Найбільш важливий результат — те, що вперше за останні роки до другого туру не потрапив жоден з кандидатів від традиційних, старих партій Європи.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловила політичний аналітик Марія Золкіна, оцінюючи підсумки першого туру президентських виборів у Франції.
Нова сторінка в історії Франції
«Незалежно від того, з яким результатом завершаться вибори, — це нова сторінка в історії Франції, тому що старі партії втратили лідерство. Партійна система в разі виграшу будь-кого зміниться: і Макрон, і Ле Пен захочуть збільшити або створити собі політичний тил – повноцінну партію. У Макрона зараз фактично партії немає, він її лише створює на гаслах своєї кампанії», - підкреслила Золкіна.
«На Францію у разі виграшу Макрона чи Ле Пен чекають зміни в парламентському житті. Макрону потрібно буде мати більшість або хоча би представництво в парламенті. У такій президентській республіці, як Франція, бути позасистемним президентом, не маючи своєї партійної підтримки в парламенті, — надзвичайно складно», - каже експерт.
Ле Пен, за її словами, так само захоче мати підтримку в законодавчому органі. Конфлікт між парламентом і президентом послаблює президента, який набуває суперможливостей в разі їхньої єдності.
Вибір Франції і розкол Європи
«Розкол Європи — це вже один з трендів. Макрон фактично був «проєвропейським» у сенсі збереження Європи в нинішньому її вигляді. Можливо, в разі його перемоги навіть відбудеться посилення цього напрямку. Це буде відданість ЄС як політичному об'єднанню, зміцнення зв'язків з Німеччиною. Зараз франко-німецький тандем може витягнути на собі єдність Євросоюзу, який у деяких питаннях майже розвалюється», - припустила вона.
Розклад кандидатів: наслідки для України — можливості Росії
Серед пропозицій Макрона зняття санкцій не було, хоча так само не варто ідеалізувати його як цілком проєвропейського кандидата.
Макрон — президент компромісу
«Макрон — компромісний варіант для поміркованого електорату. Сюди ж, до його виборців належить стабільний середній клас, бізнес. А бізнес у Франції дуже активний в тому, щоб Франція пом'якшила санкційну політику до РФ. Тому однозначно важко сказати, як саме він вибудовуватиме лінію зовнішньої політики. Він не буде, звичайно, таким проросійським, як Ле Пен, але говорити, що він буде жорстким чи непоступливим, теж не варто. Він молодий політик, не має своєї сформованої політичної конфігурації, досі відомий як управлінець. Модель його поведінки ще формується, але очікувати, що він буде радикальним, не варто», - пояснила Золкіна.
Марін Ле Пен — лідер праворадикального «Національного фронту» і прихильниця Путіна
Завдяки тому, що частина республіканців голосує проти, провалюються деякі ініціативи Трампа. У Ле Пен такої проблеми немає. Її партія — її тил. Вона лідер однозначний. Риторика партії абсолютно співпадає з її діями.
«Інша проблема — їй однозначно захочеться підтримки парламентської більшості. Крім того, в ЄС важить голос кожної окремої країни-члена. Вона представлятиме Францію в Європейській Раді. І якщо голосуватимуть за зняття санкцій — голосуватиме саме Ле Пен. В таких питаннях на неї навряд чи вплинуть внутрішні еліти. А вона зараз працює на зняття санкцій і в цьому переконлива більше, ніж будь-хто інший. Щоправда, без парламентської більшості її права у внутрішній політиці будуть обмежені. На рівні ж ЄС — руки розвязані, зокрема і щодо РФ», - констатувала експерт.
Вибори у Франції й методи Кремля
«Хакерські атаки на урядові сайти були навіть тоді, коли виборів і не намічалося. Тому методи Кремля можуть бути абсолютно різні. Звичайно, в будь-який доступний спосіб РФ може намагатися вплинути на вибори і спробувати переорієнтувати громадську думку в той бік, в який їм вигідно», - не виключила аналітик втручання РФ у виборчий процес у Франції.
Відзначимо, в Кремлі за підсумками першого туру заявили, що Москва виступає за побудову добрих і взаємовигідних відносин з Парижем, а вибори у Франції не зупинять переговорів щодо України. Другий тур виборів у Франції відбудеться 7 травня.