Пошук відповідей на ключові для розвитку нашої країни питання, хай це буде зміна Конституції чи створення ринку землі, доцільно вести в межах професійних дискусій, а не на референдумах. За нинішнього стану економіки і популізмі політикуму - вести мову про вільну торгівлю головним національним надбанням, що ним в Україні є земля, передчасно.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив експерт з питань місцевого самоврядування Юрій Ганущак, оцінюючи рішення суду заборонити проведення всеукраїнського «земельного» референдуму і вимогу МВФ відкрити в Україні ринок землі з початку 2018 року.
«Якби дали «добро» на референдум - це стало б ознакою слабкості чинної політичної еліти, її нездатності ухвалювати рішення. Всі, хто закликає зараз до проведення референдуму із земельного питання, - «політичні імпотенти», - підкреслив Ганущак.
Щодо ж власне проблеми формування ринку землі, то, за його словами, ринок, який нормально працює, повинен передбачати легкий вхід на нього.
«Зараз у нас таке неможливо, адже легкий вхід – це позики під 1 відсоток річних, як в США, де існує ринок і де норма прибутку складає 5-10 відсотків. Брати гроші під 20 відсотків - банкрутство для бізнесу», - констатував експерт.
Якщо на вітчизняному ринку не з'являться доступні за ціною кредитні ресурси, підкреслив він, землю в такому разі скуплять виключно ті, хто має вільні кошти, а таких людей небагато. Причому очевидно, що куплять за безцінь.
На думку фахівця, єдиний вихід - розвивати цивілізований ринок оренди землі, де орендарем є держава, вхід на ринок досить простий і де на конкурсних засадах визначаються найбільш ефективні інвестиційні плани.
«Для держави головне - максимально ефективне використання землі», - додав Ганущак.
«Ринок землі повинен бути цивілізованим і передбачати можливість оренди угідь, ефективну роботу земельного банку. Ринок - це не безпосередні купівля-продаж. Це оренда, де працюють не гроші, а досвід і навички. За існуючого стану економіки, дурості і популізму політикуму - вести мову про відкриття ринку передчасно», - пояснює експерт.
Нормальний відкритий ринок землі, уточнив він, можливий за умови, коли бюджет прийматимуть з профіцитом і повертатимуть борги.
«Як тільки ми досягнемо такого порядку в управлінні бюджетом, який існує в ЄС, можна буде рухатися до земельного ринку. Коли на зміну дефіциту бюджету прийде профіцит, а ставки депозитів і кредитів упадуть, тільки тоді можна буде всерйоз говорити про відкритий ринок землі», - резюмував Юрій Ганущак.
Нагадаємо, Верховна Рада продовжила мораторій на купівлю-продаж землі до 1 січня 2018 року, однак у МВФ вимагають відкрити ринок землі на початку наступного року.
Як чиновники проводили земельну реформу - «Слово і Діло» з'ясувало в матеріалі «Мораторій на продаж сільгоспземель. Історія питання».