Сьогодні, 25 березня, своє професійне свято відзначають службовці однієї з найбільш ефективних і могутніх силових структур нашої країни – Служби безпеки України. По суті СБУ є правонаступницею радянського Комітету державної безпеки і виконує функцію національної контррозвідки та центрального правоохоронного органу спеціального призначення. Сам же День Служби безпеки України з’явився у 2001 році, колі відповідний указ підписав Леонід Кучма. Вибір другого президента країни є невипадковим: саме 25 березня 1992 року Верховна Рада ухвалила закон №2229-12 «Про Службу безпеки України».
Традиційно цього дня політики віддають шану заслугам силовиків Служби, а керівництво органу заохочує найбільш сумлінних працівників нагородами й новими званнями. Сьогоднішній день не стане виключенням, однак, перед тим, як із вуст українських політиків прозвучать хвалебні промови й обіцянки, «Слово і Діло» пропонує пригадати, що в контексті Служби безпеки було обіцяно раніше, і що насправді було виконано.
Одразу відзначимо, що, з огляду на цілком логічну закритість структури, обіцянки щодо вимог до її працівників звучать частіше, ніж заяви про покращення умов служби. В досьє «Слова і Діла» таких обіцянок вкрай мало. Одна з них – заява голови Запорізької обласної державної адміністрації Костянтина Бриля побудувати житловий будинок для бійців СБУ, яку він зробив у листопаді минулого року.
Здебільшого ж у обіцянках політиків і чиновників ідеться про регулювання роботи Служби безпеки. Наприклад, її голова Василь Грицак 22 листопада 2016 року пообіцяв зробити все можливе, щоби притягати до відповідальності дезертирів ЗСУ й самої СБУ, котрі зрадили присязі й перейшли на бік Росії й проросійських терористів.
Є схожі обіцянки й у політиків, що не мають до Служби прямого стосунку. Наприклад, у народного депутата Павла Балоги, який у 2014-му переконував, що буде добиватися, аби служити на схід ішли в першу чергу працівники МВС, СБУ та прокуратури. Або у Георгія Туки, котрий два роки тому, будучи головою Луганської військово-цивільної адміністрації, обіцяв забезпечити перевірку антикорупційної діяльності СБУ та прокуратури в регіоні. Перший свою обіцянку провалив, другий – виконав. У цьому контексті також варто згадати й заяву колишнього глави спецслужби Валентина Наливайченка про 20-відсоткову люстрацію в лавах її офіцерського складу.
Про завдання Служби безпеки її керівники також звикли говорити обережно, тож здебільшого або подібні обіцянки звучать досить узагальнено, або ж їх роздають ті, хто не впливає на її роботу. Список таких зобов’язань, зафіксованих «Словом і Ділом», не надто довгий, проте тим важливіше їх виконання. У червні минулого року глава СБУ Грицак пообіцяв подолати корупцію на прифронтових територіях. Йшлося передусім про незаконне переміщення товарів, припинення якого нині, коли на Донбасі діє режим блокади, критично важливе. Обіцянка перебуває в процесі виконання.
Інше зобов’язання – голови Донецької ОВЦА Павла Жебрівського про перевірку силами СБУ, УВС і Фіскальної служби всіх районів і міст підконтрольної уряду частини області, аби «знайти перевертнів і очистити ряди» влади – була виконана (принаймні формально, про що детальніше читайте за посиланням).
Також пропонуємо пригадати, що обіцяв з приводу роботи СБУ на Донбасі її колишній голова Наливайченко. Навесні 2014-го він пообіцяв створити в Службі колл-центр із розшуку зниклих у зоні проведення АТО росіян (виконано). Крім того, за рік він заявляв, що звернеться до міжнародних структур з приводу розшуку попереднього глави СБУ Олександра Якименка (не виконано).
Стежити за тим, що обіцяє, і як дотримується свого слова керівник Служби безпеки України Василь Грицак, можна самостійно, відвідавши його профіль на нашому сайті.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»