14 квітня - час «Ч» для підбиття підсумків року уряду Володимира Гройсмана. Очікувалося, що він приведе до ложі уряду у Верховній Раді всіх своїх міністрів, а сам піде з папірцями за трибуну і розповідатиме про свої досягнення. Про зростання економіки і інвестицій, про те, що жити стало краще й веселіше, хоч і грошей немає. Потім, як очікувалося, за схвалення звіту уряду не вистачить голосів, і йому оголосять недовіру. Принаймні, такі чутки пускали опоненти влади. Перш за все, Юлія Тимошенко, з якою Гройсман публічно огризався весь передсвятковий тиждень. І опозиція всередині влади – депутати, орієнтовані на нардепів Ігоря Кононенка і Олександра Грановського. Але не зрослося.
Володимир Гройсман за рік зіграв красиву гру. І, судячи з останнього пленарного засідання Верховної Ради, цю гру він виграв. Людина обіцяла під час призначення показати, що таке керувати країною. І показала. Гройсман зміг гіпотетичних ворогів перетворити на друзів. Скажімо, з міністрів від «Народного фронту» зробити союзників. А з політичних кураторів - компаньйонів. Він зміг задовольнити всіх, окрім, мабуть, найбільш ненажерливих членів «Блоку Петра Порошенка», про яких ішлося вище, - Кононенка і Грановського. Головне, що він зумів однією ногою стати партнером Президента, а іншою - дистанціюватися від нього. Коли Гройсмана тільки призначили, в перерві ефіру ток-шоу «Право на владу» я запитала його: чи будете ви слухатися Президента. Він невдоволено кивнув, мовляв, він самостійний гравець. Але сказав: «Подивимося». Сказав по-одеськи: щоб так, то ні.
Депутати вирішили, що для них краще поганий Гройсман, ніж хороший незрозуміло хто. А найчастіше в контексті наступника Гройсмана говорили про нинішнього генпрокурора Луценка. За недовіру уряду Гройсмана не готові голосувати навіть такі закляті вороги, як «Опозиційний блок» і депутатська група «Відродження». Тому що відставка уряду призведе до непрогнозованих результатів.
Весь рік Гройсман намагається балансувати між розумними і красивими та навіть роздавати «кожній свашці по ковбасці», тобто кожному мажоритарнику бюджетні преференції на округ. Він публічно ні з ким, окрім безнадійної з точки зору союзника Юлії Тимошенко, в конфронтацію не вступає. Затягти у свої тенета «Самопоміч» йому вдалося, вирішивши проблему Садового зі сміттям. «Народний фронт» і без того задоволений представництвом у Кабміні своїх міністрів. Адже в разі переформатування їм не дістанеться і цього.
Вже зрозуміло, що публічного звіту в Раді не буде зовсім. Ситуацію замнуть. Гройсман звітував перед профільним Комітетом - і досить. Йому це зарахують за річний звіт. Але постає питання про легітимність його Кабміну. Чи не скажуть йому посеред року: шановний, не було звіту в парламенті, ви вільні? ..
А поки народні депутати поїхали на травневі канікули, саме час для кулуарних консультацій щодо точкової заміни міністрів. Кажуть, першим на вихід піде головний енергетик Насалик. У його відомстві занадто вже вальяжна атмосфера. Все роблять нічого. Рядові співробітники міністерства розповідають, що заступники Насалика жіночої статі (Наталія Бойко і держсекретар Юлія Підкоморна) привели на посаду оплачуваних помічників гламурних подружок. З ранку до них приходять візажисти і масажисти, а ввечері в приміщенні міністерства у дівчат спортивні тренування. Сам Насалик теж більше стежить за власним енергетичним балансом, ніж за всеукраїнським. Кожен день обідню перерву і навіть більше проводить у спорткомплексі «Царський».
Може піти і міністр транспорту Володимир Омелян. Він хоч і спортивної статури, та спортом під час роботи не займається. Просто діє на нерви Гройсману, тому що не є членом його команди. Джерела стверджують, що Омелян належить до групи Кононенка, але сам міністр стверджує, що - сам по собі. Можливо, на вихід підуть ті, хто є для Гройсмана і для Президента зайвими. Джерела стверджують, що мова про міністра АТО Черниша. Нібито він «і не туди, і не сюди».
Хто встоїть, то це все міністри від «Народного фронту». Така домовленість Гройсмана з Яценюком. Тому то у відповідних відомствах панує атмосфера безкарності й уседозволеності. Особливо в Мін'юсті та Міністерстві внутрішніх справ. Мін'юст - окрема тема для розмови. Тут змінилися «гаманці» Петренка. Раніше цю функцію виконував астролог Василь Мосійчук. Він навіть працевлаштував свою доньку до Мін'юсту, проводив недільні гіпнотичні «проповіді» просто в актовій залі відомства. На це все Петренко закриває очі, адже Мосійчук був його духовним лідером. Однак за станом здоров'я Мосійчук відійшов від справ. Нині функцію гаманця виконує Петро Пінкас, колишній заступник міністра інфраструктури часів Максима Бурбака. Без нього, поговорюють, не відбувається жодне призначення в структурі юстиції.
Але навіть у міністерствах, підконтрольних «Народному фронту», Гройсман м'яко і грамотно розставляє своїх «наглядачів». Контролер від Гройсмана є скрізь. Навіть у таких «нецікавих» структурах, як Укрстат. Приміром, джерела «Слова і Діла» давно скаржаться на першого заступника голови Укрстату Андрія Іщенка. Нібито він не розуміється на статистиці, зате відмінно стукає нагору Гройсману, раптом що не так у відомстві. За словами джерел, «наглядачів» розставляє особисто міністр Кабінету міністрів Олександр Саєнко. Саме він - найближча довірена особа Володимира Гройсмана.
Отже, імунітет уряду Гройсмана автоматично подовжено ще на рік. Це означає, що плітки про позачергові вибори – бажане, яке видається за дійсне опозиціонерами. А якщо буде цей Кабмін, то й Рада протримається до чергових виборів. І Президент досидить свій термін. А за цей час і Конституцію можна змінити, і вертикаль влади зміцнити, і гроші на вибори зібрати. Нам усім загрожує політична стабільність.