По четвергах у НАБУ рибний день. Саме в четвер, 2 березня, був затриманий Роман Насіров. І в четвер, 20 квітня, затримали Миколу Мартиненка, колишнього главу вомітету ВР із питань паливно-енергетичного комплексу, одного з найвпливовіших після Арсенія Яценюка людей у «Народному фронті». Одночасно був затриманий колишній голова Одеського припортового заводу Сергій Перелома. Він риба, хоч і дрібніша, але з точки зору боротьби з корупцією, не менш смачна.
Тепер «улов» будуть «смажити» в Солом'янському райсуді. Варто віддати належне Миколі Мартиненку – від картатої ковдри він відмовився одразу. Адвокати рапортують, що клієнт готовий до судового розгляду: тобто відчуває себе нормально, штучного дихання не потребує. Це вигідно відрізняє Мартиненка від Насірова.
Колишнього нардепа, якого, до речі, позбавили недоторканності півтора роки тому, коли тільки завели кримінальне провадження, звинувачують у незаконному заволодінні майном. Досудовим розслідуванням НАБУ встановило, що в період із 2013 по 2016 рік злочинною організацією у складі посадових осіб «СхідГЗК», посадових осіб Steuermann Investitions und Handelsgesellschaft mbH, а також групою осіб, які мали контроль над зазначеними підприємствами, в тому числі Мартиненком, була здійснена розтрата коштів «СхідГЗК» в розмірі 17,28 млн дол. шляхом неправомірного укладення й подальшого виконання контракту купівлі-продажу уранового концентрату «СхідГЗК» через австрійську компанію-посередника Steuermann.
Слідчі САП, крім самого факту заволодіння коштами, встановили, куди рухалися виведені гроші. Десятки тисяч євро пішли на лікування дружини Мартиненка, на оренду квартири в Лондоні для його доньки, на чартери для фігурантів кримінального провадження і т. д.
Взагалі, Мартиненко дуже благодатний клієнт для правоохоронців. Але якби не міжнародна правова допомога, навряд чи НАБУ й САП вдалося б накопати підтвердження його махінацій. Чомусь Мартиненка не захотіли «взяти» за зловживання на «Енергоатомі» або за Діамантбанк. Обидві теми він реалізовував разом зі своїм давнім соратником, із яким нібито посварилися акурат перед порушенням кримінального провадження щодо Мартиненка. Йдеться про колишнього народного депутата Давида Жванію. Кажуть, він живе і процвітає в Україні, в Конча-Заспі та регулярно по вихідних випиває в місцевому легендарному ресторані «Тандир». Чи буде Жванія наступною четверговою жертвою НАБУ? Або ж подивиться на це все і втече?
Крім того, на Мартиненку зав'язані й інші люди. Це і колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, в першу чергу. Кажуть, Мартиненка «взяли» щоб натиснути на нього в якихось питаннях. Але в яких? Адже Яценюк уже ні на що не впливає. Хіба що на окремих міністрів у кабінеті Гройсмана. Також багато хто забув, що Мартиненко – співзасновник Центру Разумкова, до якого причетний Анатолій Гриценко. І проблеми в Мартиненка можуть автоматично означати тиск на Гриценка.
Маємо на увазі також і те, що підтримати Миколу Мартиненка прийшли до суду половина міністрів – Володимир Омелян, Ігор Жданов та Лілія Гриневич. «Списалися в партійному чаті й прийшли взяти на поруки», – пояснив Омелян. Виправдовувався, що не зміг відмовити НФ. Хоча незрозуміло, чому не прийшов такий важковаговик-міністр від НФ, як Арсен Аваков. Чи то він дрейфує в бік інших політсил, то чи просто побоявся псувати реноме. Насмішив своїми коментарями нардеп Логвинський. Він пояснив свою появу тим, що як нардеп частенько бере на поруки за вбивства та інші тяжкі злочини. «Я вважаю, що якщо людина не скоїла небезпечний для суспільства вчинок, її можна брати на поруки», – заявив Логвинський «Страні». Тобто вбивства – це безпечний проступок. А що вже казати про присвоєння коштів в особливо великих розмірах. Взагалі легко можна взяти на поруки таку людину. Цікаво, чи прийдуть підтримати соратника до суду Арсеній Яценюк та інші видатні особистості «Народного фронту». Чи погребують?
І чи віддадуть у такі надійні руки Мартиненка? Адже він точно не втече. У нього напевно була така можливість. Але він вирішив, що краще відкупитися, ніж ховатись на чужині. Тим більше, що бігти йому особливо нікуди – кримінальні справи в Європі все одно не дадуть спокійно жити. Залишається тільки до Росії. Але чим Ростов кращий за Лук'янівське СІЗО?
Багато хто зараз намагається зробити з Мартиненка мало не основного ідеолога Майдану. Мовляв, він ледь не комендантом був. А це не так. Він просто фінансував ту частину революції, в якій брав участь Арсеній Яценюк. Точніше, не фінансував, а інвестував. Адже Мартиненко зняв свої «вершки» в той час, коли Яценюк очолював уряд, і його капіталовкладення з лишком окупилися
Ті, хто ліплять йому образ головного ідеолога Майдану, розуміють, що якщо Мартиненко заговорить, то погіршає багатьом. Він може здати схеми Ігоря Кононенка, здатний дати свідчення на Олександра Онищенка, який зрадив його й записав їхні інтимні бесіди, може розповісти про свого колишнього (?) друга Жванію, про схеми «Енергоатому», на яких сиділо багато політиків, він може здати половину нинішнього парламенту й Кабміну. Мартиненко сидів на схемах ще в ті роки, коли чимало новоявлених політики пішки під стіл ходили. І якщо ця брила відкриє рота, то сяде ціла армія чиновників. Більш глибоко втаємниченого в корупційні схеми свідка складно відшукати. Не виключаю, що життю Мартиненка в Лук'янівському СІЗО може загрожувати серйозна небезпека. І йому варто поберегтися.
Попередні «посадки» показали, що Президент абстрагується від дій НАБУ. Відомо, що у Мартиненка та Яценюка були домовленості з Порошенком: Президент не чіпає людей Яценюка. Так домовилися. Але Порошенко останнім часом уявив себе Кучмою, і легко забиває на поняття. Кинув Онищенка, Насірова, кине й Мартиненка, і інших. Петро Порошенко не командний гравець. Він одинак, який будує авторитарну державу за образом і подобою «ворожої» Росії. У нього, як у Сталіна: немає людини – немає проблеми. А позбутися проблемної людини, задовольнити ЗАХІД і Штати в темі боротьби з корупцією і попіаритися, підкинути народу трохи попкорну – це взагалі одна з найулюбленіших розваг Петра Олексійовича. Особливо перед вихідними.
Ольга Василевська-Смаглюк, спеціально для «Слова і Діла»