерт.
Закон із можливістю запровадження воєнного стану на окремих територіях, на його думку, є суперечливим.
«Ми ж не оголошуємо мобілізацію на окремих територіях. Мобілізацію оголошуємо в усій країні. Підприємства оборонної промисловості, якщо вони розташовані у Львові, працюватимуть за мобілізаційним планом, як при воєнному стані. Воєнний стан запроваджується в усій країні», – підкреслив фахівець.
Проте, коли запроваджується воєнний стан, додав він, можна прописати всі особливості: причини, період, яких територій стосується та інші.
«Особливий стан має бути запроваджений, але в указі потрібно чітко розмежувати заходи, які запроваджуються на прикордонних територіях, у зоні військових дій і на інших територіях, визначитися з питаннями прав та свобод громадян», – вважає Сунгуровський.
Абсолютний міф, уточнив експерт, який є зручним для влади, що Захід відвернеться від України, якщо ми запровадимо воєнний стан.
«Складається враження, що влада думає, ніби навколо ніхто не розуміє, чиї інтереси там присутні та чиї інтереси відстоюються. Всі прекрасно бачать, що інтереси України враховують в останню чергу. На жаль, захищаються інтереси тих груп, які роблять бізнес на війні», – міркує він.
Водночас голова Ради Всеукраїнського об'єднання «Союз учасників миротворчих операцій» Сергій Грабський дотримується іншої думки й вважає, що навіть із початком війни Україна не мала сили для такого рішення.
«Україна не була готовою до цього ані тоді, ані зараз. Ми мали номінальну систему управління державою, а за фактом ця система була практично паралізованою. Запровадження воєнного стану передбачає взяття адміністративних функцій під контроль армії. Чи мали ми тоды армію? Навчені люди, що могли здійснити таке управління? Ні, як, утім, і зараз», – зазначив він.
Крім того, на його думку, є ризик, що ми таким чином просто формально оголосимо війну РФ, адже вона не запроваджувала воєнного стану й це буде наш перший крок.
Минулого тижня в АП повідомили, що рішення про запровадження воєнного стану ухвалюватиме РНБО відповідно до розвитку ситуації в зоні АТО.
Два роки тому секретар РНБО Олександр Турчинов пообіцяв, що в разі зриву РФ Мінських угод та активізації російських військ на Донбасі Україна запровадить воєнний стан.
«Слово і Діло» розповіло, чим відрізняється воєнний стан від антитерористичної операції, в матеріалі «Чому не запроваджують воєнний стан».