Майже чверть французьких виборців (23,75%) проголосували за зміну політичної еліти в країні. Еммануель Макрон рекордно молодий для посади глави держави – йому всього 39. Але саме він, новачок у великій політиці однієї з найвпливовіших країн світу (і тим паче Європи), зміг зупинити популістське безумство, яке перемогло на президентських виборах в США і в особі Марін Ле Пен загрожувало перемогти у Франції.
Хай навіть усього на два з чимось відсотки, але Макрон все ж обійшов небезпечну ультраправу популістку Ле Пен. Це дуже важлива психологічна перемога, і ось чому: у другому турі він переміг би, навіть якби в першому посів лише другу сходинку п'єдесталу, адже за нього за два тижні голосуватимуть не лише його прихильники, а й противники Ле Пен. Просто тепер ми точно знаємо, що конкретно його прихильників у Франції більше восьми з половиною мільйонів, тоді як Ле Пен мріяли бачити хазяйкою Єлисейського палацу трохи більше семи з половиною мільйонів виборців. Різниця суттєва – майже в мільйон.
Затята противниця об'єднаної Європи і така ж прихильниця Путіна Марін Ле Пен мобілізувала всіх, кого змогла. У другому турі їй можуть відійти голоси інших маргіналів, зате багато її власних розчарованих прихильників можуть і не дійти до виборчих урн у другому турі за два тижні. Водночас особисто прийти і підтримати Макрона у другому турі вже пообіцяв номер третій за результатами першого туру, лідер партії «Республіканці» Франсуа Фійон (а за нього віддали голоси понад 7 мільйонів французів), який визнав свою поразку. Звісно, всі голоси за Фійона автоматично не відійдуть Макрону в другому турі, але лише тому, що далеко не всі підуть знову голосувати. Зате ті, хто піде, віддадуть голос саме за наймолодшого президента в історії Франції, але аж ніяк не за літню і неврівноважену мадам.
До речі, навіть сам абсолютно очікуваний факт проходження Ле Пен до другого туру все одно викликав обурення у молоді, яка одразу ж вийшла протестувати проти цього результату на вулиці Парижа. Все просто: «Трамп у спідниці», як називають Марін Ле Пен, грала на фобіях і ницих почуттях французів: нелюбові до Європи, яку вони нібито змушені годувати (пам'ятаєте міф «Донбас годує Україну»?), страху і ненависті до мігрантів (а між іншим, вони тікають не лише з колишніх колоній Франції, а й з країн, в яких війна почалася не без участі Парижа). Ле Пен старанно копирсалася в минулому й апелювала до бажань французів зруйнувати чинний порядок. Макрон тим часом говорив про майбутнє і про розбудову. Так, це дещо спрощена схема, але ж і правда: окрім руйнування загальноєвропейського дому Ле Пен закликала будувати стіни, а ще на зло сусідам подружитися з Трампом і особливо з Путіним.
Отже, для перемоги в другому турі Еммануелю Макрону практично нічого не потрібно робити. Вже очевидно, що повториться історія 2002 року, коли до другого туру вийшов батько нинішньої конкурентки Макрона – Жан-Марі Ле Пен. Націоналіст і єврофоб у другому турі президентських виборів – це був шок для всього світу і насамперед, звичайно, для самої Франції. Серед його програмних обіцянок були висилка нелегальних мігрантів, обмеження виборчих прав іноземців, скасування автоматичного набуття громадянства, вихід з Маастрихтського договору і Шенгенських угод, проведення референдумів про запровадження смертної кари і про скасування євро. Марін Ле Пен, що «віджала» у батька партію, але озброїлась його ж гаслами, пропонує все те ж саме: криза з мігрантами і економічний занепад останніх років грали їй на руку. Але й цього разу історія 15-річної давнини, напевне, повториться. Нагадаю, тоді співвідношення голосів за Жака Ширака і Жан-Марі Ле Пена у першому турі було 19,88% до 16,86% (а в голосах виборців розрив становив усього близько 800 тисяч), зате в другому турі співвідношення було вражаючим: 82,21% (25,5 мільйонів) за Ширака і 17,79% (5,5 мільйонів) за Ле Пена.
Спершу перемога Дональда Трампа в США, а потім рішення про вихід Великої Британії з Євросоюзу, схоже, витверезили європейців. Спочатку в Голландії ультраправі програли на парламентських виборах, тепер Ле Пен, всупереч прогнозам, стала лише другою за результатами першого туру виборів президента Франції. Залишилося дочекатися перемоги Ангели Меркель на парламентських виборах у ФРН у вересні – і можна буде видихнути спокійно. Але в даному разі важливо, що до другого туру вийшли саме Макрон і Ле Пен, а не Ле Пен і ще один друг Путіна Франсуа Фійон. Або ж не Макрон і Фійон (тоді перемога Макрона в другому турі була б не такою очевидною). І ось тут хочеться відзначити найцікавішу для України деталь: екс-прем'єр-міністр Фійон, що очолював президентський рейтинг до січня цього року, скотився на третю позицію через скандал з фіктивним працевлаштуванням на держслужбу дружини і дітей. Україну лише тоді можна буде вважати європейською країною, коли й у нас такі «пустощі» зможуть перекреслити кар'єру навіть найпопулярнішого політика.
Максим Кречетов, спеціально для «Слова і Діла»